Російська економіка за два тижні війни з Україною опинилася у глибокій кризі: населення зіткнулося з девальвацією рубля, обмеженнями на ключові послуги у банках та стрімким зростанням цін. Багато хто залишився без роботи. Найважче буде найбіднішим. ВВС розповідає, що відбувається з російською економікою і чого очікувати у майбутньому.
Вторгнення в Україну спровокувало одну з найважчих криз у сучасній російській економіці. Ця криза поки що тільки починається.
"Найближчі роки правління Путіна дуже нагадуватимуть найгірші роки правління Єльцина", - пише Бранко Міланович, колишній провідний економіст Світового банку. Він зробив два прогнози щодо короткострокових й довгострокових наслідків нинішньої кризи.
У найближчі місяці, на його думку, на Росію чекає нелегкий період: зростатиме безробіття й інфляція, від чого насамперед постраждає бідне населення. Можливо, уряд запровадить продуктові картки.
Криза буде сильнішою, ніж у 1998-1999 роках, але падіння буде не таким різким, як у 1992 році, переконаний економіст.
Вже зараз у Москві можна побачити економічні наслідки війни та санкцій: магазини світових брендів у торговельних центрах закриті, поки що тимчасово.
Не працює McDonald's - перший ресторан мережі відкрився в Москві у 1990 році й став символом реформ, що почалися в країні. У 2022 році компанія призупинила роботу в країні, а за день до закриття ресторанів у різних містах утворилися черги.
Люди в останні тижні скуповували техніку, товари для ремонту, меблі й одяг у магазинах, які заявили про те, що йдуть з Росії або призупиняють там роботу. Черги були, наприклад, в Ikea, Uniqlo, а також біля банкоматів - росіяни активно намагалися зняти з рахунків валюту.
Закриті магазини й ресторани міжнародних брендів - це не лише символ кризи й удар по споживанню. Ефект може виявитись значно глибшим: можуть бути розірвані ланцюжки постачання, постраждають російські компанії, що працювали із західними, а економіка втратить тисячі робочих місць.
Які санкції ще можливі?
Колишній провідний економіст Світового банку Бранко Міланович пише, що санкції, накладені США, дуже складно знімати й вони можуть діяти десятиліттями. Він наводить як приклад Кубу, санкції проти якої діють понад 60 років.
Навіть уряду, який рано чи пізно змінить нинішній, доведеться йти на серйозні політичні поступки, щоб зняти хоча б частину санкцій, пише Міланович.
США дійсно пішли на дуже жорсткі заходи - крім персональних санкцій та санкцій проти банків, вони ще й запровадили заборону на імпорт російської нафти, газу та вугілля.
А от ЄС поки що не ухвалив рішення про нафтове ембарго. Це стало б для Росії реальним економічним апокаліпсисом, пише Capital Economics: різко скорочується ВВП, долар підіймається до 200 рублів, інфляція перевищує 30%, різко зростає безробіття, а компанії банкрутують.
Європейці поки що самі не готові до нафтового ембарго, оскільки це завдасть удару по їхній власній економіці й споживачам - бензин і опалення і так дорожчають.
Однак заборона імпорту російської нафти вже активно обговорюється. ЗМІ пишуть, що її можуть запровадити, якщо війна продовжиться.
На початку минулого тижня заступник міністра фінансів США Воллі Адеємо в інтерв'ю CNBC розповів, что США також розглядають жорсткіші санкції, наприклад, ембарго на торгівлю з Росією або блокування доступу країни до морських шляхів, а також запровадження санкцій на криптоактиви.
