«Я не зустрічав жодної військової кампанії, яких би найвищих моральних цінностей вона не переслідувала, де б не відбувалися звірства», - говорить Томас Ельберт, почесний професор клінічної психології та поведінкової нейронауки в Університеті Констанца. Основний напрямок роботи Ельберта: травматичний стрес та його наслідки, особливо внаслідок організованого насильства. Він проводив польові дослідження у зонах конфліктів: в Афганістані, Сомалі, Уганді. Чому люди скоюють на війні жахливі злочини, найкраще пояснити на трьох конкретних прикладах, які здобули широку популярність завдяки інтернету.
«У сприйнятті військових вони стріляють не в людей»
Один із них – відео з безпілотника. На ньому – група російських танків на безлюдній вулиці українського міста Буча. Мирний житель – невідомий чоловік на велосипеді – проїжджає перехрестя на великій відстані від бронемашин. Вони стріляють по ньому кілька разів: поки людина не впаде мертвою. Чому це відбувається? Клінічний психолог Томас Ельберт пропонує два можливі пояснення цієї злочинної поведінки. По-перше, військові могли відчути загрозу. Адже могло статися, що людина раптом дістане протитанкову зброю і вистрілить.
По-друге, «стріляти в іншу людину їм було весело», - засуджує Томас Ельберт. У їхньому власному сприйнятті військові стріляють не в людину, а в виродків, як це вселяє їм пропагандистська машина. До того ж для бійців – а в танку завжди перебувають кілька військових – це, за словами вченого, частково забава: цілитися і точно влучати. «Ви бачили, як я вистрілив? Клас!», - кажуть вони, сприймаючи те, що відбувається швидше як стрілянину по мішені, а не по людині. Відчуття, що вбивати весело, добре відоме будь-кому, хто колись грав у комп'ютерні шутери. Ельберт стикався з цим у Руанді, вивчаючи там геноцид. Один американець розповідав йому, що таку стрілянину можна порівняти з уколом героїну.
