Finesta: військові біженці не залишили місцевих мешканців без роботи

Photo: Urmas Luik

Виконавчий директор Finesta Хейккі Мякі підтверджує, що війна, з одного боку, залишає свій слід як на економіці, так і виходячи з цього на ринку праці.

«З іншого боку, ми дуже далекі від ситуації, коли через прибуття українців робочі місця закінчуються», - додав він, характеризуючи ситуацію на ринку праці в першому кварталі поточного року.

За словами Мякі, війна насамперед вплинула на діяльність роботодавців. «У нас було кілька криз, і війна стала наступним у цьому списку. Зростання цін почалося ще до війни – збільшилися як ціни на енергію, так і вартість сировини, і вторгнення Росії в Україну, у свою чергу, призвело до посилення обох цих проблем», - констатує Мякі. За його словами, почалися реструктуризації – ті підприємці, чиї виробничі потужності перебувають у будь-якій із двох країн, що беруть участь у війні, тепер шукають можливості перевезти виробництво в інше місце.

«Крім того, Китай є країною з підприємницьким середовищем, що все більше погіршується, насамперед, коли ми говоримо про тамтешню політику в частині коронавірусу», - додає Мякі. – Повний локдаун у Шанхаї вже суперечить здоровому глузду. Якщо Китай продовжить у тому напрямку, що кожного разу, коли хтось лише чхає, все місто закривається, то привабливість цього регіону для підприємництва буде під серйозним ударом. Адже просто невідомо – чи можна взагалі щось виробляти, чи буде доступна сировина. У будь-якому випадку, напрямок, який помітний у країнах Європи – це скорочення ланцюгів постачання. Невисока ціна сировини, яка отримується з Китаю, не має значення, якщо її доступність обмежена».

Внаслідок війни вже на початку березня до Естонії почали прибувати перші українські біженці, але їхній вплив на економіку та на місцевий ринок праці, за оцінкою керівника Finesta, зараз ще рано прогнозувати. «Ринок праці Естонії потребував людей, але невідомо, як довго українці, які втікають від військових дій, захочуть залишитися тут. Багато що залежить від ситуації у їхньому рідному місці проживання. У західній частині України ситуації спокійніші, і туди вже повертаються ті, хто виїхав. Можливо, люди, які прибули з окупованих територій, залишаться тут довше і вони, ймовірно, зацікавлені в інтеграції на ринок праці», - вважає він.

У промисловий сектор бурхливий потік працівників не прийшов

Промисловий сектор вже після прибуття перших військових біженців заявив, що із задоволенням надасть їм роботу. «Частина прибулих, звичайно, там змогли отримати роботу, але не варто очікувати великого пом'якшення ситуації з нестачею робочих рук. Якщо ми подивимося на кількість військових біженців, що прибули до Естонії, – понад 30 000 – то, як я вже сказав, частина з них повернулася в Україну. По-друге, ми повинні пам'ятати, що велика кількість біженців – це діти, ще частина – люди похилого віку, які, у кращому разі, можуть працювати з неповним навантаженням», – пояснює керівник підприємства орендної робочої сили. – А працездатні – це переважно жінки. Багато з них з дітьми, для яких потрібне місце в дитячому садку або в школі. Поки його немає, батьки теж не можуть на роботу».

Слід мати на увазі і те, що не всі мають підходящі якості для роботи на виробництві, та й не всі мають бажання працювати в цьому секторі. За даними Хейкі Мякі, серед військових біженців є як ті, хто перебуває у дуже великих фінансових труднощах, так і ті люди, які мали певну фінансову подушку. «Це означає, що якщо йдеться про військового біженця з України, то він не завжди погоджується з першою роботою, що трапилася, і готовий працювати за найнижчу плату», – підкреслює Хейккі Мякі, за словами якого роботи вистачить як для естоноземельців, так і для українців .

«Я впевнений, що до осені становище залишиться тим самим і вплив усіх військових біженців на місцевий ринок праці буде таким, що для деяких підприємств знизиться тиск щодо плати персоналу», - сказав він.

У сфері торгівлі йде оптимізація

На торговий сектор найбільше вплинув прихід нового гравця – Lidl. «У якійсь мірі це позначилося на загальній картині, на ринку праці стався рух персоналу та збільшився тиск на зростання заробітної плати. У Lidl зараз лише вісім магазинів, тому масштабного впливу з цією часткою ринку на всю Естонію поки що не відбулося», – вважає Мякі.

Крім того, працівники Lidl, за словами Мякі, мають ширший профіль обов'язків.

«За більш високу зарплату потрібен і ширший рівень трудових навичок – там працівники мають займатися різною роботою, щоб процес був максимально оптимальним, і люди перебувають саме там, де вони потрібні зараз. Така організація праці підходить не для всіх працівників», - наголосив він.

За оцінкою Мякі, у секторі торгівлі не очікується масовий прихід робочої сили з України. «Обслуговування клієнтів потребує знання місцевої мови, тому торговий сектор, як і раніше, стикається з нестачею робочих рук. Для компенсації підвищення заробітної плати роботодавці шукають можливість заощадити витрати в інший спосіб», - наголошує він.

Стратегії для цього різні, але якщо майже всі торгові мережі, що діють в Естонії, перейшли на використання кас самообслуговування, то, наскільки знає Мякі, Lidl не має наміру йти цим шляхом. «Адміністрування робочою силою в торгівлі стає дедалі важливішим, і це непросте завдання для роботодавця», - зазначає він.

Сектор HoReCa все ще живе у страху перед коронавірусом

Хороших новин немає і для туристичних підприємств, включаючи і сферу харчування. «Наразі питання персоналу у цій сфері, можливо, навіть складніше, бо цей сектор перебуває у підвішеному стані. На тлі війни ми схильні забувати, що коронавірус ще не зник, і його нові хвилі знову можуть призвести до закриття кафе-ресторанів та обмежень для готелів, – пояснює Мякі. – Під час попередніх закриттів працівники HoReCa залишалися без роботи і частина з них пішла із сектора. Вони знайшли нові спеціальності. Бракує кухарів, обслуговуючого персоналу, працівників із прибирання».

«Підприємці, які на якийсь час були змушені закривати свої заклади, тепер мають наново вибудовувати кадрову політику. Завдання ускладнює та обставина, що йде загальний пошук робочої сили в багатьох областях, і поки COVID, як і раніше, може широко поширюватися, сфера туризму та харчування не здаються надійним вибором для людей», - говорить він.

За словами Мякі, щодо прогнозу сфери економіки та ситуації на ринку праці майже все залежить від того, як швидко і яким чином вирішиться ситуація в Україні.

«Є аналітики, які прогнозують, що другий квартал пройде в Естонії та Європі загалом досить добре. Але наслідки війни поступово досягають найвіддаленіші місця, до чого додаються дедалі складніші стосунки з Китаєм. Я особисто вважаю, що можливі альтернативи як щодо Китаю, так і Росії. Нам потрібна нова енергія, нові сировинні джерела, нові виробництва – так ми сформуємо економічне середовище, на яке можна покластися і за яке не буде соромно», - підсумував він.