Президент Естонії: чи є місце в Раді безпеки країні, яка нападає на демократичну державу?

Photo: Mihkel Maripuu

Президент Алар Каріс на міжнародній конференції, яка проходила в Таллінні в п'ятницю, засумнівався в придатності Росії членству в Раді безпеки ООН і поставив питання, чи є місце в Раді безпеки нападаючій на демократичну державу країні.

У промові на відкритті міжнародної конференції в Таллінні, присвяченій можливостям малих країн у Раді Безпеки ООН, Каріс наголосив на необхідності нового імпульсу для реформи Ради безпеки, повідомив представник канцелярії президента.

«Естонія завжди була рішучим прихильником обмеження застосування права вето, зокрема, коли виявляються злочини проти людяності. Згідно зі Статутом ООН, Рада безпеки повинна зберігати міжнародний мир та безпеку. Чи є країні, яка нападає на демократичну суверенну державу, місце в Раді безпеки ООН? На жаль, ООН виявляється паралізованою, якщо Росія, один із постійних членів Ради безпеки, залишається байдужою або працює проти всіх закликів до припинення війни», - заявив глава естонської держави.

За словами президента Каріса, війна Росії стала серйозним випробуванням для системи ООН та міжнародного порядку, оскільки кинуто виклик основним принципам ООН. «Незважаючи на те, що 141 країна закликає до припинення війни, для продовження агресії достатньо лише одного голосу в Раді безпеки. На жаль, але не дивно, Росія використала своє право вето, щоб завадити Раді вжити заходів у відповідь на її широкомасштабну агресію. Росія зловживала ареною Ради безпеки для поширення брехні про Україну», - сказав Каріс.

Глава естонської держави зазначив, що гуманітарна катастрофа, спричинена російською агресією, розбиває серце. «Це викликало найшвидшу наростаючу кризу військових біженців за 70 років. Десять мільйонів людей були змушені залишити свої будинки внаслідок війни», - сказав Каріс. – Для пом'якшення ситуації ООН збільшила допомогу Україні. Хоча ми часто бачимо, що створені громадянські суспільства вільні об'єднання діють набагато швидше та ефективніше». Каріс вважає важливим підвищити ефективність роботи організацій ООН, щоб допомога доходила до тих, хто потребує швидше і без зайвої бюрократії.

Глава держави зазначив, що в Естонії громадянське суспільство та приватний сектор надали гуманітарну допомогу на суму понад десять мільйонів євро і продовжуватимуть надавати таку допомогу. «Наш обов'язок — допомогти людям, які рятуються від війни, і я пишаюся тим, як жителі Естонії відкрили свої серця і будинки нужденним», — сказав Каріс.

За словами глави держави, російська війна ще довго позначатиметься на безпеці в Європі та світі. «Водночас ми не можемо забувати, що крім війни в Україні є багато інших криз по всьому світу – в Ємені, Афганістані та М'янмі, це одні з найтривожніших», - сказав Каріс.

Президент також відзначив у своїй промові досвід Естонії в Раді безпеки ООН та підтвердив, що обраний член може мати в Раді безпеки явний вплив.

Експерти із зовнішньої політики та політики безпеки, дипломати та міністри закордонних справ кількох країн у п'ятницю прибули до Таллінна, щоб обговорити вплив війни в Україні на ООН, обговорити можливості надання підтримки України в ООН, а також вагу та можливості малих країн у Раді Безпеки ООН, де Росія, що напала на Україну, має право вето.

Конференція організована Естонським інститутом зовнішньої політики та Міністерством закордонних справ країни.