• Зеленський – улюблений герой планети.
• Зеленському потрібна допомога, щоби остаточно перемогти агресора.
• У майбутньому діти вивчатимуть літеру З за ім'я Зеленського.
Президент України Володимир Зеленський став символом спротиву. Його щоденні відеозвернення говорять про непохитну волю українців до оборони, але також і про їхні неймовірні страждання, пише Postimees.
Коли у 2019 році Володимир Зеленський, знаменитий комік, став кандидатом на президентських виборах в Україні, з приводу його кандидатури було багато сумнівів. Харизми та красномовства йому, звичайно, не позичати. Але що актор тямить у політиці?
Проте його головний противник, олігарх Ігор Коломойський, теж викликав чималі сумніви: його підозрювали у прихованій проросійській позиції.
Головною передвиборчою обіцянкою Зеленського було припинення війни на сході України. На той час головним пунктом актуального порядку денного був так званий план Штайнмайєра. Він передбачав швидке проведення місцевих виборів у самопроголошених Донецькій та Луганській республіках, за якими було присвоєння особливого статусу цим регіонам та неминуче зростання впливу Росії. Проте Зеленський зажадав насамперед повного контролю над східним кордоном України та не дав затягнути себе у пастку.
«Мені не потрібна евакуація, мені потрібна амуніція. Зброя та боєприпаси».
Після злегка рихлого старту, в інших сферах він продемонстрував себе цілком президентом. Зеленський прискорив кілька реформ, що призупинилися. Однак у суспільстві було накопичено надто високу напругу, і підтримка президента пішла на спад. Напередодні війни його підтримувала лише чверть українців. У сфері національної оборони лідер вважався скоріше некомпетентним.
Проте, після несподівано масованої агресії Росії Зеленський став символом опору. Коли США запропонували президентові допомогу, щоб він зміг благополучно покинути Київ, який, за свідченням дипломатичних джерел, відповів так: «Мені не потрібна евакуація, мені потрібна амуніція. Зброя та боєприпаси».
За задумом Москви, Київ мав пасти і змінити владу за кілька днів. Зеленський вистояв і досі стоїть у Києві як залізний цвях. В результаті він швидко перетворився на улюбленого героя на планеті. Багато хто вважає, що рішення про присудження Нобелівської премії миру цього року вже ухвалено.
Частиною зіркового зльоту президента Зеленського стали його відеовиступи на провідних міжнародних форумах та у парламентах великих країн. Вони зривають оплески та викликають захоплення точними акцентами, які він робить у тій чи іншій аудиторії.
Перед британським парламентом Зеленський виступив у дусі промов Уінстона Черчілля воєнного часу, а Конгресу США нагадав про напад на Перл-Харбор і теракти 11 вересня. У німецькому Бундестазі він закликав знести стіну між Україною та Європейським Союзом. «Шановний пане Шольц, знесіть цю стіну», – сказав Зеленський канцлеру Німеччини тими самими словами, які Рональд Рейган використав у 1987 році, коли вимагав від Москви знищення Берлінської стіни.
Кожне щоденне звернення Зеленського миттєво стає головною новиною дня, оскільки передає як непохитну волю українців, так і їхні неймовірні страждання. Цим Президент України зробив для всіх видимим трагічну суперечність: з одного боку, підтримка України, а з іншого, нездатність Заходу захистити український народ від посягань.
Незважаючи на неодноразові прохання, Києву не надали безполітну зону, а розмови про постачання винищувачів пішли в пісок. Зеленський б'є в аксіому обережності НАТО, на побоювання, що більш рішучі кроки Альянсу випустять війну з України.
«Україні потрібна необмежена військова допомога для порятунку людей та наших міст. Адже і Росія використовує весь свій арсенал проти нас без обмежень».
Виступаючи на саміті НАТО у четвер, Зеленський подякував за допомогу, але ще раз попросив тяжких озброєнь, бо без них неможливо захищати мирних жителів. «Україні потрібна необмежена військова допомога для порятунку людей та наших міст. Адже і Росія використовує проти нас весь свій арсенал без обмежень», – сказав він.
Немає сумніву, що злочинний вождь у Кремлі готовий пустити в хід весь свій арсенал. Раціонального та розумного пояснення цьому немає. Кожний наступний день Зеленського – це продовження боротьби за життя українців.
Зараз склалася ситуація, коли Росія не може рухатися вперед, не зібравши нових сил. Що зробить Захід, щоб допомогти Україні максимально використати цю нагоду?
Нічия в цій війні неможлива, і все частіше лунають голоси, що закликають до розгрому агресора раз і назавжди. Проте санкції проти російської економіки поки що носять половинчастий характер і потребують часу. Придушення агресора може не відбутися через нерішучість Заходу.
Це може мати два дуже поганих наслідки. Російський фашизм устоїть і продовжиться, а розчарування українців у демократичному світі багаторазово заглибиться. Сьогодні робота Зеленського є найкращою гарантією того, що Україна в майбутньому стане демократичною та прозахідною країною. Однак і цю можливість можна пропустити через збіг несприятливих обставин. Особливо якщо українці відчують, що Захід фактично кинув їх на поле бою.
Початкові невдачі російської армії не означають неминучого краху режиму. Зеленському потрібна потужна допомога, щоб надати нового сенсу знаку «Z» російського фашизму. Щоб росіяни, вільні від тиранії та обдурювання, могли навчати своїх дітей букві «З» на ім'я Зеленський.