/nginx/o/2022/04/29/14516881t1hf542.jpg)
У понеділок телеканал CNN з посиланням на джерела повідомив, що 9 травня президент Росії Володимир Путін може офіційно оголосити війну Україні. Що на практиці означає формальне оголошення війни замість спецоперації? І як у Росії може відбуватися мобілізація?
Як стверджують джерела CNN, Путін може скористатися символічним значенням Дня Перемоги, щоб оголосити або про воєнні досягнення в Україні, або про ескалацію бойових дій, або про те й інше.
Найімовірнішим, на їхню думку, буде сценарій офіційного оголошення війни Україні.
Речник Путіна Дмитро Пєсков вже заперечив такий сценарій, проте він весь лютий заперечував і плани вторгнення в Україну.
Російське вторгнення в Україну почалося 24 лютого, проте російська влада наполягає, що там відбувається "спеціальна військова операція". Слова "війна" та "вторгнення" стосовно бойових дій в Україні фактично перебувають під забороною.
Як пише CNN, офіційне оголошення війни може посилити громадську підтримку бойових дій в Україні, а також дозволить російській владі оголосити відкриту мобілізацію, якої Росія зараз дуже потребує.
Припущення, що 9 травня Путін може оголосити мобілізацію, а також заявити про повномасштабну війну проти "світового нацизму", раніше висував міністр оборони Британії Бен Воллес.
Водночас, за словами папи римського Франциска, угорський прем'єр Віктор Орбан під час їхньої зустрічі 21 квітня повідомив йому, що російська влада 9 травня планує завершити бойові дії.
Путін на початку березня говорив, що в Росії немає передумов для запровадження воєнного чи будь-якого іншого особливого стану, оскільки він запроваджується лише у разі зовнішньої агресії.
Зовнішньою агресією, згідно з Федеральним конституційним законом "Про воєнний стан", може бути визнаний цілий перелік дій (повні формулювання містяться в тексті закону):
Воєнний стан може бути запроваджений також після формального оголошення Росією війни. Сама процедура цього оголошення у російських законах не прописана. Там лише зазначено умови оголошення стану війни у країні.
Стан війни фактично призводить до запровадження воєнного стану, хоча це різні речі з погляду права - термін "стан війни" має відношення до міждержавних відносин, "воєнний стан" - особливий правовий режим усередині держави.
У статті 18 закону "Про оборону" йдеться, що "стан війни оголошується федеральним законом у разі збройного нападу на Росію іншої держави або групи держав, а також у разі необхідності виконання міжнародних договорів Російської Федерації".
Поняття оголошення війни міститься у міжнародному праві.
У "Конвенції про початок воєнних дій", ухваленій в Гаазі в 1907 році, йдеться, що воєнні дії "не повинні починатися без попереднього та недвозначного попередження, яке матиме або форму мотивованого оголошення війни, або форму ультиматуму з умовним оголошенням війни", після чого держави переходять у "стан війни".
Воєнний стан у Росії регулюється декількома законами - "Про воєнний стан", "Про оборону", "Про мобілізацію", "Про зв'язок", "Про військовий обов'язок та військову службу".
Він має відношення практично до всіх областей держави - суспільного життя, органів влади, економіки, бізнесу, преси, політичного регулювання та інших.
Президент та виконавча влада отримають у такій ситуації виняткові повноваження. Може бути припинена діяльність політичних партій; заборонені мітинги, збори та пікети; запроваджена цензура; обмежений рух людей, включно із забороною на виїзд з країни, зміною місця проживання; оголошено комендантську годину; у жителів можуть будь-якої миті вилучити майно для потреб оборони; заборонено продаж зброї та багато іншого. Список заходів перерахований у статті 7 закону "Про воєнний стан".
В умовах воєнного стану може бути оголошена мобілізація.
Вона може бути повною або частковою, тобто вводитися по всій території країни або в окремих її частинах.
Мобілізація не пов'язана із запровадженням воєнного стану - її можуть оголосити без нього, а також не починати, якщо він був запроваджений.
Саме це поняття має відношення не лише до тих, кого призовуть до армії. Мобілізація стосується органів влади, промисловості та взагалі всієї економіки.
Але насамперед вона має відношення до збройних сил, які поповнюватимуться військовослужбовцями із запасу. Запас складається з мобілізаційного людського резерву та мобілізаційного людського ресурсу.
Перша група - найбільш готові до мобілізації резервісти, які уклали з державою спеціальний контракт, друга - решта резервістів, що відслужили в армії й зараховані в запас.
Деякі з тих, кого можна було б призвати в армію в умовах мобілізації, можуть отримати бронь - гарантію того, що вони залишаться на своїх робочих місцях. Це потрібно, щоб забезпечити роботу підприємств та органів влади.
Оголошення війни та мобілізація можуть розв'язати як мінімум дві проблеми, з якими, як зазначають багато експертів, зіткнулася російська армія - нестачі особового складу на війні та відмов вирушати до зони бойових дій в Україні.
Зараз наступ російської армії в Україні, як зазначають спостерігачі, розвивається невисокими темпами.
За словами представника Пентагону, російські війська досягли незначних успіхів на схід від українських міст Ізюм та Попасна, але прогрес був "млявим і нерівномірним".
Крім того, Пентагон зауважив, що російські сили, мабуть, бояться ризику й намагаються уникати жертв серед своїх військ як у повітряній, так і в наземній війні.
Британське військове відомство своєю чергою зазначає, що під час вторгнення в Україну Росія задіяла понад 120 батальйонних тактичних груп, що становить близько двох третин усієї наземної бойової сили Росії.
Побічно про те, що російській армії бракує людей, свідчить також те, що міністерство оборони Росії вже з початку березня намагається вербувати контрактників на цивільних сайтах пошуку роботи HeadHunter та SuperJob.
Введення воєнного стану та оголошення загальної мобілізації широко обговорюється в соціальних мережах, його підтримують багато військових або навколовоєнних експертів і блогерів.
Один із найпомітніших прихильників - Ігор Стрєлков (справжнє прізвище - Гіркін), відомий тим, що брав активну участь у бойових діях 2014 року на Донбасі.
На думку прихильників мобілізації, Росія не зможе перемогти у війні з Україною, якщо не забезпечить собі суттєвої переваги у живій силі.
Однак у блогосфері багато хто також побоюється, що воєнний стан ще більше, ніж зараз, обмежить права і свободи. А економічні заходи разом з примусовою мобілізацією загрожують соціальним невдоволенням у суспільстві, яке і без того переживає економічні труднощі.
Воєнний стан може серйозно впливати на економіку країни.
Окремим пунктом у законі про воєнний стан прописано положення організацій. Наприклад, фірми зобов'язані надавати своє майно для потреб оборони. При цьому держава зобов'язується виплачувати вартість цього майна.
Щоправда за тим самим принципом вилучати майно можна буде й у громадян на території, де запроваджено воєнний стан. Також організації зобов'язані виконувати замовлення та завдання з метою оборони - відповідно до укладених договорів.
Громадян, судячи з тексту закону, можна буде залучати до робіт для потреб оборони. Наприклад, вони повинні брати участь у ліквідації наслідків застосування зброї, відновленні об'єктів економіки, систем життєзабезпечення та військових об'єктів, а також допомагатимуть, наприклад, боротися з пожежами.
Стаття 8 Закону "Про воєнний стан" дозволяє в період дії воєнного стану ухвалювати фактично будь-які заходи, які можуть вплинути на економічну діяльність, - зокрема, можуть запроваджуватися тимчасові обмеження на "здійснення економічної та фінансової діяльності, оборот майна, вільне переміщення товарів, послуг" та фінансових коштів, […] порядок та умови процедур банкрутства, режим трудової діяльності".
Україна оголосила воєнний стан та мобілізацію у перший день російського вторнення.
/nginx/o/2022/03/07/14412109t1h16fe.png)
