Учасники легендарного британського рок-гурту Pink Floyd возз'єдналися вперше майже за 30 років, щоби записати пісню на підтримку України з музикантом Андрієм Хливнюком.
"Ой у лузі червона калина". Історія пісні від Січових стрільців до Хливнюка і Pink Floyd
Девід Гілмор і Нік Мейсон, два незмінні учасники гурту, які грали в її складі на піку популярності, об'єднали зусилля з композитором, сценаристом і режисером Нітіном Соуні та бас-гітаристом Гаєм Праттом, записавши пісню Hey Hey Rise Up!
Музиканти використали вокал українського виконавця, учасника гурту "Бумбокс" Андрія Хливнюка з опублікованого в інстаграмі кліпу, де він виконує на Софійській площі в Києві пісню "Ой у лузі червона калина".
Пісня стала справжнім хітом серед українців і символом майбутньої перемоги. Останній рядок із цієї пісні і дав назву новому треку Pink Floyd.
Це перший запис гурту після альбому 1994 року The Division Bell. За словами Гілмора, у якого невістка - українка, виступ Хливнюка в Києві був настільки потужним, що це спонукало його написати власну музику.
Довгі роки Гілмор завзято чинив опір умовлянням Мейсона і Роджера Уотерса, двох учасників (крім Сіда Баррета) початкового складу групи, відродити Pink Floyd. Але вторгнення Росії в Україну змусило його змінити рішення.
"Ми, як і багато інших людей, відчули лють та розчарування від цього огидного акту, коли одна з найсильніших держав світу вторглася в незалежну, мирну, демократичну країну і вбиває її населення", - заявив Гілмор.
Він розповів, що вперше дізнався про гурт "Бумбокс" та Хливнюка, коли у 2015 році виступав на концерті в Лондоні на підтримку вільного театру Білорусі. "Бумбокс" також був у програмі, але Хливнюк тоді не зміг приїхати через проблеми з візою. У результаті музиканти "Бумбокс" зіграли із самим Девідом.
"Нещодавно я дізнався, що Андрій перервав американське турне з "Бумбоксом" і повернувся в Україну, щоб вступити до лав сил територіальної оборони, - розповідає музикант. - Ну, а потім я побачив це неймовірне відео в інстаграмі, де він стоїть на київській площі на тлі храму із золотими куполами і співає серед тиші, бо через війну там немає жодного руху. Це було потужно, і я захотів загорнути це у музичну форму".
В інтерв'ю The Guardian Гілмор розповів, що йому не одразу вдалося зв'язатися з Хливнюком, але зрештою він знайшов електронну адресу. "Він сказав, що хоче поговорити по FaceTime - думаю, він хотів переконатися, що це точно був я".
"Наступного разу, коли ми говорили, він був у лікарні з осколковим пораненням. Він показав мені цей крихітний уламок, який встромився йому в щоку. І ти розумієш, що це міг бути осколок трохи більше, який би відбив йому голову".
Коли Гілмор востаннє спілкувався з Хливнюком, український музикант сказав, "що у нього був найпекельніший день, який тільки можна собі уявити, він збирав з вулиць тіла українців, українських дітей".
"Знаєте, наші проблеми виглядають такими жалюгідними і дрібними в контексті того, що відбувається там", - сказав Девід Гілмор The Guardian.
Утім, він надіслав своєму українському колезі пісню і "зрадів та відчув полегшення, що вона йому сподобалася".
Андрій Хливнюк відповів йому у повідомленні: "Дякую, це чудово. Одного дня ми зіграємо разом, а потім я пригощу вас гарним стаутом". Гілмор погодився.
11 березня на офіційному сайті Гілмора з'явилося повідомлення, в якому він разом з усім світом різко засудив вторгнення Росії в Україну, і заявив, що всі записи Pink Floyd починаючи з 1987 року і всі сольні записи Девіда Гілмора з цього дня видаляються з цифрових платформ Росії та Білорусі.
"Я сподіваюся, що пісня отримає широку підтримку, і про неї дізнаються в усьому світі, - сказав Гілмор. - Ми хочемо зібрати кошти для благодійних організацій та підняти дух людей. Ми хочемо висловити підтримку Україні і таким чином показати, що з точки зору всього світу супердержава не має права вторгатися до незалежної демократичної країни, якою стала Україна".
Автором відео для нової пісні став режисер та сценарист Мет Уайткросс, а на обкладинці синглу зображена національна квітка України, соняшник, роботи кубинського художника Йосана Леона.
Історія пісні
Українська народна пісня "Ой у лузі червона калина" набула нової популярності на тлі війни Росії проти України - і зокрема після того, як лідер гурту "Бумбокс" Андрій Хливнюк заспівав її на Софіївській площі.
Пісня є гімном українських Січових стрільців і відома у декількох варіантах.
За однією з версій, перший варіант пісні написав відомий поет, директор і режисер Українського театру "Руська бесіда" Степан Чарнецький у 1914 році.
У фіналі трагедії Василя Пачовського про гетьмана Дорошенка "Сонце Руїни", яку ставив Чарнецький, мала прозвучати пісня "Чи я в лузі не калина була".
Але режисеру хотілось чогось оптимістичного, тож він запропонував іншу пісню - "Розлилися круті бережечки" і трохи переробив текст.
У такому варіанті вистава і прозвучала на сцені. Вона мала гучний успіх. А пісню, особливо останній куплет "Ой у лузі червона калина" одразу підхопила галицька молодь.
У серпні 1914 року у Стрию її вперше почув чотар (командир взводу) українських січових стрільців Григорій Трух.
Він додав до куплету "Ой у лузі" ще три куплети та навчив пісні бійців свого підрозділу.
Так "Червона калина" зазвучала спершу у Стрию, далі по Галичині та стала гімном Січових стрільців, а невдовзі її заспівала уся Україна.