Вестибюль готелю Tallink Express Hotel в Таллінні сповнений людей. Здебільшого жінки, хто старший, хто молодший. Кожна сім'я має шість великих поліетиленових пакетів, деякі валізи, пише Postimees.
Біженці: нам не сказали, куди нас везуть
2 квітня 2022, 11:43
Вони повинні залишити житло, запропоноване естонською державою, та вирушити у невідомість. Ніхто точно не знає, куди повезуть їх великі автобуси. Валерія Позняк (27 років) у червоній куртці разом із мамою витягує з вестибюля готелю великі поліетиленові пакети. Хоча вона і в очікуванні нової дороги в невідомість, але налаштована позитивно: «Принаймні, ми не просто неба або, що ще гірше, під бомбами».
Вчора об 11 годині їй повідомили, що автобус відходить на годину пізніше. Під час реєстрації вона дізналася, що чекає поїздка до Пярну. «Ми не знаємо, куди саме. Нам сказали лише, що о 12-й годині автобус поїде кудись поруч із Пярну», – розповідає Позняк. Двоє її маленьких синів спокійно сидять на сумках. А бабуся хлопчиків увесь час ходить подивитися, чи вже не прийшов автобус, щоб, не дай боже, його не пропустити. «Ми у списку, нас покличуть», — заспокоює її Валерія.
Сім'я прибула до Естонії 16 березня. «А 28 березня нам під двері підсунули папірець, що ми маємо звільнити номер 31 числа. І, як бачите, сьогодні (вчора – ред.) ми їдемо, – каже Валерія. – Я дізналася, що ми їдемо до Пярни, і відразу швидко зібралася. Як ми там житимемо, навіть не знаю. Школи, дитячі садки… Сподіваємось, все складеться добре».
Щось уже підшукали в Таллінні
За її словами, Позняк спершу сподівалася, що бомби до них не долетять. Оскільки в Україні закінчення дитячого садка – дуже урочиста подія, приблизно така сама, як закінчення основної школи в Естонії, вони зі старшим сином вже розучували танці та обрали костюм. Але раптово уночі все змінилося. «Почалися бомбардування, вранці я зібрала дитячі рюкзаки, мама забрала документи і ми сіли в автобус. Навіть не знаємо, через які села проїхали», – зітхає вона та витирає сльози. Ні Валерія, ні її мати не взяли з собою жодного одягу, крім того, в якому були, йдучи з дому.
30-річна Юлія приїхала до Естонії із двома своїми сестрами. Загалом у них п'ятеро дітей, одному з них лише вісім місяців. Їм також надійшов лист, що вони можуть залишатися у готелі до 31 березня. «Нам не сказали, куди нас повезуть, але сказали, що знайшли місце. Ми мали виїхати до полудня, але все ще чекаємо. У нас взяли номери телефонів та сказали, що зателефонують, але ніхто не дзвонив», – розповідає Юлія.
Відомо тільки, що їх відвезуть автобусом до готелю, де вони пробудуть добу, а звідти – на постійне місце. «Ми не знаємо, що буде, ситуація дуже складна…»
Приїхавши до Естонії, сестри думали, що якщо одна з них вдома з восьмимісячною дитиною, то решта дітей вдень залишатиметься з нею, а дві інші сестри підуть працювати. «Те, що зараз відбувається, змішало всі наші плани», - зітхає Юля. Дві сестри напередодні вже ходили знайомитися з роботою і мали знову йти туди о 14.00 у четвер: «Але зараз ми чекаємо на автобус, який кудись нас відвезе…»
Юлія каже, що коли вони приїхали до Естонії 11 березня, то знали, що можуть залишитись у готелі до 11 квітня. Сестри шукали помешкання, але отримали кілька негативних відповідей. «Ми розуміємо, що на трьох у нас дуже багато дітей», – каже Юлія.
Особистий код вони отримали минулого тижня, але проблеми із відкриттям рахунку у банку все ще залишаються. «Куди тепер дінуться ці перші виплати? Ми зв'язалися із банком, але відповіді не отримали. Головне для нас зараз вижити, щоб усі п'ятеро дітей були нагодовані та одягнені».
Сім'ю розділили…
«Не хочемо повідомляти імена та показувати обличчя. Ми засмучені, бо наша сім'я просто їде автобусом, – кажуть п'ять жінок біля дверей готелю. – Ми приїхали разом, їх зараз відвезуть, а ми тут до 10 квітня». Жінка, яка стоїть поруч із онукою, додає: «Нам ніби квартиру дають, а сім'ю розділили. Ми хотіли б їхати з ними.
Окрім того, жінок лякає пошук квартири. Вони знають, що в перший місяць їх підтримає в оренді Мінсоцсправ, але якою сумою, не знають.
Голова групи соціального захисту Відділ з надзвичайної ситуації Керт Вальдару повідомив, що навесні в готелях розпочинається туристичний сезон, а це означає, що люди вже зробили попереднє бронювання. Так що, на жаль, військових біженців доведеться розселяти по інших місцях, як у державних квартирах, так і в інших установах з розміщенням по всій Естонії. «Умови життя там можуть бути скромнішими, ніж у готелях, і тому переселені військові біженці можуть не хотіти покидати Таллінн», – пояснює Вальдару.
Якщо людина вирішить відмовитися від запропонованої нами можливості переїхати в інше житло десь у країні, йому доведеться самому шукати собі житло.
За його словами, Відділ розуміє, як складно самостійно знайти квартиру на ринку оренди. На це потрібен час, тому при необхідності короткострокове розміщення біженців продовжуватиметься доти, доки людина не знайде собі житла. «Ті люди, які вже встановили зв'язок із Таллінном, наприклад, знайшли роботу, місце для дитини в дитячому садку чи школі, їх ми насамперед по можливості розмістимо тут, – підтверджує Вальдару. – Але ясно, що ми не можемо це зробити для всіх».
Координатори у місцях розміщення роз'яснювали це людям, проводились інфогодини, інформацію розповсюджували і на папері. На жаль, вона дійшла не до всіх біженців, які мешкають у готелях, тому є й ті, кому довелося переселятися несподівано. «Ми запевнили їх, що ніхто не залишиться просто неба, – сказав Вальдару. – Однак, якщо людина вирішить відмовитися від запропонованої нами можливості переїхати в інше житло десь у країні, їй доведеться самостійно шукати собі житло».