/nginx/o/2022/03/11/14420197t1he9a0.png)
/nginx/o/2022/04/08/14471413t1hf512.jpg)
Україна планує жити в умовах воєнного стану щонайменше до кінця літа. Принаймні, такий указ вже підписав президент Володимир Зеленський. Рішення ще має затвердити Верховна Рада.
Зеленський хоче продовжити воєнний стан і мобілізацію. Що це значить
Лідер держави 18 травня вніс на розгляд парламенту відразу декілька документів. В них йде мова про затвердження указів президента від 17 травня.
Перший стосується продовження воєнного стану, термін якого закінчується 25 травня, ще на 90 діб. Другий указ пропонує продовжити з 25 травня загальну мобілізацію в усіх українських регіонах.
Для того, щоб ці рішення набули сили, їх має підтримати не менше половини депутатів Ради. Найближче засідання парламенту - у четвер, 19 травня.
Воєнний стан - до Дня незалежності
Воєнний стан почав діяти в Україні з 24 лютого, в день вторгнення російських військ. Тоді Зеленський видав відповідний указ терміном дії на 30 діб, тобто до 25 березня. З 26 березня він знов був продовжений на місяць, а потім - ще на 30 діб.
Тепер президент вирішив ввести воєнний стан відразу на 90 діб, а не продовжувати його кожен місяць.
/nginx/o/2022/05/03/14524231t1he738.jpg)
В указах Зеленського йде мова, що на період воєнного стану можуть обмежуватися права і свободи українців, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції.
Тобто обмежується конституційні права на недоторканність житла, телефонного спілкування, невтручання в особисте життя. Забороняються референдуми і зібрання та мітинги.
Обмежується право на страйк і право на підприємницьку діяльність, а також на освіту.
В умовах воєнного стану діють ради оборони, цивільна влада підпорядковується військовому командуванню.
Також в таких умовах Україна публічно відходить від частини своїх міжнародних зобов'язань.
Мобілізацію також продовжать
Загальна мобілізація була оголошена в Україні також в перший день війни, 24 лютого, але відразу на 90 діб.
Вона діє на території всіх областей і міста Києва. Призову підлягають військовозобов'язані і резервісти. Його обсяги і черговість визначає генеральний штаб ЗСУ,
Кабінет міністрів фінансує заходи, а Служба безпеки перевіряє призовників перед відправкою у війська.
Місцеві органи влади, а також центри комплектування і підприємства мають забезпечити своєчасне оповіщення і прибуття громадян, які призиваються на військову службу. Вони також відповідають за тимчасове надання будівель, споруд, земельних ділянок, транспортних та інших матеріально-технічних засобів і послуг військовим.
Міністр оборони Олексій Резніков нещодавно заявив, що держава ставить за мету забезпечити українську армію усім необхідним з розрахунку на один мільйон осіб.
"Це стосується і закупівель, і виробництва необхідного. Ми орієнтуємося на потребу забезпечити один мільйон людей, які долатимуть ворога", - наголосив він.
На початок війни чисельність українського війська становила близько 250 тисяч.
Резніков тоді також наголосив, що війна входить в "довготривалу фазу".
