ІНТЕРВ'Ю ⟩ Китаїст Мярт Ляенеметс: Китай зацікавлений в ослабленні Росії

Photo: Sille Annuk

• Китай використовує Росію по максимуму
• Можливо, Китай хоче, щоб Україна залежала від Росії
• У Китаю своя «Україна» – Тайвань, і Китай уважно стежить за тим, що відбувається

Минулого тижня прозвучала заява міністра закордонних справ Китаю про те, що дружба його країни з Росією є непорушною. Через кілька днів Росія звернулася до цієї найбільшої зі своїх держав-сусідів із проханням про допомогу у війні проти України. Проте Мярт Ляенеметс, який уже кілька десятиліть вивчає Китай, не думає, що Росія отримає якусь істотну допомогу, пише Postimees.

- У Китаю, безумовно, є у цій війні свої інтереси. Які вони?

Ми знаємо, що Росія є важливим партнером для Китаю, вона є важливим імпортером нафти, газу та вугілля, але порівняно з Європою, обсяги, що надходять звідти до Китаю, є набагато меншими. Проте в певному сенсі Китай та Росія – ще й конкуренти. У нинішній ситуації, якщо порівняти образно, їхні відносини є відносинами павука до мухи. Китай викачує з Росії сировину, і так будучи вже економічно, а можливо, і у військовому плані вищим за Росію. Китай просто максимально використовує Росію.

Я вважаю, що у довгостроковій перспективі Китай зацікавлений у тому, щоб Росія ослабла, це зміцнить його позиції як у Євразії, так і в усьому світі. Але поки це не станеться, він об'єднається з Росією проти Америки та НАТО.

– Значить, спільний ворог об'єднує?

Так. Історія дає цікаві приклади, як швидко змінюються спільні друзі та вороги. П'ятдесят років тому американський президент Річард Ніксон здійснив важливий візит до Китаю, хоча США та Китай були ідеологічними противниками, але обом було дуже важливо об'єднатися проти Радянського Союзу. Сьогодні спільний ворог зробив партнерами Китай та Росію. Китай хоче світового панування, але шлях до нього загороджує Америка.

- Наскільки нам відомо, китайська преса висвітлює війну в Україні з точки зору Росії. Чому?

Позиція Китаю, як і Росії, така: війна, безумовно, спровокована Заходом, НАТО та США. І Росія має повне право на військову реакцію. До цього додають, що Китай, зрозуміло, виступає за дипломатичне та мирне рішення.

Настроєність китайців настільки ж шовіністична, як і в росіян. Китай побоюється, що якщо Росія програє або виявиться слабкою, то її супротивники відразу почнуть провокувати його самого: у Китаю за спиною десятки років чекає своя власна т.з. Україна – Тайвань. З цієї ж причини Китай уважно стежить за тим, що відбувається: як іде війна для Росії, як реагує на неї Захід.

Очевидно, для Китаю, як і для Росії, серйозним шоком стало те, що війна не закінчилася швидкою перемогою Росії, а по-друге, те, що Захід дуже згуртований і всіляко підтримує Україну.

- Якщо Росії якимось чином вдасться закінчити війну перемогою, вона набуде сили та впливу. У якому випадку може скластися ситуація, коли Китаю більше не подобатиметься успіх Росії у цій війні?

Імовірно, ця межа існує. Наприклад, у випадку – якого ми, звісно ж, не хочемо – якщо Росія захопить Україну, я вірю, що Китай дійсно може почати голосніше заявляти про важливість права кожної країни на самовизначення. Адже Китай завжди наголошував, що догмою їхньої міжнародної політики є багатосторонність: кожна країна повинна мати право вибору власного шляху тощо. Можливо, тоді Китай почне якось – принаймні риторикою – обмежувати Росію або закликатиме її до порядку.

- З одного боку, Китай підтримує Росію, але з іншого боку, він говорить про необхідність дипломатичних рішень. Чому такий двоїстий підхід?

Китай дійсно женеться за двома зайцями відразу. В основному це пов’язано з економічними зв’язками та торгівлею. Якщо порівнювати торгівлю Китаю з Росією, Америкою та Євросоюзом, то частка Росії... або якраз-таки маргінальна, або набагато менша, ніж у двох інших. Подивіться, скільки Китай інвестував на Заході, скільки компаній там cкупив  – він не може встругнути із Заходом якусь дурницю. Адже якби після цього Захід зробив те саме, що робить зараз у Росії, якби почав закривати китайські компанії або заморожувати свої активи – що тоді сталося б? З цієї причини Китай і не робить у жодному випадку занадто радикальних кроків на підтримку Росії.

Тож Китаю потрібно знайти міцний баланс: з одного боку, треба показати Заходу, що він є стратегічним партнером Росії, але з іншого боку, через економічні зв’язки він не може зайти із цим партнерством занадто далеко, тобто безпосередньо підтримати російську війну. Ось чому риторикою Китай намагається показати, що  хоче мирного вирішення, і він цього, безперечно, хоче.

Подивіться, скільки Китай інвестував на Заході, скільки компаній там cкупив – він не може встругнути із Заходом якусь дурницю.

- Значить, розмови про дипломатичне рішення – це не лукавство?

- Думаю, ні. Адже Китай не хоче, щоб дотеперішня економічна система пішла на дно і завдала цим шкоди.

Тут також є чисто китайський важливий внутрішньополітичний фактор. Лідер партії та держави Сі Цзіньпін закінчує свій другий термін. Раніше в Китаї був закон, який забороняв перебування на цій посаді більше десяти років, і два останні лідери ними й обмежилися. Але за Цзіньпіна, як і у Путіна в Росії, у конституції з'явився пункт про те, що термін повноважень президента – не обмежений.

У вересні відбудеться черговий з’їзд партії, де, як очікується, він розпочне свій третій термін. За кілька місяців до цього робити ризиковані кроки, які можуть призвести до економічних санкцій, або розпочинати військове розв'язання тайванської проблеми за прикладом Росії... Думаю, що найближчим часом Сі буде дотримуватися лінії балансу, і не братиметься ні до чого такого, що може похитнути його шанси продовжувати сидіти на посаді лідера партії та держави.

- Чи можна охарактеризувати стриманий підхід Китаю до війни на Україні як очікування того, що трупи його ворогів пропливуть повз, тобто Росія та НАТО виснажать та послаблять одне одного?

- Так абсолютно. Вже згадувалося, що у російсько-українській війні, незалежно від того, чим вона закінчиться, найбільше виграє Китай.

- Будь ласка, поясніть.

- Якщо Китай дотримуватиметься політики невтручання і в риториці більше підтримуватиме мирні рішення, то не потрапить під санкції, не зазнає військових витрат – і виграє. Захід, підтримуючи Україну та запроваджуючи санкції проти Росії, так чи інакше втрачає торгівлю з Росією. Якщо Європа відмовиться від російських нафти та газу, їй доведеться турбуватися про те, звідки їх узяти наступної зими; і очевидно, доведеться більше витрачати на енергоефективність, ніж дотепер.

Економіка Китаю зростає, і вже через свої розміри відчуває величезний енергетичний голод. Він зробить усе можливе, щоби не страждати.

- Якщо Захід відмовиться від більшої частини російського газу та нафти, чи можливо, що Росія знайде на них покупців у Китаї?

Можливо, але багато залежить від трубопровідних зв'язків Росії з Далеким Сходом. Тут можуть бути технічні перешкоди. І Китай, ймовірно, не хоче надто сильно пов'язувати себе з російським газом та нафтою, так як це по-дурному зробила Європа.

Китай двічі подумає, чи є все-таки сенс давати зброю тим, хто програє, якщо вони навіть не вміють з нею правильно поводитися.

– Росія звернулася до Китаю за допомогою для ведення війни. Яку допомогу та в якому обсязі Китай може надати Росії?

- Ризикну висловити сумнів у тому, що Китай надасть Росії будь-яку пряму військову допомогу чи навіть кредит на модернізацію чи придбання військової техніки, оскільки це може призвести до санкцій Заходу проти Китаю.

У 1990-х і на початку 2000-х років Росія була постачальником зброї до Китаю. Китай тепер має власну військову промисловість і сам став одним із найбільших у світі постачальників зброї. Можливо, Китаю, все ж таки доведеться передати Росії якісь зі звичних озброєнь, але якщо він це зробить, то втратить свій «нейтральний» статус.

- США вже попередили, що китайська допомога Росії не залишиться безкарною. Чи дослухається Китай до цього попередження?

- Я гадаю, прислухається. Через ті ж економічні зв'язки і торгівлю. Китаю потрібне американське зерно. Йому потрібно продати свою електроніку та товари широкого споживання. Все це не можна ставити під удар. Безумовно, збитки переважили би вигоди, які Китай отримав би від надання допомоги Росії зброєю, сподіваючись, що Росія раптом здобуде перемогу. Шанси Росії на перемогу у цій війні падають. Очевидно, Китай двічі подумає, чи є все-таки сенс давати зброю тим, хто програє, якщо вони навіть не вміють з нею правильно поводитися.

- Чи є торгівля найважливішою опорою міжнародних відносин Китаю?

- Безперечно. Наважуся сказати, що найголовніше для китайського керівництва – це залишитися при владі і щоб його підтримував народ. І народ підтримуватиме його тоді, коли їхнє благополуччя буде забезпечено і продовжить зростати, якщо могутність, сила і становище Китаю у світі не буде під сумнівом. Якщо експорт і грошові потоки зменшаться, то цієї мети буде тяжко досягнути, а тоді в китайців може виникнути запитання: навіщо нам наша компартія, якщо жити якось некомфортно. Щоб залишитись при владі, треба діяти максимально прагматично.

- Якого результату війни потайки очікує китайське керівництво?

- Тут можна тільки припускати, але я думаю, у Китаю може бути спільне з Росією розуміння, що для них найкращою є Україна, залежна від Росії. Оскільки Китай має міцне стратегічне партнерство з Росією – «співпраця без кордонів», як підтвердили Путін та Сі Цзіньпін на останній зустрічі, але Україна також є важливим бізнес-партнером через її багаті корисні копалини, то Китай зацікавлений, щоб у країнах євразійського континенту, де у нього економічні інтереси, були авторитарні режими, аналогічні китайському та російському. На керівній посаді набагато простіше спілкуватися із собі подібними. І з Україною теж, якби та була у сфері впливу Росії і якби не сталося цієї військової чортівні. Якби Україна перебувала у сфері впливу Заходу, Китаю довелося б враховувати більш клопіткі умови та вимоги Заходу.

Вислизання України у сферу впливу Заходу точно не на користь Китаю.

- Але якщо Україна все ж таки вислизне зі сфери впливу Росії, що в цьому випадку робитиме Китай?

- Якщо Росія програє, то очевидно, що Україна значно просунеться у чіткішій орієнтації на Захід. Китай веде торгівлю з усіма західними країнами, і звісно ж, продовжуватиме і з Україною. Просто потрібно буде більше напружуватися. Але в тойже час, у випадку зі слабкою Росією Китай отримає більший шматок. Якщо зараз справи Росії вилізуть їй боком, то краще спостерігати і чекати, поки тіло ворога пропливе повз тебе річкою, а потім уже вибирати тактику.

Пекін назвав свої дії нейтралітетом

За даними МЗС КНР, країна самостійно приймає рішення щодо України і у своїй позиції об'єктивна та неупереджена. Речник міністерства закордонних справ Китаю Чжао Ліцзянь висміяв спробу США пригрозити покаранням Пекіну, якщо той допоможе Росії оминути західні санкції. «Я хочу повторити, що санкції ніколи не стануть ефективним заходом для вирішення проблем, – заявив учора Чжао журналістам. – Розмахування санкціями одночасно з прагненням до підтримки та співпраці з Китаєм просто не спрацює.»

АFP/BNS

Китай: Тайвань використовує українську війну

Китайський уряд вчора звинуватив владу Тайваню у відправленні гуманітарної допомоги Україні та введенні санкцій проти Росії для просування своїх інтересів.

«Верхівка Партії демократичного прогресу використовує українське питання, щоб підкреслити своє існування та просунутися на цій гарячій темі, користуючись труднощами інших, – сказав представник Канцелярії Держради КНР у справах Тайваню Чжу Фенлянь, маючи на увазі правлячу партію острова. – Їхні спроби спровокувати конфронтацію та створити ворожість за допомогою політичних маніпуляцій зазнають невдачі».

Reuters/PM