Лотман про заяву Килварта на тему 9 травня: провальне у всіх сенсах

Photo: Konstantin Sednev

Мер Таллінна Михайло Килварт (Центристська партія) звернувся до російськомовних таллінців на тему 9 травня, закликавши не піддаватися на провокації і не використовувати ворожу символіку, але при цьому назвав червоноармійців «героями, які захищали і звільняли», а говорячи про війну в Україні, не згадав ні саму Україну, ні Росію. Ця заява викликала неоднозначну реакцію в естонському суспільстві. Слова столичного мера прокоментував член Рійгікогу Михайло Ломан («Батьківщина»):

«Мер Таллінна Михайло Килварт звернувся до російськомовних талліннців у зв'язку з 9 травня. Це звернення отримало різкий відгук як у естонських ЗМІ, так і у Росії. В естонських ЗМІ зазначається, що Килварт неправильно інтерпретує події Другої світової війни. 9 травня не може бути для естонців днем ​​примирення, оскільки німецьку окупацію змінила ще жорстокіша радянська окупація.

А у російських ЗМІ Килварта звинувачують у зраді, оскільки він є у союзі з нацистами, а також у тому, що він відмовляється від гідного святкування 9 травня. Йому дорікають у компромісі з совістю і нагадують слова Черчілля про вибір між війною та ганьбою: «Якщо країна, обираючи між війною та ганьбою, вибирає ганьбу, вона отримає і війну, і ганьбу!»

Якщо ми оцінюємо якийсь текст і особливо якщо цей текст є закликом, ми повинні розуміти, якою була мета цього тексту і хто адресат цього заклику. Якщо метою Килварта було розповісти російськомовним правду про те, що відбувається в Україні, його текст, безумовно, неправильний. Те, що відбувається в Україні, - війна та геноцид, тому жодної «виваженої» оцінки тут бути не може, оскільки це означало б виправдання агресії.

Рійгікогу дав обґрунтовану оцінку цій війні, і я був одним із ініціаторів цієї заяви. Але, ймовірно, метою Килварта був проголошення правди. Вважаю, що він знає адресатів свого заклику, а також те, що вони не хочуть знати правду, вони лише хочуть жити в коконі своєї брехні та відкидати всю правдиву інформацію під приводом русофобії.

Проте можна припустити, що метою Килварта було не озвучення правди, а бажання уникнути можливих провокацій та конфліктів до 9 травня. Навіть у цьому випадку це не найвдаліший текст, але, можливо, частина критики щодо Килварта несправедлива. При цьому я не вважаю, що особливо зараз було б виправданим звертатися до естономовних та російськомовних талліннців по-різному, навіть з такою делікатною темою, як 9 травня».