Кінець війни чи пил у очі? Про що можуть домовитися Україна та Росія

Photo: ROMAN PILIPEY

На тлі війни Росії проти України Київ та Москва ведуть переговори про її завершення. Чи можливий компроміс, коли та на яких умовах? Думки опитаних DW експертів розділилися.

Це стало рутиною. Щодня, четвертий тиждень продовжуються війни Росії проти України в ЗМІ у стрічці повідомлень про бої, обстріли та втрати, з'являються новини про переговори Москви та Києва. Після кількох зустрічей у Білорусі тепер вони проходять у форматі відеоконференції. Результату нема. Президент РФ Володимир Путін сказав, що Росія не відступить від свого «плану» до виконання Києвом її ключових вимог – «демілітаризації», «денацифікації» та «нейтрального статусу України».

Можливі позиції сторін

Раніше з Москви звучали вимоги про визнання Києвом анексованого Криму частиною РФ та визнання незалежності «ДНР» та «ЛНР». З українського боку президентом Володимиром Зеленським було підтверджено лише готовність обговорювати відмову від прагнення вступити до НАТО. Від особистої зустрічі президентів Москва поки що відмовляється, Київ давно це пропонує.

На тлі відсутності конкретики ажіотаж викликала публікація газети Financial Times про те, що на переговорах нібито є «суттєвий прогрес» та обговорюється план із 15 пунктів. Україна нібито готова відмовитись від вступу до НАТО, розміщення іноземних військових баз та зброї на своїй території в обмін на гарантії безпеки від США, Великої Британії та Туреччини.

Українські представники кажуть, що Києву потрібні гарантії безпеки, що юридично зобов'язують. Про те, як варто ставитися до цих переговорів та чи можливий компроміс, DW поговорила з експертами з України, Росії, Німеччини та Британії.

Україна: відмова від НАТО як головна угода

Олена Гетманчук, директор київського аналітичного центру «Нова Європа», називає абсурдною ситуацію: «Потрібно спочатку домовиться про припинення вогню, а потім вести конкретні переговори. Сьогодні ми бачимо, що чим інтенсивніші переговори, тим інтенсивніші обстріли».

Гетманчук бачить згоду України на нейтральний статус найбільшою угодою, на яку готовий піти Київ: «Ця угода не лише тому, що вступ до НАТО як ціль записана у конституції, а й тому, що є рекордна підтримка цього». За словами експерта, українській владі буде дуже складно пояснити відмову від цієї ідеї.

При цьому Гетманчук зазначає, що така відмова чітко пов'язана з вимогою гарантій безпеки, які фактично замінили б 5-ту статтю Вашингтонського договору (закріплює принцип колективної оборони в рамках НАТО). Київський експерт називає цю ідею «досить ілюзорною», оскільки не бачить із боку країн альянсу готовності надати Україні такі гарантії. Вона також має сумніви, що цей варіант підтримає і Росія. На думку Гетманчук, червоними лініями для Києва є визнання анексії Криму, «ДНР» та «ЛНР»: «Це буде повна капітуляція».

Директор «Нової Європи» сумнівається в успіху переговорів, оскільки вважає, що президент РФ Путін «перебуває в паралельній реальності», і не виключає, що список вимог Москви може розширитися. При цьому Гетманчук вважає, що переговори варто продовжувати з метою покращення гуманітарної ситуації та демонстрації того, що Україна готова до певних компромісів.

Росія: про заміну Зеленського вже не йдеться

На переговорах з Україною, які розпочалися з обговорення гуманітарних коридорів, очевидно, розпочинається розмова з більш важливих питань, зазначає Андрій Кортунов, гендиректор Російської ради з міжнародних справ (РСМД). За його оцінкою, спостерігається динаміка в позиції РФ з окремих питань.

«Були висловлювання, що денацифікація передбачає перезавантаження державного проекту Україна – можливо, вибори, усунення з політичної арени націоналістичних правих сил, - пояснює Кортунов. – Зараз передбачається більш обмежений порядок денний. Це стосується, можливо, статусу російської мови і, можливо, обмежень на героїзацію нацизму, але при цьому не йдеться про те, щоб змінити Зеленського на ще когось».

Головною вимогою Москви Кортунов називає членство України в НАТО та співпрацю з альянсом. При цьому він вважає, що питання постачання Україні західних озброєнь може бути вирішене шляхом угоди – «які можуть поставлятися, а які – ні». Щодо вимог Москви до Києва визнати «ДНР» та «ЛНР», то Кортунов пропонує відкласти це питання, оскільки для України це неприйнятно, а повернення Донецька та Луганська під контроль Києва «в найближчому майбутньому нереально».

Чи готова Москва вивести війська з територій, які вона контролює з моменту початку масштабної війни 24 лютого? «Можу припустити, що врегулювання має включати і виведення військ, вони там не можуть бути постійно», - прогнозує російський експерт.

Великобританія: НАТО не надішле війська в Україну

Роберт Брінклі, колишній посол Великобританії в Україні, не очікує на прорив на переговорах Києва та Москви. За його словами, це станеться тоді, «коли обидві сторони будуть до цього готові». Поки що, констатує екс-дипломат, «обидві сторони намагаються покращити свої позиції» на полі бою.

Брінклі не відповів прямо на запитання, чи Великобританія піде на надання гарантій безпеки Україні, але нагадав про негативний досвід Будапештського меморандуму 1994 року, в якому ядерні держави – США, Росія, Великобританія та Франція – запевнили Україну у дотриманні її територіальної цілісності в обмін на відмову від ядерної зброї, успадкованої від СРСР.

«Той документ не передбачав гарантій, тому в майбутньому, гадаю, Україна буде дуже уважно ставитися до того, що відбудеться у разі порушення угоди», - наголошує Брінклі. І нагадує про позицію НАТО, яка відмовляється відправити війська в Україну та надати свої літаки для забезпечення безпольотної зони, як це просить Київ.

Німеччина: Росія вводить в оману Захід та Україну

Німецький колега Брінклі, екс-посол ФРН у Києві Ханс-Юрген Хаймзет вважає, що результату переговорів між Росією та Україною можна чекати протягом кількох тижнів. На його думку, зараз обидві сторони ведуть переговори «певною мірою з метою піару», але є відмінності. Керівництво РФ, каже Хаймзет, «не продемонструвало готовність до компромісу», тоді як Київ відкритий у питанні нейтралітету та іноземних військових баз.

Німецький публіцист, який довгий час жив в Україні, автор книг з новітньої історії країни Вінфрід Шнайдер-Детерс – єдиний з опитаних DW експертів, який сприймає переговори як спробу пустити «пил в очі».

«Це обманний маневр Путіна, він хоче приспати пильність Заходу, показати світ на горизонті, сподіваючись, що Захід перестане постачати Україні зброю, - упевнений Шнайдер-Детерс. – Це також маневр з метою виграти час, щоб зібратися з силами для нової атаки, оскільки перша спроба провалилася”.

Експерт переконаний, що президент РФ «хоче військового рішення». При цьому Шнайдер-Детерс додає, що переговори потрібні і Києву, щоб «зібратися з силами та навчити поводитися зі зброєю добровольців». Він вважає, що Україні не варто погоджуватися на гарантії безпеки і нагадує про долю Будапештського меморандуму. Захід не воюватиме в Україні, але має постачати зброю, зброю та ще раз зброю, уточнює німецький експерт. На його думку, війна, ймовірно, триватиме ще довго.