/nginx/o/2022/03/11/14420197t1he9a0.png)
/nginx/o/2022/03/24/14444004t1hb162.jpg)
Що трагічніше розгортається війна в Україні, тим швидше доводиться реагувати західним партнерам України.
Чи зможе Європа відмовитися від російської нафти і де нафту купуватиме Україна
Якщо ще тиждень тому ймовірність запровадження санкцій проти «найсвятішого» – поставок російських енергоносіїв до Європи була не до обговорення, то нині такі пропозиції вже розглядаються на вищому політичному рівні.
Одночасно й Україна шукає заміну поставкам нафтопродуктів із Росії та Білорусі, на які до війни припадало до 70% ринку. І знайти їх може поки що лише у Європі, від якої вимагає відмовитися від російських енергоносіїв.
Чи може бути вихід із цієї, здавалося б, патової ситуації?
«Табу» немає?
США та ЄС вже запровадили чотири хвилі безпрецедентних санкції проти Росії за війну в Україні. Ці санкції вже боляче вдарили по російській економіці, і дедалі більше ізолюють Росію, її керівництво та громадян від світу.
Саме ці санкції змусили президента Путіна вдаватися до «відчайдушних кроків» та віддавати дедалі жорстокіші накази щодо агресії проти України, вважає заступник радника з національної безпеки США Даліп Сінгх.
«Зараз Росія швидко рухається до радянського рівня життя 1980-х років. Вона дивиться в економічну прірву, і це є результатом вибору Путіна, і я бачу з його реакції, куди вона прямує», - заявив представник США.
В інтерв'ю CNN він також заявив, що США готові до розширення санкцій – «проти більшої кількості цілей». І йдеться не лише про банківську систему чи нові персональні санкції проти російських чиновників. Це – «головні висоти російської економіки».
«Переважно це стосується нафти та газу, але є й інші галузі, - заявив представник Вашингтону. - Я не хочу їх уточнювати, але думаю, Путін знає, про що йдеться».
Очевидно, що ці пропозиції озвучить у Європі президент США Байден, який цього тижня планує відвідати Брюссель для консультацій із партнерами по НАТО, G7 та ЄС.
А там деякі країни вже демонструють готовність говорити про санкції до російських енергоносіїв.
«Дивлячись на масштаб руйнувань в Україні, буде дуже складно і надалі уникати обговорення енергетичного сектору, особливо нафти та вугілля», - заявив міністр закордонних справ Ірландії Саймон Ковені, коли прибув на зустріч очільників МЗС країн Євросоюзу цього понеділка.
Голова європейської дипломатії Жозеп Борель також підтвердив обговорення енергетичних санкцій проти Росії:
«Ми обговоримо, які ще санкції ми можемо обдумати, більше санкцій. Зокрема, пов'язані з енергетикою».
За даними Reuters, найактивніше лобіюють запровадження енергетичних санкцій проти Росії Балтійські країни.
«Ми неминуче почнемо розмову про енергетичний сектор, і, звісно, поговоримо про нафту, бо саме вона дає найбільші надходження до російського бюджету», - заявив міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс.
Водночас Німеччина – локомотив європейської економіки та найбільший покупець російської нафти у ЄС – закликає не поспішати, особливо з огляду на рекордні ціни на нафту на світових ринках.
Або, як заявив прем'єр Нідерландів Марк Рютте, позбавлятися залежності від російських енергоносіїв, треба «максимально швидко, але зробити це «завтра» ми не можемо».
«Надто багато нафтопереробних заводів у східній і західній частинах Європи все ще повністю залежні від російської нафти, а з газом ситуація ще складніша», - заявив прем'єр Нідерландів на брифінгу.
Оскільки схвалення ЄС нових санкцій вимагає консенсусу, це рішення буде надзвичайно важким.
Проте ще тиждень тому про це навіть не наважувалися говорити, а нині президент головуючої в ЄС Франції Еммануель Макрон каже, що у питаннях санкцій проти Росії не повинно бути «табу».
З іншого боку, лише через новини про можливість застосування енергетичних санкцій проти Росії ціни на нафту у понеділок, 21 березня, зросли ще на 3-4% – до 111 доларів за барель марки Brent.
Що робити Україні
На цьому тлі нинішнє завдання України – знайти заміну російським та білоруським нафтопродуктам, від яких вона залежала десятиріччями, – виглядає надзвичайним викликом.
Через блокаду Росією українських портів на Чорному морі європейський суходіл – єдиний спосіб доставки альтернативних бензину та дизеля для українських авто і танків.
Наприкінці минулого тижня до України прийшов перший бензовоз із литовським бензином.
«Шлях до далекої Литви і назад зайняв п'ять днів. Привезли трохи, лише 28 тонн, але це точно подія», - повідомив у фейсбук керівник консалтингової групи А-95 Сергій Куюн.
Минулого ж тижня набув чинності закон, за яким акциз на пальне обнулили, а ПДВ зменшили з 10% до 7%. Але це вже стосуватиметься майбутніх поставок. Але із тим, що завезли до того, є проблема.
«З усіх інших 99,999999% ринку сплачено акциз в повному обсязі», - пояснює ситуацію Сергій Куюн і переказує розмову з власниками АЗС: «Вчора купив бензовоз по оптовій ціні 42 грн/л, привіз на АЗС, а як продати по 37 (нинішня гранична ціна, визначена урядом для ДП - Ред.)?»
Аналітик ринку нафтопродуктів також зазначає, що «ситуація з бензином ще гірша, оскільки акциз на нього в півтора раза більший за дизель».
Проте така ситуація, на думку аналітика, триватиме близько двох тижнів, поки АЗС розпродадуть вже закуплені залишки:
«Щоб не зупиняти продажі, половину об'єму продаватимуть за «державною ціною» з мінусом, другу на «компанії» з плюсом. В результаті грошей не зароблять, але принаймні втечуть від мінусів, яких вистачить у вигляді вибухових АЗС, нафтобаз, безумовного постачання пального для військових, ТРО, добровольців. Тепер не до заробітку, головне встати».
/nginx/o/2022/03/24/14444002t1hac63.jpg)
Кардинальний розворот
А от далі почнеться найскладніше – розворот поставок нафтопродуктів до України «на 180 градусів», під час війни та рекордних цін на нафту у світі.
«У 2021 році 62% дизпального та 50% бензину надходило з Росії й Білорусі. Ще по 10% імпортували з Литви та морем. Сумарно це було 100% імпорту. Війна закрила ці напрямки», - нагадує Сергій Куюн.
З одного боку, Європа – це величезний ринок зі своєю розвиненою інфраструктурою портів та НПЗ, і від приєднання до нього України можуть виграти обидві сторони. Крім того, ринок нафти є більш мобільним і гнучким, ніж ринок газу, вважає експерт, але зауважує:
«З іншого, зараз ситуація ускладнюється ще й тим, що Європа почала активно відмовлятися від російської нафти – одного з найбільших джерел енергії».
Він нагадує, що за даними Reuters, такі нафтопереробні гіганти як HELLENIC PETROLEUM (Греція), PKN Orlen (Польща), BP та SHELL (Великобританія), CEPSA та REPSOL (Іспанія), ENI (Італія), EQUINOR (Норвегія), GALP (Португалія), NESTE (Фінляндія), OMV (Австрія), PREEM (Швеція), RWE (Німеччина), TOTAL (Франція), VARO ENERGY (Швейцарія) вже відмовились або висловили готовність замінити російську нафту та нафтопродукти. Нині Європа розраховує на збільшення постачання з Ірану та Арабських Еміратів.
Так що альтернативні поставки нафти – принаймні якась частина – мають з'явитися на європейському ринку вже незабаром.
В цій ситуації, вважає експерт, уряду треба зняти якомога більше обмежень для трейдерів, а вони, мовляв, вже зроблять свою справи на ринку – закуплять та довезуть пальне до України.
«Це мурахи, вони знають стежки, кожен з них тягне у мурашник свою здобич. Їх можна порівняти з волонтерами, більш мобільними та оперативними, які опікуються кожним маленьким підрозділом», - вважає Сергій Куюн.
