Український танцівник дякує Естонії за теплий прийом: тут для всіх нас як другий будинок

Copy

Український танцівник Олег Євтушенко, який зараз перебуває в Естонії, називає 24 лютого цього року найжахливішим днем ​​у своєму житті. У той час у нього було концертне турне в Єгипті: тренування змінювалися виступами, в цілому все йшло за накатаною. Повірити, що на батьківщині почалася війна, молодій людині вдалося не відразу.

«Пам'ятаю, що ми прокинулися, почали збиратися на чергове тренування та побачили, що наші українські дівчатка плачуть. Я спершу не зрозумів, що сталося. Запитую, в чому річ, а мені відповідають, що в Україні війна. Як взагалі таке можливе? Потім ми стали дивитись відео, як прилетів перший снаряд. Стало ясно, що це не жарти», – згадує він.

Олег сам родом із Запоріжжя. Там у нього залишилися бабуся, тітка, дядько та друзі: «Вони розповідають, що в Україні все дуже погано. До самого Запоріжжя активні бойові дії ще не дійшли, але бомбять поблизу, і це дуже добре чути. Рідні не хочуть їхати і залишати будинок: там все їхнє життя. Вони до останнього сподіваються, що цей жах омине їх стороною».

Наприкінці березня у українського танцюриста закінчився контракт в Єгипті і він опинився в Естонії. «Через активні бойові дії повернутися на батьківщину я не зміг. І мені сказали летіти до Естонії, бо тут у мене живе тітка. Те, як привітно приймає ваша країна всіх українців, стало для мене несподіваним. Я тільки вийшов із літака, а працівниця аеропорту, яка ставить штамп у паспорті, каже: ви тільки не хвилюйтеся, все буде добре, почувайтеся як удома. Для всіх українців тут справді як другий будинок. До всіх тут дуже тепло ставляться, це дуже приємно», - наголошує Олег.

За словами парубка, жителі Естонії також всіляко виявляють йому свою підтримку на вулиці. «Всі люди, тільки-но розуміють, що я українець, якось реагують: то помахають рукою, то привітають, то посміхнуться. Багато приємних речей. Наприклад, я ще не встигаю відкрити рота, як чую від незнайомого чоловіка, що все буде добре, що війна скоро закінчиться. Він повторив мені це триста разів. Це дуже заспокоює. А ще одна жінка, з якою ми також випадково заговорили на вулиці, сказала, що я завжди можу прийти до неї у гості, випити чаю та просто поговорити, якщо мені буде погано», - згадує українець.

За словами Олега, де б він не був, завжди знайдуться люди, які скажуть якесь добре слово. «В автобусі один пасажир сказав мені, що війна в Україні — це дуже страшно, але це життя і таке трапляється, але й це пройде. У мене не було настрою, і я запитав: а чому ви так думаєте? Він відповів, що Україна є дуже сильною, як і її жителі, як і її президент. Я помовчав і зробив висновок, що настільки точно відповісти треба ще постаратися. Таке відчуття, що ми нікуди не виїжджали, це наш другий будинок. Справді, жителі Естонії завжди підтримують українців, а якщо потрібна допомога, то завжди допоможуть», - ділиться першими враженнями хлопець.

Найболючішим для Олега зараз є те, що він не може бути корисним своїм родичам в Україні. «Коли ви знаходитесь за кордоном, ви постійно підтримуєте зв'язок із близькими та друзями, але навіть якщо щось відбуватиметься, ви нічим не зможете допомогти. Якби я був там, то міг би бодай допомагати по дому, це вже була б користь. А так я просто знаходжуся тут, читаю новини і повільно божеволію. У цій ситуації мені залишається лише спостерігати – і це найскладніше», - зізнається він.

В Естонії Олег хоче далі танцювати, влаштуватися на роботу та в міру сил допомагати своїм рідним та друзям в Україні. «Пропозицій щодо роботи дуже багато. Я планую продовжувати свою діяльність, а на другому плані — заробіток не пов'язаній із танцювальною сферою, щоб був додатковий дохід. В Естонії є танцювальний клуб, тренер якого дуже добре зі мною поговорив та підтримав. Він сказав, що я можу приходити, танцювати та підтримувати форму», - розповідає наш герой.

За спиною у Олега співпраця із деякими українськими артистами. Те, як вони проявили себе під час війни, викликає в нього повагу. Але в багатьох російських зірках шоу-бізнесу він, навпаки, розчарувався: «Наприклад, Єгор Крід. Можна сказати, що це був мій кумир, я на нього рівнявся, ми навіть були в Єгипті на концерті. Як відомо, по російському телебаченню показують суцільну брехню. Щоб донести це до людей, я б, наприклад, використав свої соцмережі. Якщо у мене понад десять мільйонів підписників, я розумів би, що мені потрібно зараз максимально швидко поширювати інформацію і показувати людям, що справді відбувається в Україні. Але багато публічних людей вирішили мовчати: вони прикривалися якимись подіями у своєму особистому житті, коли в Україні твориться пекло. І я розумію, чому наші українські артисти дуже зненавиділи російських колег».

Танцюрист відзначає, що, звичайно, мовчать не всі, одиниці мають сміливість публікувати інформацію про війну. «Мовчати зараз – це злочин, це має позначитися на совісті людини. Коли в Україні вмирають люди, гинуть діти та жінки, про це неможливо мовчати, – продовжив Олег. – Людина, яка має серце і душу, буде про це говорити. Найстрашніше у житті, що може статися, - це війна».

Проте Олег вірить, що Україна вийде із цієї війни переможницею. «Добро обов'язково переможе зло. Україна буде по-новому відбудована, всі люди в ході життя будуть щасливими. Україна буде сильною, незалежною та процвітаючою», - підсумував він.

Докладніше дивіться у відео!

Comments
Copy
Нагору