Війна в Україні: чи піде Белград на розрив із Москвою?

Photo: MARKO DJURICA

Після вторгнення РФ в Україну тон Белграда у відносинах із Москвою змінився. Можливо, Сербія стоїть на порозі великих зовнішньополітичних змін, пише Deutsche Welle.

Сербія вже багато років вважається тісним союзником Росії. Крім того, ця західнобалканська країна має відмінні відносини з Китаєм, який виділив їй величезні кредити на розвиток інфраструктури, насамперед будівництво залізниць, нових вулиць та електростанцій. При цьому Сербія ще й кандидат на вступ до ЄС. На Заході цю політику кількох альянсів називають «сидінням на двох стільцях», і Сербія почала її проводити не від учорашнього дня.

Колишній президент країни, а нині опозиційний політик Борис Тадіч називав свій зовнішньополітичний курс «заснованим на чотирьох стовпах». Під керівництвом Тадіча (з 2004 по 2012 роки) Сербія робила ставку не лише на Росію, Китай та ЄС, а й на США як четвертого партнера. Ця максима, часто критикована Брюсселем і Берліном як «політика розгойдування на гойдалці», можливо, скоро перестане існувати. На тлі війни в Україні Сербія переживає переломний момент, і уряду в Белграді належить вирішити, яку сторону прийме країна в майбутньому.

Новий тон сербських ЗМІ

Донедавна сербські бульварні ЗМІ, які вважають рупором уряду, малювали чітку картину: друзями були Росія та Китай, зло походило від Заходу. Але минулого тижня саме ці ЗМІ зробили несподіваний розворот.

«Світова політика за наш рахунок», - говорив заголовок газети Informer. У свою чергу, газета Kurir написала: «Чистий розрахунок. Путін захищає інтереси Росії (…) і не звертає уваги на позицію Сербії». «Путін забув про сербів і Косово через свою війну», - такий був заголовок газети Blic, а Srpski Telegraf висловився ще більш прямолінійно: «Путін встромляє ніж у спину сербів».

Що ж сталося? Президент Росії Володимир Путін обґрунтовував свої претензії на Крим та східну частину України тим, що Республіка Косово була виведена Заходом зі складу Сербії та згодом визнана незалежною державою. Іншими словами: «Ви відрізали Косово від Сербії, а тепер ми робимо те саме по відношенню до Криму і сходу України».

Ознаки зміни курсу

Американські сенатори після візиту до президента Сербії Олександру Вучичу 20 квітня 2022 року повідомили, що той хоче скоригувати політику своєї країни протягом двох місяців. У свою чергу Вучич оголосив, що має намір 6 травня виступити з програмним зверненням до сербського народу, щоб підбити підсумки і дати нову оцінку міжнародній ситуації.

Останніми тижнями тиск на Белград постійно посилювався. Вашингтон і Брюссель практично щодня заявляли, що якщо Сербія хоче бути частиною ЄС, то вона має слідувати і зовнішньополітичній лінії Євросоюзу. Нещодавно парламент ЄС різко критикував постачання китайської зброї до Сербії. Белграду не потрібна ця зенітно-ракетна система, оскільки географічно він оточений лише країнами НАТО та ЄС, зазначили у Брюсселі: «Чи у країни є інші плани?»

Нарешті, у березні 2022 року міністр внутрішніх справ Олександр Вулін, який зробив собі ім'я як рупор президента Вучича, зажадав, щоб Сербія припинила будь-яке подальше зближення з ЄС і стала політично нейтральною. Ідея самодостатнього нейтралітету бере джерело в югославській історії, пов'язаної із засновником комуністичної держави Йосипом Броз Тіто, який взагалі не користується великою популярністю у сербів, і його Рухом неприєднання, що виступає проти участі в будь-яких блоках.

Тиск на Вучича

Глава сербської держави Вучич вважає, що опинився у вразливому становищі через існуючі в країні соціальні проблеми, випливає з публікацій невеликої кількості критичних ЗМІ, які є в Сербі. Журналістам здається незвичайним, що президент публічно розпікає свого міністра фінансів Сініше Малі за те, що той наполягав на введенні реєстраційних кас на будівельних ринках, незважаючи на протести торгових підприємств, що тривали кілька днів.

Сьогодні сербське населення ще має розібратися з підвищенням цін на продукти харчування та пальне. Проте Вучичу вже вдалося заручитись підтримкою пенсіонерів, яким він пообіцяв одноразові виплати.

Сербська економіка під загрозою?

Наприкінці минулого тижня відома белградська газета Novosti, яка завжди захищала Вучича від нібито мерзенних намірів Заходу, опублікувала довгу, фундаментальну статтю про ситуацію в Сербії. Тиск із боку Заходу «серйозно загрожує сербській економіці», стверджувала газета.

Брюссель нібито розглядає можливість припинення фінансової допомоги, відмови від подальших інвестицій та скорочення вже зроблених. Але все може виявитися ще гіршим, розмірковує автор: під загрозою і безвізові поїздки сербів до ЄС, які можливі з 2009 року. Водночас ЄС може звернути допомогу, спрямовану на підготовку Сербії до вступу до Євросоюзу, а статус країни-кандидата буде відкликаний, передбачало видання.

Теорія змови

Novosti вписує цей загрозливий сценарій у грандіозну теорію змови: Захід разом зі своїми сусідами у Боснії та Герцеговині, Чорногорії та Хорватії діє проти президента Вучича. І далі: нинішній тиск на Сербію є продовженням руйнування Югославії та бомбардувань НАТО під час війни в Косові у 1999 році з метою «віддати частину нашої території албанцям».

Проте насправді Сербія повністю залежить від Заходу: на сьогоднішній день Брюссель надав країні з населенням у 7 мільйонів людей чотири мільярди євро як допомогу на розвиток. За даними Белграда, 24 000 сербських компаній, у яких працює майже 900 000 чоловік, живуть за рахунок бізнесу з ЄС, а сербські виробники спрямовують дві третини свого експорту до країн Євросоюзу. Критично налаштовані спостерігачі в країні вважають, що Вучич не ризикуватиме розривом цих міцних зв'язків. Тому він відвернеться від Росії і чітко орієнтуватиметься на Захід.

Томас Брей був упродовж майже 40 років іноземним кореспондентом німецького інформагентства dpa. До виходу на пенсію він очолював усі бюро dpa на Балканах.