/nginx/o/2022/05/02/14521904t1ha901.jpg)
Війна в Україні зчинила хвилю біженців. Кількість українців, змушених покинути свої будинки та країну, вже перевищила позначку у чотири мільйони людей. З країни виїжджають в основному жінки, діти та старі люди. Із сумкою речей у руках та неясними перспективами на майбутнє. Слабкі, залякані і невлаштовані люди є основною ціллю так званих торговців людьми. І мова зовсім не про книжкові ринки рабів, хоча ставлення до людей, що потрапили в пастку, багато в чому нагадує рабство.
Дезорієнтовані та зламані
Про те, що маклаки, які приглядають жертв серед молодих жінок і підлітків, вже активізувалися, почали говорити через кілька днів після початку війни. Дивних людей, які садили у свої машини самотніх біженців, помітили у пунктах перетину кордону. Загальна плутанина, паніка та метушня — найкраще місце для тих, кому для продовження брудного бізнесу потрібні люди, виконавці.
Куди можуть заманити біженців? Насамперед, це проституція, наркоторгівля та рабська праця за миску супу. Такий перелік вважається дивним для Європи у ХХІ столітті, але це реальність, про яку знають і правоохоронні органи, і відповідні служби при Департаменті соціального страхування.
Сірле Блумберг, яка відповідає в Департаменті соціального страхування за допомогу жертвам торгівлі людьми, розповіла, що запобіганням виникнення жертв серед біженців почали займатися з перших же днів прибуття українців до Естонії: «Ці люди злякані і морально зламані. Вони вибиралися з-під бомб і бігли у невідомість, а зараз намагаються зорієнтуватися у чужій країні з чужою культурою. З багатьма діти та люди похилого віку. Все це робить їх беззахисними перед торговцями людьми».
Блумберг пояснила, що останніми роками поліція чудово попрацювала, і публічних будинків, куди могли б привабити молодих людей, у нас у класичному вигляді не залишилося. Однак це не означає, що немає інших місць, де надаються інтимні послуги. Причому йдеться не лише про жінок, у проституцію потрапляють також чоловіки та транссексуали — попит є. З досвіду колишніх років Блумберг зазначила, що серед працівників секс-індустрії іноземці трапляються аж ніяк не рідко. Проте досі українців було зовсім небагато, переважно це вихідці з Колумбії, Бразилії, Японії.
«Як правило, це дуже вразливі люди, які перебувають у стані депресії, з панічними атаками. Вони приймають ліки, що впливають на психіку. І дуже бояться державних служб», – каже Блумберг. Фахівець пояснила, що тих, хто потрапив у сексуальне рабство, чіпляють саме на цей гачок: якщо не працюватимеш, то тебе тут же вишлють із країни та Європи взагалі: «Ці люди ж не розуміють, хто і як приймає рішення про висилку з країни. Але їм нема куди йти, вони всіх бояться, тому слухають, що кажуть господарі і не звертаються до правоохоронних органів».
Три проблеми – три загрози
Люди, які працюють з біженцями, так описують коло проблем, з якими стикаються люди, що втекли від війни: потрібно знайти місце проживання, робоче місце і місце, куди прилаштувати дитину.
Місце проживання. Станом на початок травня до Естонії вже прибуло близько 35 000 біженців, до липня їх кількість обіцяє досягти цифри 50 000. Розселити потрібно близько 14 000 сімей.
Ще в середині квітня міністр соціального захисту Сіґне Рійсало говорила, що ринок Естонії був готовий надати близько 6000 квартир та кімнат. Держава терміново вигадує якісь варіанти і дуже сподівається на допомогу з боку приватного сектора. Але поки що ситуація така, що людям можуть запропонувати лише тимчасові та не дуже зручні для постійного проживання варіанти. Чому постійного? Багатьом доведеться прожити поза домом кілька років, оскільки навіть після закінчення війни повернутися назад одразу не вийде: багато міст зруйновано вщент і їх потрібно відбудовувати заново — на це буде потрібен час.
Оскільки ситуація з житлом не найпростіша, багато біженців намагаються шукати квартири чи кімнати самостійно. Про те, наскільки це непросто і як часто, дізнавшись про те, що йдеться про біженців, зв'язок з орендодавцем відразу переривається, Rus.Postimees розповідав неодноразово. Але є й інший бік. «Постійно відвідуючи пункти прийому біженців та консультації, ми намагаємося пояснювати людям, що не треба кидатися на першу пропозицію. Потрібно з'ясувати, хто і з яких причин пропонує людині житло. Яким чином послуга оплачуватиметься: потрібно платити грошима, займатися господарством, надавати інші послуги? Ми пояснюємо, що у будь-якому разі необхідно скласти договір. Хоча б на рік. Тоді людина матиме уявлення про те, що, на яких умовах і як довго у неї буде людина», - розповіла Блумберг.
Робоче місце. Біженці не орієнтуються у наших законах та можливостях. Місцеві фахівці на пальцях пояснюють, що таке європейський трудовий договір, як будуються робочі відносини та як перевірити, чи є працівник офіційним: «У нас були історії, коли біженці радісно повідомляли, що вони вже знайшли місце і буквально завтра виходять на роботу. Однак на запитання про те, чи підписали з ними трудовий договір і яку зарплату запропонували нічого відповісти не можуть. Нібито роботодавець не мав часу скласти документи і все обіцяно на пізніше. Пізніше — це шлях в ніколи».
Крім того, від робочого місця залежать і багато інших соціальних питань: медичне страхування, можливість стати на облік у Касі страхування з безробіття з виплатами: «Вже працюючим ми завжди пропонуємо перевіряти свої дані в Податково-митному департаменті. Це можна зробити, як в електронному середовищі, так і з'явившись на місце попросивши роздруківку про себе: офіційна реєстрація в регістрі працівників, дані про податки, що виплачуються», - нагадує фахівець.
Діти. Дуже важливе питання, про яке Сірле Блумберг закликає постійно думати, це діти. Про те, що дитину можна і потрібно внести до регістру освіти Естонії, біженцям повідомляють на стадії консультування. Однак про те, з ким дитина залишатиметься в новому будинку, коли батьки підуть на роботу, повинні подумати самі батьки: «Якщо біженці винайняли кімнату, вони мають придивитися, хто проживає на тій же житловій площі. Важливо розуміти, з ким залишиться дитина, доки батьків немає поряд». Блумберг не назвала це прямо, але слід пам'ятати про те, що в Естонії достатньо випадків сексуального зловживання дітьми. Найчастіше педофілами виявляються люди, які перебувають у постійному контакті з дитиною. Вони не тиняються вулицями у пошуках випадкових жертв, вони використовують тих, хто виявився поруч і довіряє.
Моніторинг ситуації
За словами Сірле Блумберг, для запобігання різним трагічним подіям фахівці активно займаються консультуванням. У співпраці з різними відомствами складено інфолисти, які роздають біженцям. Там же зазначено, куди можна звернутися, якщо людина підозрює, що її намагаються втягнути у щось погане, або вона вже опинилась у непростій ситуації, вибратися з якої самостійно не може.
«Ми відвідуємо місця, де проживають біженці, розмовляємо, по найменшим натякам намагаємося вловити сигнали небезпеки», - пояснила Блумберг. З тією ж ретельністю фахівці переглядають оголошення, які вивішуються на дошках у таких пунктах проживання, та знімають ті, що викликають реальні підозри: «Такі оголошення ми віддаємо на перевірку до поліції. Також, коли є можливість, наші співробітники переглядають різні тематичні групи у соціальних мережах, і якщо якісь речі здаються нам підозрілими, то робимо скріншоти та надсилаємо правоохоронним органам».
Провідний слідчий групи по боротьбі з організованою злочинністю кримінального бюро Пихьяської префектури Ардо Ранне підтвердив, що тема торгівлі людьми наразі стала дуже актуальною, а молодих жінок та підлітків справді можуть спробувати залучити до проституції. За його словами, естонська поліція отримує інформацію з інших країн про те, що спроби вербування жінок у секс-індустрію в інших країнах Європи вже зафіксовано. «Таке спілкування відбувається зазвичай у соціальних мережах, наприклад, у Telegram-групах», - уточнив співробітник поліції.
Звичайно, естонські правоохоронці стежать за ситуацією. Збільшення ринку секс-послуг майже завжди спричиняє загальне зростання злочинності. Про те, наскільки небезпечне збільшення кількості вуличних дилерів, годі й казати. Крім того, біженців, які мають офіційний захист, а значить, дозвіл на проживання та всі права мешканця Естонії, можуть вербувати в міжнародну наркоторгівлю, перетворюючи їх на кур'єрів, які перевозять товар між країнами. Тому поліція стежить за ситуацією особливо ретельно.
Ранне пояснив, що частка іноземців у сфері сексуальних послуг в Естонії і до війни була не дуже великою, а зараз небезпека залучення біженців у цю індустрію залишається лише теоретичною: «Зі свого боку ми робимо все можливе, щоб цього не сталося».
За його словами, поліцейські постійно спілкуються з військовими біженцями у місцях їх розміщення, під час інших контактів: «Ми збираємо всю інформацію, але на даний момент інформації про те, що хтось намагався залучити військових біженців до надання сексуальних послуг, немає». Також поліція не помітила руху у сфері наркоторгівлі: «За нашою оцінкою, немає індикаторів того, щоб була висока небезпека щодо потенційної наркоторгівлі».
Стриптиз-клуби попередили
Тим часом відразу після прибуття перших біженців у соціальних мережах почала поширюватися інформація про те, що якийсь стриптиз-клуб кличе на роботу молодих українок. «Ми перевірили оголошення про пошук танцівниць для стрип-клубу та зв'язалися з власником закладу. На даний момент клуб сам дійшов висновку, що ідея прийому на роботу військових біженців у цей час не було продуманою», - сказав старший слідчий і додав, що превентивні бесіди проведені і з іншими підприємцями у цій сфері.
Крім цього, Департамент поліції та прикордонної охорони постійно та ґрунтовно моніторить різні канали, щоб не допустити залучення біженців у небезпечну ситуацію.
Ранне також розповів про інфолисти, який підготували міністерства юстиції, внутрішніх та соціальних справ, Трудова інспекцію та Департамент соціального страхування. Тексти складені українською, російською та англійською мовами: «Ми активно розповсюджуємо його серед біженців. У ньому наведені ймовірні погрози та поради, як розпізнати небезпечну ситуацію та куди звертатися.
Що таке торгівля людьми?
Торгівля людьми — це злочин, метою якого є експлуатація інших людей із боку торговця чи створення умов аналогічних дій із боку інших. Поняття торгівлі людьми містить у собі внутрішньодержавну та міжнародну діяльність. Це означає, що торгівля людьми не обов'язково має здійснюватися за межі держави, вона може бути і всередині країни. Щоб заманити та зламати опір жертви, торговці людьми можуть застосовувати обман, погрози, фізичне насильство, безпорадний стан людини та інші методи.
133 стаття Пенітенціарного кодексу розглядає як торгівлю людьми:
введення людини з метою отримання економічної вигоди або без неї в таке становище, при якому вона змушена брати шлюб, працювати в незвичайних умовах, займатися проституцією, жебракувати, вчиняти злочин або виконувати інші обов'язки проти волі, а також утримання її в такій ситуації, якщо йдеться про позбавлення волі, насильство, обман, загрози заподіяння шкоди, залежність від інших осіб, безпорадний стан або зловживання вразливістю.
Вразливим станом, згідно з Пенітенціарним кодексом, вважається ситуація, через яку людина не має реальної чи прийнятної можливості не виконувати якийсь із зазначених вище обов'язків.
Палермський протокол
Естонія ратифікувала Протокол про запобігання та припинення торгівлі людьми, особливо жінками та дітьми, та покарання за неї, що доповнює Конвенцію ООН проти транснаціональної організованої злочинності (так званий Палермський протокол).
Згідно з цим документом, торгівлею людьми є вербування, перевезення, передача, розселення та прийом людей, вчинення викрадення людей або інше застосування сили або загроза цим, обман, зловживання владою, зловживання безпорадним станом людини або досягнення згоди через особу, яка має особливий вплив, для того щоб експлуатувати людину. Експлуатацією вважається використання іншої людини у проституції або сексуальне зловживання іншим чином, примус до роботи або служби, утримання в рабстві або утримання у подібному стані або видалення органів у примусовому порядку.
Джерело: www.kriminaalpolitika.ee
Куди звертатись, якщо виникли підозри?
Якщо людина все ж таки потрапила в будь-яку складну чи небезпечну ситуацію, потрібно зателефонувати до поліції за номером 112.
Розповісти про проблему можна службі допомоги жертвам за телефоном 116006.
Можна зайти в будь-яке відділення поліції, де, крім правоохоронців, є і працівники служби Допомоги жертвам.
Спеціально для екстрених повідомлень, збору інформації та звернень на тему торгівлі людьми створено адресу електронної пошти thb.info@politsei.ee. Написати на цю адресу можна анонімно, і інформація дійде до спеціаліста по всій Естонії.
Хто допоможе?
Центральним контактним пунктом послуг, призначених для жертв торгівлі людьми, є відділ допомоги жертвам при Департаменті соціального страхування. Він розташований у Таллінні на Палдіському шосе, 80 у будинку G4S. Телефон: 116006.
Консультації проводяться за інфолінією +372 6607320. Спілкування відбувається естонською, російською та англійською мовами.
Телефонувати можна по робочих днях. Консультанти допоможуть інформацією з таких питань:
Задати питання можна, написавши на адресу: inimkaubandus@sotsiaalkindlustusamet.ee
Також у Facebook відкрито групу https://www.facebook.com/inimkaubandus
/nginx/o/2020/02/19/12953802t1ha295.jpg)