/nginx/o/2017/06/16/6789157t1hfb1d.png)
Майже 30 років тому в новій незалежній Естонії було прийнято Закон про основну школу та гімназію, в якому поставлено завдання до 2000 року перейти на естономовну систему освіти. Сьогодні російськомовні школи в Естонії закінчує ряд молодих людей, які навіть не розуміють питання: «Скільки коштує чорниця?», пише Postimees.
Щорічник КаПо 2020/2021 пише: Знання державної мови та якісна освіта школярів різних національностей безпосередньо пов'язане із ситуацією у сфері безпеки. /…/ Прагнення Кремля зберегти в Естонії двомовне сегреговане утворення, щоб розколоти суспільство, не зникло. З цією метою діяльність підставних некомерційних організацій підтримується на міжнародному рівні, а молодь заохочується до участі у проектах політики розколу».
«Наприклад, учні різних шкіл беруть участь у виробництві та поширенні пропаганди про Другу світову війну за підтримки та з відома директорів шкіл керівників та вчителів. Найяскравішим прикладом пропагандистської діяльності, пов'язаної з 9 травня, став відеоролик «Перемога 75», знятий за участю учнів Таліннського Ліннамяеського російського ліцею, де школярі у червоній формі на тлі архівних кадрів виконують тематичні вірші та пісні».
Великий Російський світ був здатний годуватись у незалежній Естонській Республіці цілих три десятиліття, і сьогодні бездіяльність Естонії кричить нам усім про це в обличчя на тлі кризи з біженцями. Російська молодь досі не розмовляє естонською, бо нас не турбував той факт, що в деяких районах, а подекуди й у Таллінні вони можуть обійтися без знання державної мови.
За словами Керсна, результати рівневих робіт турбують
Міністр освіти і науки Лійна Керсна нещодавно висловила занепокоєння з приводу результатів тесту на знання естонської мови: 40 відсотків четверокласників у російських школах говорять естонською на рівні A1, самому базовому. Це означає, що 60 відсотків взагалі не говорять. А в сьомих класах ті самі 40 відсотків російських дітей володіють естонським лише на рівні А2.
/nginx/o/2022/03/17/14431874t1h7765.jpg)
Ми не можемо бути повністю задоволені таким результатом. Якщо уважно подивитися на підсумки рівневих тестів, то видно, що у четвертому класі лише 19 відсотків змогли скласти усну частину іспиту. 80 відсотків не володіють естонською на самому базовому рівні. Такі результати насторожують», – каже Керсна.
Міністр визнає, що систематичне навчання російських дітей естонської мови в Естонії не проводилося. Насамперед Міністерство освіти і науки в Естонії розробило план переходу на естономовну освіту. Той факт, що цей план переходу не спромоглися скласти за всі попередні роки, підтверджує, що на знання російськими дітьми державної мови просто начхали.
«Моє дуже чітке бажання – зробити свій внесок у цю сферу. Сьогодні ми бачимо, що російськомовна молодь через незнання мови впирається у стелю системи освіти. Порівняно з естономовною молоддю російська досягає значно більших результатів у професійній освіті, ніж у вищій», – додає міністр.
З учителями велика проблема. У нас у системі освіти тисячі вчителів, які не говорять естонською або чий рівень мови не відповідає вимогам.
Лійна Керсна каже, що проблема все-таки в школах з російською мовою навчання, де заняття естонською мовою доступні лише на рівні гімназії. Це означає, що на додаток до уроків естонської мови на ньому викладаються деякі предмети, наприклад, естонська література та історія, суспільствознавство, музика та географія. У молодших класах предметних уроків естонською немає. При цьому немає і повного розуміння того, що насправді відбувається на цих естономовних уроках і на якому рівні здатні викладати вчителі гімназії.
«З учителями велика проблема. У нас у системі освіти тисячі вчителів, які не говорять естонською або чий рівень мови не відповідає вимогам. Оскільки школи перебувають у веденні місцевих самоврядувань, держава не може звільнити цих учителів.
Законодавство дозволяє тимчасово, на один рік приймати на роботу вчителів, які не відповідають кваліфікаційним вимогам. Більшість цих учителів працюють за безстроковими договорами. Держава повинна бути більш вимогливою і наполягати, щоб вчителі, які не володіють мовою, наймалися лише на річні договори доти, доки вони відповідають своїй кваліфікації», – вважає Керсна.
Ніхто не знає, що відбувається на предметних уроках естонською
Директор Мовного департаменту Ільмар Томуск стверджує, що історія переходу на естономовну освіту походить від 1992 року, коли було прийнято чинну Конституцію. У ній сказано, що кожен має право на навчання естонською мовою. Для виконання цього пункту в Законі про основну школу та гімназію, прийнятому у 1993 році, поставлена мета, щоб до 2000 року наша система освіти стала естономовною. Близько третини дітей радянського періоду перейшли до незалежної Естонії, здобувши абсолютно російськомовну освіту.
/nginx/o/2021/07/22/13935930t1h1b36.jpg)
«Спочатку сподівалися, що якщо написати «школа естонською мовою», то так і буде. Але цього не сталося. Кілька років по тому, 1996-го, було прийнято нову державну навчальну програму, в якій було встановлено єдині вимоги як для естономовних, так і для російськомовних шкіл. Була надія, що єдина навчальна програма як би сама собою приведе нас до естонської школи. Це теж не спрацювало, але було втрачено ще три роки.
Якщо згадати, чи взагалі робилося щось у російськомовній освіті в той час, то фактично ніяких кроків не робилося. Єдине – 1997 року термін відсунули на десять років», – згадує Томуск.
Таким чином, через десять років мала почати діяти система освіти естонською мовою. Чиновники розцінили це як сигнал: є час. Вони не почали ворушитися, доки не підійшов крайній термін.
Була надія, що єдина навчальна програма як би сама собою приведе нас до естонської школи. Це теж не спрацювало, але було втрачено ще три роки.
У 2005 році на рівні державної навчальної програми основної школи та гімназії були визначені предмети, які потрібно було викладати естонською мовою. На жаль, жодних термінів для запровадження уроків естонською мовою встановлено не було.
«Друга велика проблема полягала в тому, скільки естонської мови має бути в російській школі, щоб її можна було назвати мовою навчання. Потім роками велися дискусії про те, що насправді означає естонська як мова навчання, і було зроблено висновок, що естонська є мовою навчання, коли нею викладається 60 відсотків предметів», – каже Томуск. За його словами, досі ніхто не може сказати, звідки взялося це число.
Фактичний перехід гімназії на естонську розпочався у 2011 році. Початкова освіта та основна школа залишилися осторонь. За законом естонська мова повинна викладатися і в основній школі, але предмети, що викладаються естонською, не визначені. Формально частина гімназій російських шкіл була переведена на навчання естонською мовою у 2014 році.
2500 вихователів не володіють держмовою
«Ми не знаємо, що насправді відбувається з навчанням естонською. Мовний департамент перевірив мовні навички вчителів. За даними минулого року, у нас в освітніх закладах працює 2308 осіб без знання мови. І сюди не входять освітяни професійних училищ. Ймовірно, їх ще близько 200, – каже Томуск.
Так, за його словами, у нас 2500 освітян, які не володіють державною мовою. Якщо уточнити, де вони зосереджені, то в Таллінні таких вчителів трохи більше ніж 560, в Іда-Вірумаа трохи більше ніж 1500 і трохи менше в інших місцях. Трохи інша картина в Тарту і Тартумаа, тут вчителів без знання мови 88.
Найгірша ситуація у містах Іда-Вірумаа. Вчителів без знання мови у Кохтла-Ярве 367, у Нарві – 783, у Сілламяе – 326. За словами Томуска, це працівники, які не виконали встановлену законом мінімальну вимогу володіння мовою.
За даними минулого року, у нас в освітніх закладах працює 2308 осіб без знання мови. І сюди не входять освітяни професійних училищ. Імовірно, їх ще близько 200.
«Крім того, у нас є вчителі, які формально відповідають мовним вимогам, щодо яких ми підозрюємо, що фактично викладати естонською вони не можуть. Що такі вчителі роблять під час уроків – цього ми не знаємо», – каже Томуск.
Тим не менш, Мовний департамент має свої власні висновки, що виходять від гімназій, що перейшли на викладання естонською. Якщо випускні іспити складені, а російська молодь йде на роботу, як правило, в обслугу або в торгівлю, то зрозуміло, що спілкуватися з ними естонською мовою неможливо. Зараз ситуація така, що молода людина, яка народилася і жила в Естонії і закінчила в Таллінні російську гімназію, що перейшла на естономовне викладання, естонською не говорить.
Скільки коштує чорниця?
«У мене минулого тижня був досвід, коли я пішов до продавця ягід у центрі Крістійне купити чорниці. Продавщицею була молоденька дівчина, щодо якої я переконаний, що вона не військова біженка, а все життя прожила в Естонії. Я запитав, скільки коштує чорниця, а вона не зрозуміла питання», – каже генеральний директор Мовного департаменту.
«Важко сказати, чому у нас склалася така ситуація. Мову вивчали у гімназії. Я порівнював це з будівництвом будинку: спочатку робиш дах, а фундамент – дитячий садок – і стіни – основна школа – залишаються незмінними», – каже Томуск.
Тут є протиріччя – закон, який повинен гарантувати кожному навчання естонською мовою, виключає дітей, які не говорять естонською.
За його словами, недоліки є не лише у законі, а й у шкільній адміністрації. У Законі про дитячі дошкільні заклади є восьма стаття, в якій йдеться: місцева рада має забезпечити, щоб усі діти, які розмовляють естонською мовою, мали змогу відвідувати естономовну дитячу установу або групу. А в Конституції записано, що кожен має право на навчання естонською мовою.
«Тут є суперечність – закон, який повинен гарантувати кожному навчання естонською мовою, виключає дітей, які не говорять естонською. Директори навчальних закладів, голови міст та волосних управ мають забезпечити, щоб російськомовні діти могли відвідувати естономовні дитячі садки. Нині у них такого обов'язку немає».
Сподівалися, що російська школа вимре
Кюллі Таро, керівник відділу передачі знань Інституту інновацій та управління ним. Рагнара Нурксе Талліннського технічного університету, яка часто висловлює свою думку з актуальних тем, каже, що російськомовні вчителі в російських школах не будуть день в день викладати естонською мовою. Особливо якщо вони самі живуть у регіоні, де естонська мова не використовується, та їх власні мовні навички не на висоті. Перехід не може статися сам собою, якщо в законі прописана відповідна норма, але необхідна попередня і підготовча робота не проведена.
/nginx/o/2016/01/05/4851699t1h1c05.jpg)
«Незроблена робота у деяких місцях, безумовно, була свідомим політичним вибором. Таке рішення дуже пасує Центристській партії. Так, з наближенням чергового крайнього терміну можна констатувати неможливість рухатися далі і знову відкласти крайній термін. Опозиції переходу начебто немає, але російськомовні виборці одержують підтвердження, що вони за них», – додає Таро.
За її словами, проти реформи спрацювали співробітники російськомовних шкіл, які втратили б місця, якби перехі відбувся. По-людськи це зрозуміло. І водночас батьки та діти були налякані тим, що їх знань буде мало, якщо вони раптом почнуть навчатися естонською мовою, яку погано розуміють.
«При цьому і російськомовні батьки не змогли б допомогти своїм дітям вдома, наприклад, якби навчання проходило незрозумілою їм мовою. Частково була надія, що російська школа вимре сама собою. Що російськомовні батьки зрозуміють, майбутнє їхніх дітей – в Естонії, якщо вони здобудуть освіту естонською мовою. На жаль, так не сталося. Можливо, причина – людський фактор, азартні політичні ігри, а також прості помилки», – міркує Таро.