Нейтралітет для України у переговорах щодо миру. Чи це можливо?

Photo: Hennadii Minchenko/ZUMAPRESS.com

Росія вимагає, щоб Україна відмовилася від членства у НАТО. Але російська загроза змушує навіть традиційно нейтральні країни в Європі замислитися про вступ до альянсу, пише Deutsche Welle.

Нейтральна Україна за шведською чи австрійською моделлю – чи можливо це? Подібну пропозицію російська влада зробила в середині березня на одному з раундів переговорів як можливу умову припинення війни. «Це варіант, який обговорюється і може розглядатися як компроміс», - заявив 16 березня прес-секретар російського президента Дмитро Пєсков.

З моменту здобуття незалежності 1990-го та по 2014 рік Україна була формально нейтральною. Але після анексії Криму Росією український парламент відмовився від політики нейтралітету. На початку 2019 року він переважною більшістю голосів проголосував за внесення поправок до конституції країни. З того часу членство не лише в Європейському Союзі, а й у НАТО стало законодавчо закріпленою національною метою країни.

Але не лише Росія хоче цьому завадити. Саме НАТО не поспішає приймати Україну, бо не хоче бути втягнутим у війну з Росією. Президент України Володимир Зеленський тим часом визнав, що мета вступу до НАТО, ймовірно, є недосяжною.

Самостійно вибраний або нав'язаний нейтралітет

Чи може стати нейтралітет прийнятним варіантом для України? Як приклади неодноразово згадуються, зокрема, три країни: Австрія, Швеція та Фінляндія. Кожна має свою історію.

Наприкінці Другої світової війни Австрія, як і Німеччина, була окупована державами-переможцями. СРСР погодився на виведення військ тільки тому, що Австрія в 1955 зобов'язалася дотримуватися «постійний нейтралітет». Леос Мюллер – історик з університету в Стокгольмі та автор книги «Нейтралітет у світовій історії» - розповів DW, що у випадку з Австрією це був «нейтралітет зверху шляхом договору з великими державами».

На відміну від Австрії, Швеція сама обрала нейтралітет. Він діє вже понад 200 років, відколи країні 1809 року за підсумками війни довелося поступитися Росії тією частиною себе, якою тоді була Фінляндія.

Остання здобула незалежність у 1917 році і змогла зберегти її після двох війн проти СРСР у XX столітті. «Ми б не зберегли наш суверенітет, без самопроголошеного, прагматичного і ні в якому разі не ідеологічного нейтралітету», - розповів DW колишній прем'єр-міністр Фінляндії Олександр Стубб.

Нейтральні країни беруть участь у маневрах НАТО

Австрія, Фінляндія та Швеція ще не стали членами НАТО, але вступили до Євросоюзу 1995 року. І формують спільну зовнішню політику та політику безпеки. Після початку російської агресії проти України міністри закордонних справ ЄС вирішили створити сили швидкого реагування чисельністю до 5000 військовослужбовців.

Швеція та Фінляндія, що межують з Росією, особливо зацікавлені у військовій співпраці з НАТО. Наприклад, вони беруть участь у навчаннях «Холодна відповідь» на півночі Норвегії, за кілька сотень кілометрів від російського кордону. Маневри були заплановані задовго до війни в Україні, про що було поінформовано і Росію. Але тепер вони набувають особливого значення. У червні минулого року Швеція та Фінляндія самі запросили сім країн НАТО, включаючи Німеччину, на спільні навчання «Арктичний виклик 2021».

Переважна більшість у Фінляндії – за членство в НАТО

Війна в Україні повністю змінила ситуацію. На відміну від Австрії, розташованої в центрі Європи, Швеція та Фінляндія почуваються «стратегічно незахищеними» перед Росією, наголошує Леос Мюллер. Як причини він називає протяжний фінсько-російський кордон, непросту ситуацію в державах-членах НАТО Естонії та Латвії з їхньою сильною російськомовною меншістю, а також добре озброєний Калінінград з іншого боку Балтійського моря.

Новим є і те, що зараз і Швеція, і Фінляндія інтенсивно обговорюють, чи слід відмовитися від свого нейтралітету. Колишній прем'єр-міністр Стубб вважає, що Фінляндія «обов'язково» стане членом НАТО: «Питання не в тому, так чи ні, а в тому коли». Він очікує, що заявку в альянс буде подано «через кілька місяців». Згідно з останніми опитуваннями, 62 відсотки фінів виступають за членство в НАТО, проти – 16 відсотків опитаних.

Підтримати вступ Швеції до альянсу готові від 35 до 41 відсотка громадян країни. На парламентських виборах у Швеції у вересні питання членства в НАТО буде «головною темою», упевнений Мюллер. Він вважає, що якщо обидві країни ухвалять рішення щодо вступу до НАТО, то спільно та скоординовано.

Демілітаризація «немислима для нейтральної країни»

Леос Мюллер вважає, що нейтралітет не підходить для України: інші держави чи організації, такі як США, Росія чи НАТО, у такому разі мали б гарантувати його та захистити Україну у разі нападу. «Але для цього необхідно діюче міжнародне право, чинні угоди та організації. Проте сьогодні Росія відмовляється дотримуватися міжнародних правил», - наголосив експерт. Крім того, Росія вимагає «демілітаризації» України – «немислимої вимоги для нейтральної країни», говорить Мюллер. Україна як Швеція чи Швейцарія повинна мати свої можливості для оборони.

Україна вже переконалася, що міжнародні гарантії мало що варті. У 1994 році за Будапештським меморандумом вона взяла на себе зобов'язання відмовитися від ядерної зброї, придбаної в результаті розпаду СРСР. Натомість Росія, США та Великобританія зобов'язалися поважати суверенітет та кордони України. Через 20 років Росія анексувала Крим, а дві західні держави, які поставили підпис під Будапештським меморандумом, заплющили очі на це.

Переломний момент історії Європи

І шведський історик Мюллер, і колишній прем'єр-міністр Фінляндії Стубб вважають війну в Україні подією, яка змінює історію. «Війна Путіна руйнує світовий порядок, сформований після 1945 року», – каже Леос Мюллер. Олександр Стубб додає: «Для мене це момент аналогічний до подій 1914, 1939 або 1989 року». Після «залізної завіси» часів холодної війни в Європі з'явиться нова завіса, і «Росія буде повністю ізольована», вважає політик. «Для мене, як для фіна, це пов'язано з драматичним усвідомленням того, що в найближчому майбутньому у нас, ймовірно, не буде жодних контактів з нашими сусідами, з якими у нас спільний кордон у 1340 кілометрів», - стверджує Стубб. Якщо Фінляндія відмовиться від свого нейтралітету і стане членом НАТО, Росія і альянс зіштовхнуться віч-на-віч на цьому найдовшому кордоні в північній Європі.