У Рійгікогу питання українських працівників викликало спекотні суперечки

Photo: Eero Vabamägi

Вчора, 16 березня в Рійгікогу прем'єр-міністр Кая Каллас мала відповісти на гострі питання опозиції про те, чи можуть і де тутешні українці, зокрема повнолітні чоловіки, влаштуватися на роботу. Виникло питання і про те, чи не повинна частина українських чоловіків поїхати захищати свою батьківщину, пише Postimees.

Серед іншого, зайшла суперечка і про те, скільки українців в Естонії зараз. Каллас зазначила, що більшість біженців приїжджають сюди до членів сім'ї та знайомих, і поки що близько 4000 осіб потребує житла від держави та місцевих органів влади. За її словами, поки що неясно, наскільки саме збільшаться витрати держави. За даними Каллас, в Естонії серед прибулих 39% неповнолітніх, 45% жінок та 16% чоловіків.

Хелле-Мооніка Хельме (EKRE) заявила, що на зустрічі фракції EKRE з міністром внутрішніх справ Кріст'ян Яані признав, що немає точних даних про українців в Естонії. Проте, за словами депутата EKRE Пеетера Ернітса, на даний час в Естонії перебуває трохи більше 23 000 українських чоловіків у віці від 18 до 60 років, тобто військовозобов'язаних. «Чи зробив уряд щось, щоб відправити деяких із цих людей захищати свою батьківщину на прохання Зеленського?» - спитав Ернітс.

Каллас висловила думку, що цифри, надані Ернітсем не відповідають дійсності. «Ми не відслідковуємо, скільки людей повернулося (в Україну – прикл.ред.). Є ті, хто привіз сюди сім'ї і сам поїхав воювати. Моя оцінка – чоловіків тут не так багато, як ви кажете. Ми також опитували чоловіків, чому вони тут. Причини були різні. В Естонії теж за станом здоров'я не всі чоловіки військовозобов'язані. Ми, звичайно, не перевіряємо, чи відповідають насправді названі українцями причини», - сказала Каллас.

Згодом Мооніка Хельме повідомила, що отримала письмову інформацію від міністра внутрішніх справ Яані, що воювати в Україну вирушило близько 700 чоловіків. «Якщо ви не спілкуєтеся з міністром, то справи погані, ми повинні робити за вас вашу роботу», - дорікнула вона прем'єр-міністру.

Що щодо роботи у полі?

Пеетер Ернітс поцікавився у міністра сільського життя Урмаса Круузе про польові роботи. «Чи є у вас інформація про те, чи зможе нинішня українська громада військових біженців заповнити необхідну на полях та у хлівах робочу силу?» - спитав він. За даними Ернітса, з початку війни до Естонії прибуло 3000 дорослих чоловіків, і загалом, за його словами, більшість біженців — жителі міст, які не звикли до сільськогосподарських робіт.

Круузе зазначив, що у нещодавній розмові з міністром сільського господарства України той згадав, що однією з найбільших проблем є те, що багато фермерів перебувають на фронті і цієї весни не візьмуться за роботу в господарстві. «І друге: багато з них уже загинули», — сказав Круузе. За його словами, можливо, що в Естонію прибуде більше біженців із міст, але це не означає, що вони не зможуть знайти роботу, наприклад, на більш простих сільських роботах.

За словами Круузе, згідно з інформацією Каси з безробіття, станом на 15 березня у сільському господарстві потрібно 300 додаткових робочих рук, але за опитуванням, проведеним серед членів Сільськогосподарської та торгової палати, не вистачає 1100 осіб. Він зазначив, що додаткові робочі руки на сезонні роботи також необхідні в рибному та лісовому господарстві. За словами міністра, працевлаштування українців означає, з одного боку, зниження навантаження на естонського платника податків, а з іншого боку це дасть можливість українцям соціалізуватися в естонському суспільстві.

«Проблеми, звичайно, не можна виключати, але те лихо, що виникло з виробниками полуниці, точно більше не повториться», - сказав Круузе партії EKRE.

Ситуація із добривами складна

Соціал-демократ Хельмен Кютт запитав у міністра Круузе щодо ринку добрив. Круузе визнав, що виникла проблема з логістичними ланцюжками, оскільки досі 70% добрив імпортувалося з Росії, а в деяких категоріях відсоток був навіть вищим.

За його словами, 10-20% необхідних добрив, як і раніше, не вистачає, і як імпортери, так і фермери шукають альтернативні рішення. За словами міністра, деякі компанії мають більші запаси, але цього не можна сказати про кожну конкретну компанію. Транспортні витрати також зростають, тому що відстань при доставці добрив із Росії була меншою. При цьому Круузе зазначив, що майже 30% ввезених із Росії добрив було реекспортовано.