/nginx/o/2022/03/19/14434731t1h79e1.jpg)
«Двадцать второго июня, ровно в четыре часа, Киев бомбили - нам объявили, что началася война», - сюжет цієї радянської пісні, написаної у червні 1941 року про вторгнення нацистів у Радянський Союз і в Україну, повністю повторив Володимир Путін вже під час його нападу на Україну.
Хоча, як свідчать деякі документи, бомбування Києва у 41-му могло статись близько 7 ранку, проте легендарна пісня зафіксувала саме «ровно 4 часа».
Через 80 років після німецького бомбардування перші російські ракети впали на Київ близько 4-5 години ранку 24 лютого 2022 року.
Відтоді Росія ще не раз вдавалася до обстрілів та авіаударів по українських об'єктах рано вранці.
Хоча, звісно, обстріли ідуть і в інші частини доби.
Саме о 5-й годині ранку в різні дні росіяни обстрілювали Яворівський полігон, телевежу у селі Антопіль біля Рівного, житловий будинок на київській Оболоні та багато інших об'єктів. Під час кожного з цих ударів гинули люди.
У п'ятницю близько 6:30 ранку російські ракети вдарили по львівському авіаремонтному заводу.
У чому задум таких ранкових обстрілів зі сторони Росії?
/nginx/o/2022/03/19/14434735t1hd580.jpg)
«За воєнною історією і класичною теорією військового мистецтва початок вторгнення рано вранці дає більше денного часу для активних дій в перший, вирішальний, день вторгнення», - пояснює Павло Лакійчук, військовий моряк у відставці, а нині керівник безпекових проєктів Центру глобалістики «Стратегія XXI».
У стартовий день вторгнення російські війська справді намагалися максимально просунутися одразу після ракетних ударів на всіх напрямках від Полісся до Херсонщини.
/nginx/o/2022/03/19/14434737t1h2299.jpg)
«У теорії ведення сучасної війни вторгненню наземних сил передує масований ракетно-авіаційний удар. Його метою є знищення органів військового управління, системи ППО, завоювання панування в повітрі як обов'язковий елемент успіху наземної операції. Повітряна операція може тривати від декількох годин до декількох днів», - додає Павло Лакійчук.
Утім, за його словами, росіяни так і не змогли достатньо ефективно спланувати і провести свій перший МРАУ – масований ракетно-авіаційний удар. Через що Росія до цього часу не придушила систему протиповітряної оборони України, а план захопити Київ за кілька днів провалився ціною величезних втрат збройних сил РФ.
Попри це, Кремль не відмовився від тактики ранкових ударів, що повторює дії німецьких бомбардувальників 22 червня 1941 року.
«Война началась на рассвете, чтоб больше народу убить. Спали родители, спали их дети, когда стали Киев бомбить», - таким є другий куплет згаданої пісні про початок німецько-радянської війни.
Ранкові удари справді можуть призводити до більших жертв, адже люди в цей час сплять і найменше готові до небезпеки.
/nginx/o/2022/03/19/14434740t1h97c4.jpg)
Це ж стосується і військових, які о 5-й ранку можуть перебувати у переповнених казармах, як це сталося на Яворівському полігоні, де загинуло 35 людей, а більше сотні були поранені.
«На Яворові до того не було обстрілів, тому там були розслаблені в цьому плані», - пояснює BBC News Україна Артем, боєць одного з добровольчих формувань.
«Плюс в казармах багато втомлених, які просто не йдуть вниз у бомбосховища під час повітряної тривоги», - додає він.
Павло Лакійчук погоджується, що кінець ночі – чи не найважчий час доби для ППО: «Вести вогонь намагаються в час, коли чергові пости нашої протиповітряної оборони найбільш виснажені, а це саме з 4-ї до 6-ї години ранку - так звана «собача вахта».
«Практичних пояснень нічних ракетних обстрілів може бути безліч. Наприклад, за даними вечірніх розвідзведень штабами визначаються першочергові цілі, потім йде ланцюжок ухвалення рішень, що триває 3-6 годин, і так початок обстрілів приходиться на 4-6 ранку», - розмірковує Павло Лакійчук.
/nginx/o/2022/03/19/14434743t1ha26c.jpg)
«Але я все ж таки переконаний, що основний момент при виборі часу - психологічний та спрямований на мирне населення: українці мають тремтіти усю ніч в очікуванні нових обстрілів, нових руйнувань, нових жертв. Таким чином хочуть їх зламати, подавити волю до спротиву», - вважає військовий моряк у відставці.
І нагадує про дивну любов російського президента до символічних, на його думку, жестів: «Для Путіна і його генералів символізм має дуже важливе значення – звідси і ось це «ровно в 4 часа» в Києві».
Російська влада та Володимир Путін вже не раз вдавалися до «символічних актів» чи «нумерології» під час воєнних дій.
Вторгнення у Грузію, наприклад, почалося 8.08.2008.
А проникнення на Донбас російських регулярних батальйонно-тактичних груп, які згодом оточили українські сили біля Іловайська у 2014 році, за даними Генштабу ЗСУ, сталося у ніч на 24 серпня – День незалежності України.
Нинішній маркер Z на окупаційній техніці з Західного військового округу РФ, на думку багатьох, також є символічним, адже нагадує двійку з дати початку вторгнення 24.02.2022, а російські військові пабліки у першу ніч наступу писали: «Z - заходим».
/nginx/o/2022/03/19/14434744t1ha644.jpg)
Тактика ранкових обстрілів з боку Росії вочевидь продовжиться і далі.
Але перші жертви від таких ударів багато чому навчили.
«Зараз командири вже більше слідкують за тим, щоб бійці йшли у сховища під час тривоги. Плюс багато де військових перевели з їхніх звичних казарм, куди може «прилетіти», щоб не тримати там людей компактно як ціль», - говорить доброволець Артем.
«Росіяни розраховували більше на психологічний ефект, що українці відразу зламаються. Не вийшло. Тепер вони вимушені проводити повітряну операцію в умовах активної протидії, причому наростаючої. Їхня стратегічна мета на цьому етапі – залякування населення, дезорганізація органів державного управління, «примушення до миру». По-іншому вони воювати не вміють - згадайте Чечню, Грузію, Сирію», - звертає увагу Павло Лакійчук.
«Крім ударів по цивільних об'єктах державного управління росіяни запізніло намагаються зруйнувати систему управління вогнем ЗСУ і ППО, аеродромну мережу, склади паливно-мастильних матеріалів і боєприпасів. Завдають удари по важливих промислових об'єктах і підприємствах оборонного комплексу», - відзначає він.
Тобто, Росія все ще намагається комплексно використовувати свою «довгу руку» – авіаційні та ракетні удари, а також далекобійну артилерію.
«Втім основна мета - придушити волю українців до спротиву», - каже Павло Лакійчук.
«Але їхня ракетна зброя насправді зовсім неефективна: приблизно 40% запущених ракет самі не досягають своєї цілі, летять « біле небо» або взагалі не стартують. Ще 30% збиває наша ППО. Отже, тільки близько 30% досягають пункту призначення. І то не точно», - резюмує військовий експерт.
За даними Пентагону, росіяни вже використали близько 1000 ракет для ударів по Україні.
Один з останніх куплетів радянської пісні про 22 червня 1941 року звучить так: «Кончился бой за столицу, бросились немцы бежать. Бросили танки, бросили мины, несколько тысяч солдат».
З огляду на перебіг нинішньої війни в Україні та невдалі спроби росіян взяти українську столицю, слова старої пісні набувають нового символізму, причому вже не для «німців», а іншого народу. І цей символізм навряд чи дуже сподобається Володимиру Путіну.
/nginx/o/2022/03/11/14420197t1he9a0.png)
