На думку Галини, використовуються різні боєприпаси: спочатку руйнівні, а потім, схоже, запалювальні снаряди. Вона каже, що поряд з їхнім будинком розташовані між двома провулками будинки всі розбомблені та спалені. Двадцять два будинки.
Коли в їхній будинок двічі потрапили, Галина та Олександр бігли в розташований за три кілометри від них притулок. Дорогою вони потрапили під обстріл «Граду». «Бомби падали, падали, падали, — розповіла Галина, додавши, що їм пощастило. – Ми вижили». За її словами, міську лікарню зруйновано до фундаменту. Те саме стосується школи та інших будівель.
По Янеда-тее вчора в обід йшли мати, дочка та її син. На запитання, куди вони прямують, відповіли, що на поїзд, щоб дістатися в Раквере, в бюро Каси з безробіття: шукати роботу. Пізніше, в редакційному автомобілі на шляху до пункту призначення, мати і дочка поскаржилися, що інформації не вистачає і соціальний працівник волості Тапа виглядає розгубленим.
Після швидкого телефонного дзвінка волостному старійшині Раквере Майдо Нилваку вони вже мали адресу електронної пошти волості Раквере та пояснення, що, натиснувши на український прапор, вони отримають всю необхідну інформацію українською мовою. Мати та донька пообіцяли поділитися цією інформацією з іншими товаришами по нещастю.
Але Янеда добре дбає про військових біженців. У Musta Täku Tall, де біженців годують тричі на день, розповіли, що кухар спитав одну жінку, як приготувати справжній український борщ. Українці дуже вдячні клієнти, які не скупляться на похвалу.
У магазині Янеда сказали, що біженці здебільшого купують дітям льодяники на паличці та губки для миття посуду. З алкоголю віддають перевагу естонському пиву. Попит має пиво Tuulik.
Естонською ще ніхто не говорить. «Але старанно вчать», - похвалив їх працівник магазину.