Голова української партії: у Донбаській битві вирішується доля України

Микк Салу
Copy
Photo: Tairo Lutter
  • Естонія може надати Україні як військову, так і дипломатичну допомогу у приєднанні до ЄС
  • Російська риторика на переговорах з Україною стала менш ультимативною
  • Україна боїться, що за умов замороженого конфлікту Росія нападе знову

Член парламенту України та голова партії Володимира Зеленського «Слуга Народу» Олена Шуляк, яка відвідала Естонію, сказала в інтерв'ю Postimees, що найбільше Україна, як і раніше, потребує військової допомоги.

– Як Естонія зараз могла б допомогти Україні? Я не маю на увазі абстрактні розмови, а що було б найбільш конкретно та ефективно?

– Україна зараз бореться на трьох фронтах: військовому, дипломатичному та економічному. Естонія допомагала на усіх трьох. Найважливіший для нас зараз – військовий фронт. Ми дуже цінуємо те, що робила Естонія. Надану допомогу та прийняті рішення. Для нас це дуже суттєво. Найважливіше – посилати озброєння українській армії.

Другий паралельний фронт – дипломатичний. Максимально допомагати Україні стати членом Європейської сім'ї. Ми розуміємо, що це не легкий і не швидкий шлях, але хотіли б, щоб Естонія була нашим адвокатом та помічником у тому, щоб ми вступили до Європейського Союзу.

– Естонія могла б бути адвокатом у сенсі військової допомоги, щоб ми допомагали переконувати, наприклад, Німеччину та Францію, щоб ці країни більше допомагали?

– Ми розраховуємо, що Естонія може бути адвокатом, координатором та організатором і у наданні військової допомоги.

Photo: Tairo Lutter

– Я запитав про Німеччину та Францію тому, що це дві найбільші країни Європи, і в той же час саме вони були повільними та обережними.

– Я не хочу оцінювати ці країни. Але важливо те, щоб ми збільшили тиск різними способами, щоб рішення були якнайшвидшими та кращими, і Путіну було б складніше фінансувати свою військову машину.

– Україна та Росія ведуть переговори. Що на цих переговорах досягнуто?

– Ці переговори точаться вже довго. Розуміємо, що Росія часто дурить і їй не можна довіряти. На цих переговорах є місце і для маніпуляції, обміну позиціями. Частина гібридної війни. До сьогодні війна триває приблизно два місяці і ми бачимо, як вимоги Росії змінилися. Спочатку їхні вимоги були ультимативнішими, тепер вони інші.

Успіхи Збройних Сил України зробили позицію всієї України на переговорах сильнішою.

Позиція президента України залишилася незмінною у двох питаннях: одне – це суверенітет, а друге – територіальна цілісність. Народ України підтримує позицію президента.

– Чи правильно я зрозумів, що президент Зеленський сказав, чи принаймні дав зрозуміти, що Крим не планується повертати силою, і вирішення кримського питання можна відкласти на більш віддалене майбутнє?

– Українці – мирний народ, і силоміць ми не намагалися вирішити ні питання Криму, ні інших областей. Ми не братимемо силою. Це не питання. Ми завжди вважали, що зможемо вирішити ці питання дипломатично. Проте Україна не відмовиться від своїх територій, як цього хотів би Путін.

– Ви здобули перемогу у битвах під Києвом, Черніговом, Сумами. Це повністю змінило хід війни?

– Так, як я й сказала: успіхи ЗСУ посилили позицію всієї України. На сьогоднішній день звільнено понад 900 населених пунктів. Це не означає, що в цих місцях абсолютно безпечно тому, що Росія все ще бомбардує багато територій. Але фізично наша армія може перебувати у тих районах, де вона більше потрібна. Наші сили оборони перемістилися на схід, де йдуть дуже важкі бої.

Photo: Tairo Lutter

– Я був тиждень тому на польсько-українському кордоні і за короткий час побачив кілька автобусів, забитих жінками та дітьми, які поверталися до України.

– Вчора ми ходили до талінського центру біженців і запитували дані про біженців. Талліннські чиновники сказали, що за їхніми даними, понад 80 відсотків людей хоче повернутися в Україну, коли ситуація покращиться.

Зараз, коли чотири області України звільнено, вже багато родин хочуть повернутися додому, але ми радимо їм не поспішати, бо безліч місць заміновано. Ми працюємо над тим, щоб очистити ці землі.

– Найбільш постраждалим від війни містом є Маріуполь. Становище катастрофічне. У випадку з Маріуполем немає жодної надії?

– Члени тієї самої делегації, яка веде переговори з Росією, виявили бажання вирушити до Маріуполя. Щоб створити гуманітарний коридор, вивести громадянських жителів. За потреби можна і самі переговори проводити у Маріуполі.

Ми вважаємо, що російська армія використовувала там хімічну зброю і думаємо, що це може повторитися. З Маріуполя надходять страшні сигнали – там працюють мобільні крематорії. Росія не хоче, щоб світ побачив нову Бучу. Використовуючи мобільні крематорії, вони можуть знищувати свідчення того, як убивали громадянське населення. Це жахливо.

– Чи замислюється вже Україна про більш віддалене майбутнє? Порівнюючи з Донбасом, де у 2014-2015 роках точилася інтенсивна війна, але після цього бойові дії стали більш млявими, і українське суспільство по-своєму пристосувалося. І нинішня війна не обов'язково закінчиться якимось ясним і конкретним рішенням, але й зараз може вийти так, що за фазою інтенсивних боїв прийде якесь затишшя і війна тлітиме?

– Україна зараз тримається, і намагається протистояти Росії та у військовому плані. Ми готові залишатися на Донеччині до кінця. Від цього залежить майбутнє України та Європи. Ми використовуємо все, що у нас є – озброєння, дипломатію. Все, щоб виграти битву за Донбас.

Але нам не підходить заморожений конфлікт. Або якесь тліюче або заморожене становище. Тому що в такому разі Росія знову збере сили та знову атакує Україну.

Comments
Copy
Нагору