Медведчук, чиї статки оцінюються в 620 мільйонів доларів, є близьким союзником і кумом Путіна, який роками користувався цими зв'язками. Медведчук довгий час був відомий як сірий кардинал через свої сумнівні дії та вплив у політиці України.
З діями олігарха частково мирилися, оскільки він розглядався як важливий канал зв'язку Кремля і Києва. Він також виступав посередником у переговорах із проросійськими сепаратистами після анексії 2014 року.
Дружба Медведчука та Путіна походить від 2003 року, коли їх познайомив Олександр Волошин, тодішній глава канцелярії Кремля. Медведчука часто бачили з Путіним, коли він дивився гонку «Формули-1» у Сочі та на збиранні шанувальників бойових мистецтв, а також приймав представників російської влади на своїй кримській віллі. Путін також є хрещеним батьком Дарини, молодшою донькою Медведчука.
Україна створює табори для російських військовополонених
Україна планує розпочати розміщення полонених російських солдатів у слідчих ізоляторах, які зараз не використовуються, повідомила уповноважений з прав людини Людмила Денісова.
За словами Денисової, розпочалася робота з переселення російських ув'язнених. Кабінет міністрів доручив Міністерству юстиції визначити та перепроектувати всі місця утримання під вартою, які можна було б використати для розміщення військовополонених.
Денисова зазначила, що в Україні достатньо таких установ, які зараз не функціонують, затримані там не утримуються. Приміщення можуть бути передані Міністерству оборони для створення таборів для військовополонених.
Наразі військовополонені поміщені в ізолятори тимчасового тримання, частину з яких також передано Збройним силам України. Денисова відмовилася назвати точну кількість військовополонених, заявивши, що його не може бути розкрито на користь переговорів.
«Можу сказати, що бачила у Києві 34 військовополонених – 24 рядових та 10 офіцерів», – сказала вона виданню LB, додавши, що наразі проводиться оцінка місць утримання військовополонених.
За словами уповноваженої, ціна розміщення військовополонених залежить від їхнього місцезнаходження. Загалом це коштує державі 50–100 гривень на добу, як і у випадку зі звичайними ув'язненими. До 15 квітня уряд представить оцінку того, скільки грошей потрібно виділити з державного резерву на утримання військовополонених.
Міністерству інфраструктури було доручено координувати транспортування військовополонених та забезпечувати їх доступ до поштової служби. А Міністерство внутрішніх справ організує фотографування ув'язнених та збирання фізіологічних даних, що необхідно робити протягом семи днів після відправлення ув'язненого до табору.
Завдання Міністерства закордонних справ – організація контактів із зарубіжними країнами та міжнародними організаціями з питань затримання та повернення військовополонених. Денисова зазначила, що ведеться складання списків на обмін полоненими.
«Кожну історію ми фіксуємо як військовий злочин […] Потім усю інформацію та матеріали про кожну людину, яку розшукують родичі, відправляємо до Міжвідомчого центру допомоги у питаннях звільнення полонених, заручників та відшукання зниклих безвісти. Через цей центр проходить вся інформація. Керівництво бачить, хто потрапив у полон, і на основі цих даних на найвищому рівні формується перелік для обміну», – пояснила Денисова.