МАРІ КЛЕЙН ⟩ Спокутування колективної провини ще лише чекає на росіян

Photo: PETER NICHOLLS

• Для естонців головною парією під час Другої світової війни була Росія, а не Німеччина
• Недовіра та неприязнь до російської мови в Естонії найближчим часом точно не вщухнуть
• Людство має навчитися розділяти російськомовних та людей з російським менталітетом

В останнє десятиліття було багато розмов про те, що народ Німеччини несе колективну провину за події Другої світової війни. Цей гніт залишиться надовго. І чим частіше події тих часів спливатимуть на порядку денному, тим більше цей гніт посилюватиметься, пише Postіmees.

Естонцям, напевно, це складно зрозуміти, тому що навіть знаючи, що відбувалося в Клоога, для естонців у контексті цього часу головною парією через свої дії, спрямовані проти людства, була швидше Росія, хоча естонці не могли це завжди говорити прямо.

Багато років тому я зіткнулася з дівчинкою, яка проживала в Естонії, мама якої була українкою, а тато – естонцем. Вдома в них говорили російською: це потрібно було для того, щоб батьки один одного розуміли. І вони ж розуміли один одного, тільки не підозрювали, що в країні, де вони живуть, дитину з домашньою російською мовою і нескладною естонською можуть автоматично сприймати як російську… Нащадок завойовників і узурпаторів. Звинувачувати в тому, за що він не несе відповідальності.

Photo: LIIS TREIMANN /PM/SCANPIX BALTICS

Сьогодні ми стали розумнішими, хоча недовіра та неприязнь до російської мови в Естонії найближчим часом ще точно не вщухне, а швидше наростатиме і, безсумнівно, для цього є причини. Але, на жаль, страждають і ті, хто цього не заслуговує, – учні в естонських школах діти-напівкровки з рідною російською мовою, які у разі війни вирушили б захищати Естонію, свою батьківщину. Або люди з естонським корінням, члени сімей яких з історичних причин – вигнання або еміграція – жили в Росії і у яких з тих часів у мові залишився акцент. Страждають від цього, здається, і самі українці, для яких російська мова в Естонії спочатку є єдиним способом порозумітися. Ймовірно, його незабаром замінить естонська або, принаймні, англійська мова.

У відповідь на косі погляди я хотіла голосно крикнути: Ні, це мене не чоловік побив!

Я думаю, що вони почуваються так, як почувалася я, заходячи до магазину – після серйозної автомобільної аварії – з перекошеним обличчям і синцем під оком. Тоді у відповідь на косі погляди я хотіла голосно крикнути: «Ні, це мене не чоловік побив!» Я не мала жодного відношення до ситуації домашнього насильства, так само, як ці російськомовні люди не мають жодного стосунку до рішень Путіна. Але неможливо в одну мить довести всьому світу правду.

Спокутування колективної провини ще лише чекає на росіян. І здається, що спокута провини буде для них набагато важчою, ніж для Німеччини та німців. Тому що час інший. У цьому часі дії в Україні вважаються найвищою мірою несправедливими, і ці дії не прощаються, причому не тільки державі, а й народу, який насправді не має до них відношення. Інша справа, чи дійде це до людей, які насправді винні, чи все-таки в пастку попадуть ті, хто не винен.

Одна з найскладніших психологічних дилем, що стоїть перед людством, — це навчитися розділяти російськомовних та людей із російським менталітетом.