Закон США про ленд-ліз: що насправді він дасть Україні

Photo: RONALD WITTEK

Під час Другої світової війни ухвалений у США закон про ленд-ліз допоміг перемогти нацистську Німеччину. Тепер він має спростити процедуру постачання американських озброєнь Києву. Що фактично означає цей закон?

417 голосів «за», 10 – «проти»: Палата представників Конгресу США 28 квітня переважною більшістю голосів схвалила законопроект про постачання озброєнь Україні за програмою ленд-лізу, яка не застосовувалася з часів Другої світової війни. Сенат США схвалив законопроект ще 7 квітня. Тепер для набуття чинності закону під ним залишилося поставити підпис президенту США Джо Байдену. Після цього Сполучені Штати зможуть протягом двох років постачати зброю та іншу допомогу Києву швидше та без стандартних бюрократичних процедур.

Як сказано в документі, президент США може уповноважити уряд надавати у позику або давати в оренду кошти оборони Україні та іншим країнам Східної Європи, які постраждали від вторгнення Російської Федерації в Україну, з тим, щоб «допомогти зміцнити обороноздатність цих країн та захистити їх громадянське населення від потенційного вторгнення або агресії з боку збройних сил уряду Російської Федерації.

Яке озброєння отримає Україна?

Напередодні голосування в Палаті представників США щодо закону про ленд-ліз для України американський телеканал CNN з посиланням на високопоставлені джерела в міністерстві оборони США повідомив, що у Штутгарті, в зоні відповідальності Європейського командування Сполучених Штатів, уже створено центр управління постачанням військової допомоги Україні. Яке саме озброєння отримуватиме Київ у рамках закону про ленд-ліз, і як це відбуватиметься?

«Насамперед, буде значно збільшено обсяг постачання озброєнь – говорить у розмові з DW військовий експерт берлінського Фонду «Наука і політика» (SWP), полковник бундесверу у відставці Вольфганг Ріхтер. – Як і раніше, будуть поставлятися танки та зенітна зброя, боєприпаси, артилерія, безпілотники – тобто те, що вже поставлялося. США також нададуть гаубиці, забезпечуватиметься і логістична підтримка».

Чи отримає Київ такі складні, високотехнологічні західні системи озброєнь як бойовий танк «Абрамс» або бойова машина піхоти «Бредлі», поки що не зрозуміло, хоча Ріхтер не виключає, що в майбутньому це може статися. У такому разі необхідно буде налагодити логістичні ланцюжки, за якими Україна отримувала б запчастини та боєприпаси, та навчити українських військових користуватися цими видами озброєнь.

У будь-якому разі обсяг військової підтримки з боку США значно збільшиться. Завдяки цьому, а також постачанню озброєнь з арсеналів інших західних союзників Україна отримає можливість успішніше протистояти російським атакам і, за сприятливого сценарію, відвоювати частину захоплених територій, вважає Вольфганг Ріхтер.

Крім озброєнь, Україна отримає додаткову фінансову допомогу у значно більшому обсязі, ніж це було досі. Президент Байден вже запросив у Конгресу 33 мільярди доларів (близько 31 мільярди євро) на додаткову підтримку Україні. 20 мільярдів з них нададуть країні у вигляді військової допомоги, решту грошей буде виділено на економічну та гуманітарну підтримку.

«Масштаби фінансової допомоги значно збільшилися, і це означає, що створено основу для довгострокових та значних постачань озброєнь, які в даному випадку вказують, скоріше, на довгострокові сценарії, ніж на короткострокові рішення», - аналізує ситуацію німецький військовий експерт.

Вирішальна допомога для СРСР у війні проти Німеччини

Попереднього разу американський закон про ленд-ліз застосовувався під час Другої світової війни – за цією програмою США надавали союзникам в оренду озброєння, продовольство та стратегічну сировину. Президент Франклін Рузвельт підписав закон 11 березня 1941 року. Спочатку країнами-одержувачами були Великобританія та Китай, проте з листопада 1941 року дія програми поширилася на Радянський Союз, а до кінця війни поставки по ленд-лізу поширювалися практично на всіх союзників США з антигітлерівської коаліції.

«Закон про постачання за програмою ленд-лізу відіграв вирішальну роль у перемозі над нацистською Німеччиною, - говорить Чарлі Ладерман – викладач міжнародної історії в Королівському коледжі в Лондоні. – Він забезпечив радянським військам мобільність, необхідну для наступу в 1943-1945 роках. Поради заперечували це після війни, але згодом навіть Володимир Путін визнав це».

Червона Армія просувалася вперед за підтримки десятків тисяч вантажівок американського автовиробника Studebaker, а на Тегеранській конференції союзників наприкінці 1943 року Сталін, який не розголошував масштаби допомоги у себе в країні, підняв келих за автомобільну та нафтову промисловість США, каже Ладерман. У тому, що перелом у ході війни у ​​Сталінграді 1942 року не стався б без закону про ленд-ліз, упевнені й інші історики.

Якої реакції чекати від Кремля?

За кілька днів до прийняття Конгресом законопроекту про ленд-ліз глава Пентагону Ллойд Остін заявив, що США бажають послаблення військового потенціалу Росії настільки, щоб у неї більше не було можливості атакувати сусідні країни. І зараз багато хто ставить питання, чи зможе сьогодні ленд-ліз, як і 80 років тому, змінити перебіг подій – тепер уже у війні Росії проти України. І якою буде реакція Кремля?

«Невідомо, чи достатньо буде Україні військової допомоги для того, щоб перемогти Путіна, - каже історик Ладерман. – Світ сьогодні виглядає по-іншому, та й Путін – не Гітлер. Але у боротьбі з агресивною війною Путіна західні державні діячі стикаються з тією самою дилемою, як і їхні попередники 1941 року. Для Гітлера закон про ленд-ліз був рівносильний вступу США у війну – навіть без офіційного оголошення».

На думку Ладермана, Захід тепер має уважно стежити за реакцією Росії на «Ленд-ліз 2.0». Водночас, зазначає історик, «Путін уже побачив себе втягнутим у конфлікт із Заходом, для нього немає різниці, чи буде надано непряму чи пряму підтримку Україні. Тому малоймовірно, що ухвалення закону про ленд-ліз стане поворотним моментом для Путіна».

Військовий аналітик Вольфганг Ріхтер, у свою чергу, вважає, що Сполученим Штатам слід бути дуже обережними – насамперед у риториці. «США неодноразово наголошували, що вони не є стороною конфлікту у війні в Україні, - каже він, коментуючи слова Ллойда Остіна. – І я думаю, що необхідно бути вкрай обережним у висловлюваннях, щоб не склалося враження, що мета полягає в тому, щоб зруйнувати Росію як державу, інакше це призведе до ще більшої ескалації конфлікту”.

Чи може Німеччина ухвалити закон про ленд-ліз?

Посол України у ФРН Андрій Мельник в інтерв'ю газеті Bild am Sonntag 1 травня закликав Німеччину слідом за Сполученими Штатами, також ухвалити закон про ленд-ліз для України. Вольфганг Ріхтер з розумінням ставиться до заклику посла країни, яка зазнала агресії, проте він впевнений: ймовірність того, що Берлін наслідує приклад Вашингтона, мізерно мала.

«Німеччина досягла консенсусу в тому, що Україні мають бути надані кошти, які дозволяють їй успішно захищатися. Але я не можу уявити, щоб Німеччина прийняла закон про ленд-ліз. Я не можу уявити, що влада країни прийде до внутрішньополітичної згоди з цього питання», – наголошує німецький експерт.