МОЗКОВИЙ ШТУРМ ⟩ Якою мовою навчати українських дітей?

Photo: Tallinna linnavalitsus

• Українці мають здобувати освіту місцевою чи рідною мовою?

• Думки представників партій у цьому питанні не у всьому збігаються

• Насамперед необхідно зважати на думку самих військових біженців

Війна в Україні привела до Естонії тисячі біженців, і їх дедалі більше. Багато хто з них – діти, яким потрібна можливість продовжити навчання. Були розмови про інтеграцію їх у звичайні класи, а також про відкриття денних шкіл українською мовою, пише Postimes.

Ми запитали політиків, яке рішення їм здається найбільш оптимальним як з погляду державної мови, так і з точки зору втомлених біженців.

Photo: Remo Tõnismäe

ЯАНУС КАРІЛАЙД, голова парламентської фракції Центристської партії

Війна в Україні спричинила черговий потік біженців до Європи. Цього разу набагато більш масового, ніж будь-коли, з країн Близького Сходу. Естонію це явище зараз торкнулося набагато більшою мірою. До нас у пошуках притулку прибуло вже багато військових біженців. Робочі руки тут потрібні, хоча вплив антиросійських санкцій скоро позначиться на глобальній економіці загалом.

Але як бути з дітьми, які прибули сюди і поки що невідомо, чи надовго? Вони потребують освіти – їм потрібно ходити в дитячий садок, до школи, у гуртки за інтересами, їм потрібне коло спілкування. В Україні передбачено освіту державною мовою, тобто українською. Чи має Естонія тепер організувати навчання українською мовою? Де брати педагогів та яким чином навчальна програма українською узгоджується зі шкільною програмою системи освіти в Естонії? Це важливі та принципові питання.

І давайте будемо чесними: ми не готові ставити собі ці питання та не готові на них відповідати. А відповіді вони вимагають – в економічно-політичній, освітньо-політичній та культурно-політичній площинах. Так, сьогоднішнє наше життя та держава змінилися. І за нинішніх умов у нас має бути чітке бачення ситуації – воно необхідне для нашої ж стабільності.

І послухайте, якщо ми можемо навчати естонської мови російськомовних дітей, то зможемо і україномовних.

Photo: Pm

ТІЙУ КУУРМЕ, вчений-педагог, Партія майбутнього Естонії

Схоже, бути для прибульців слухняними та добрими в естонців наче в крові. Так ми відступали і применшували самих себе протягом усієї своєї історії, і цей вибір – заподіяння шкоди самим собі – продовжується у політиці наших партій.

Трагедія в Україні жахлива, і допомога естонців тут говорить про наші найкращі якості. Однак те, що буде далі, необхідно розглянути у світлі наших здібностей.

Щодо шкільного шляху дітей слід пам'ятати, що ми вчинили б розумно, зберігаючи власну естонську школу та освітні можливості естонських дітей і не шкодили б собі. Велика кількість іншомовних дітей у класі знижує рівень викладання, тому що вчителі фізично не можуть підтримувати цей рівень. Чомусь про це вважають за краще не говорити особи, які приймають рішення, і у випадку з ідеєю так званої єдиної естонської школи.

Нам ніде взяти помічників вчителів, як у багатших країнах. Є побоювання, що кількість вчителів, які залишають школи, зростатиме, вони не витримають.

Крім того, наші політики не хочуть говорити про можливість світоглядних конфліктів, які знову ж таки ляжуть на плечах вчителів. Інтеграція – це не лише мова, а й культура, і світогляд. Яке рішення було б правильним?

Вже висловлювалася ідея – знайти вчителів серед військових біженців і за їх допомогою створити вид української школи, наприклад, у варіанті зі складовими класами. У нас, напевно, є порожні та напівпорожні будівлі. Була й гарна ідея факультативно викладати у такій школі естонську мову, щоб дати дітям можливість освоїтись у нашій країні.

Звичайно, можна приймати українських дітей до естономовних класів естонської школи, але не більше 10 відсотків від числа учнів класу. Тоді вчитель зможе керувати ситуацією, особливо якщо має опорне обличчя.

Однак у випадку з російськомовними школами постає питання, як можна зберігати в цих школах путінське мислення, якщо вони фінансуються естонськими платниками податків? Яку історію там викладають? Яким чином пояснюється поточна ситуація? Чому естонська держава не присутня у російській школі, якщо ми змушені за це платити?

ЙОХАННА МАРІЯ ТИУГУ, голова Партії зелених Естонії

Ми сподіваємося, що напад Росії на Україну вдасться зупинити і що багато українців якнайшвидше повернуться додому, тому ми підтримуємо навчання українських дітей, які втекли від війни в Україні, українською мовою. Це дозволяє працевлаштувати за фахом вчителів, які володіють українською мовою: або українських біженців, або українців, які вже проживають в Естонії.

Але слід мати на увазі, що деякі біженці, у тому числі такі, що ідентифікують себе як етнічні українці, недостатньо володіють українською мовою. Крім того, деякі українці вже почали навчатись у російськомовних школах і повинні мати можливість навчатися там, якщо захочуть. Водночас ми вважаємо, що, враховуючи кількість українців в Естонії, україномовна школа давно була необхідна, щоб не направляти українців до російськомовної школи.

Ми завжди виступаємо за гнучкий підхід, який також допускає різні форми навчання на особистий вибір: віддалене навчання в українських школах, віддалене навчання українською мовою в естонському середовищі, курси мовного занурення, естономовна школа після інтенсивного курсу естонської мови, англомовна школа.

Photo: Алар Труу

ЯАК ЮСКЕ, член фракції соціал-демократів та Комісії з культури Рійгікогу

В Естонській Республіці ми завжди цінували право місцевих національних меншин викладати свою рідну мову, здобувати освіту частково рідною мовою. Це право є особливо актуальним сьогодні. Діти з сімей українських біженців, які приїхали сюди, не повинні забувати свою прекрасну рідну мову.

Одна з ідей, що заслуговують на увагу, це створення в Таллінні української школи. А також створення денних шкіл українською в естонських загальноосвітніх школах. У будь-якому випадку, це швидке вирішення питання.

Однак не менш важливим є те, що знання естонської мови об'єднує нашу країну і суспільство в одне ціле. Тому нам терміново потрібні додаткові гроші та план навчання естонській мові тих понад 8000 молодих людей з України, чиєю новою тимчасовою батьківщиною стала Естонія. Загальновідомо, що молодь швидко вчить нові мови. Таким чином, вони можуть почати навчатися у загальноосвітніх школах із місцевою молоддю. Стати повноцінною частиною нашого суспільства.

Не можна забувати про освіту дорослих. Щоб батьки цих українських дітей могли добре вивчити естонську мову та досягти успіху на естонському ринку праці. І коли якось ці сім'ї біженців зможуть повернутися на свою багатостраждальну батьківщину, на що вони дуже чекають, у нас в Україні будуть тисячі естономовних друзів.

Photo: Arvo Meeks

ПРІЙТ СІБУЛЬ, генеральний секретар партії «Батьківщина»

Послання естонської держави повинне полягати в тому, що єдиний правильний шлях для дітей біженців, які прибули сюди, – це школа з естонською мовою навчання. З огляду на розподіл населення Естонії та ситуацію, коли ми маємо великі неестономовні громади в Іда-Вірумаа та Нарві, ми не можемо віддавати українських дітей до російськомовних шкіл, оскільки це ще більше посилить сегрегацію в суспільстві Естонії.

Одночасно ми повинні враховувати, що так само, як в Естонії є діти з особливими освітніми потребами, яким не підходять класи з 30-ма дітьми або з різних причин потрібен інший підхід до навчання, так і українські діти можуть потребувати такого підходу. Відсутність мовних навичок є особливою освітньою потребою, тому як альтернатива в Естонії міг би з'явитися центр компетенцій приватних шкіл, який пропонує підтримку українським біженцям та дітям війни.

Зараз, коли в Естонії військових біженців уже понад двадцять тисяч, державі було б корисно фіксувати і їхні трудові навички. У школах з естонською мовою навчання в якості допоміжних фахівців можна було б залучати військових біженців, які працювали у сфері освіти, щоб полегшити адаптацію дітей.

Підсумовуючи: українських дітей необхідно відправляти до шкіл з естонською мовою навчання, щоб не допустити поглиблення сегрегації в естонському суспільстві та залежно від потреб дітей необхідно підтримувати приватні ініціативи, які надають підтримку українською мовою.

Photo: Tiit Blaat / Ekspress Meedia

ХЕЛЛЕ-МООНІКА ХЕЛЬМЕ, заступник голови фракції EKRE в Рійгікогу

Якщо стане зрозуміло, що біженці не зможуть повернутися на батьківщину до осені, ми вважаємо правильним кроком з боку держави створення тимчасових українських шкіл для навчання українською мовою за державними навчальними планами України.

Поділ учнів за естономовними, російськомовними класами або навіть за класами з мовним зануренням щодо них був би неправильним, оскільки ці учні, можливо, сильно травмовані, а навчання в іншомовному середовищі травмує їх ще більше. Більше того, за чутками, Євросоюз має намір фінансувати тимчасові україномовні школи.

Доти, доки не буде створено україномовних шкіл, слід використовувати власні цифрові навчальні платформи України у співпраці з українськими вчителями та Міністерством освіти України, щоб діти з числа військових біженців могли продовжувати електронну дистанційну освіту вдома за своїми навчальними програмами. Це найбільш логічно з огляду на те, що військові біженці прибули сюди тимчасово.

Пропонуючи свою допомогу та підтримку, ми повинні враховувати, що багато з них виявили бажання повернутися додому. Ми не повинні прагнути до того, щоб укорінити військових біженців в Естонії проти їхньої волі. Зустрічі Європейського Союзу з українськими чиновниками від освіти також показали, що Україна чекає на повернення своїх дітей і людей, як тільки закінчиться війна і ситуація нормалізується.