Німецьке ЗМІ: росіяни тікають із держави-ізгоя до Естонії

Photo: Konstantin Sednev

Хоча громадянам Росії важко виїхати до ЄС, вони все одно тікають із держави-ізгоя до Естонії, коли у них є можливість, пише російський журналіст Олексій Шишкін у німецькій ліво-зеленій газеті Die Tageszeitung (TAZ).

Громадянам Росії потрібна причина, щоб потрапити до Євросоюзу, наприклад, потрібно бути переслідуваним журналістом, цитує Postіmees Шишкіна.

«Дякую за чесну роботу», – каже прикордонник, висаджуючи нас біля ратуші в Нарві. Від Петербурга третє найбільше місто Естонії відокремлює 150 км, кордон проходить прямо по річці Нарва. За радянських часів естонська Нарва на одному березі та російський Івангород на іншому навіть мали спільні водогін та енергосистему.

Тепер через прикордонні переходи із Росії до Європи виїжджають і українці, і росіяни. У тому числі журналісти, політичні та громадянські активісти, і просто ті, хто не готовий жити в державі-ізгої, яка веде загарбницьку війну.

Шанс виїхати через Нарву – привілегія. Потрібна віза, хоча б туристична, для в'їзду до ЄС, та «підстави» для виїзду з Росії. Введені на час епідемії COVID19, вони виявилися зручним для РФ способом контролю на сухопутних кордонах. Виїхати за межі громадяни Росії можуть лише на роботу, до найближчих родичів, на лікування.

«Останньою лазівкою користуємося ми з моєю дівчиною. Як і сотні росіян, бронюємо спа-готель під Нарвою з „медичними процедурами”. Платити доводиться з картки естонських друзів, платіж з наших уже не проходить через зупинку роботи систем Visa та Mastercard у РФ», – пише Шишкін.

«Виїжджати ми вирішуємо після того, як сайт Папери, петербурзького видання, в якому я працюю, блокують за висвітлення війни в Україні. Незабаром за ним слідує і альтернативне «дзеркало», ще через кілька днів – видаляють акаунти в російських соцмережах. Ми йдемо з валізами через пункт пропуску «Парусинка» чи «Нарва-2» на промисловій околиці Нарви. Зазвичай ним користуються місцеві жителі, які ходять з Естонії до Росії та назад за покупками. Деякі товари дешевші на одному березі, інші – на іншому. На російській стороні ставлять лише одне питання, причому не мені, а моїй дівчині: «Хто ви за знаком зодіаку?» Пізніше ми дізнаємося, що так на кордоні перевіряють, чи дійсно ти переходиш її за паспортом. На естонській ми довго чекаємо, доки приїдуть поліцейські з пункту пропуску «Нарва-1». Туди ми не пішли тому, що, з чуток, простояти у черзі на виїзд можна до 5 години. Та й огляд на російській стороні суворіше».

«У результаті півтора години естонські митники оглядають речі, детально запитують про плани в Естонії. Фінальним аргументом за те, щоб впустити нас у ЄС, став диплом пітерського журфаку на дні валізи та плашка (плоский кусок дерева) «12 березня сайт заблокований Роскомнаглядом» на сайті Папери», - розповідає він.

«Проштампувавши паспорти, прикордонники пропонують підвезти нас до центру. Сісти в поліцейську машину з власної волі? Несподіваний після Росії досвід. Але ми сідаємо», - підсумовує Шишкін.