Розташований у Таллінні, в Какумяе ресторан Talleke&Pullike прийняв на роботу двох військових біженок: матір та доньку. Власник ресторану, який вважає, що він зробив усе можливе для підтримки біженців, обурений тим, що на них поскаржилися через незнання персоналом державної мови.
«Нещодавно я найняв матір і дочку, які були змушені покинути Україну через цю ситуацію. Ми, у свою чергу, вирішили допомогти людям інтегруватися і влаштуватися на роботу, щоб у них були гроші на життя», — написав в Postimees керуючий рестораном, додав, що роботу офіціантки в ресторані виконує дочка, яка ще не говорить естонською. Ресторан, за його оцінкою, зробив усе, щоб офіціантка могла працювати нарівні з іншими.
Увечері 29 квітня ресторан відвідав клієнт, який невдовзі поскаржився в Мовний департамент на граматичні помилки в меню і незнання українкою держмови.
«Не дуже приємно отримувати такі листи. Ми допомагаємо людям у важких ситуаціях, а у відповідь отримуємо скаргу. Це суперечить вказівкам Інспекції праці щодо українців, а також демотивує роботодавців, які й без того перебувають у складному становищі через катастрофічну нестачу робочої сили у сфері обслуговування», — переконаний керуючий.
Генеральний директор Мовного департаменту Ільмар Томськ підтвердив отримання скарги. Проте, за його словами, скарга не містила жодних вказівок на те, чи була офіціантка військовою біженкою, тому національність та походження робітниці не були відомі Мовному департаменту. «Скаржник посилався на можливу національність офіціантки, але не йшлося про українку», - сказав Томуск.
/nginx/o/2016/08/10/5708901t1ha1f4.jpg)
«Завданням Мовного департаменту є перевірка обставин скарги. Для цього ми вимагаємо від компанії роз'яснень та дані щодо володіння мовою співробітників, а також інші відповідні дані, у тому числі особисті коди», — пояснив він.
Томуск сказав, що ресторан все-таки не отримав розпорядження щодо знання мови офіціанткою, це був запит даних: «Припис спочатку стосувався лише вимоги виправити орфографічні помилки на сайті». За його словами, припис щодо володіння мовою може бути винесений лише після того, як буде встановлено, якими є мовні навички співробітників і чи є серед співробітників українські військові біженці.
Томуск пояснив, що працівникам, які тривалий час живуть в Естонії та здобули тут освіту, одразу ж видається розпорядження про набуття необхідного мовного рівня. Однак у разі українських військових біженців спочатку уточнюється їх статус: «Якщо мова справді йде про військових біженців, ми насамперед консультуємо їх з приводу набуття мовних навичок. Якщо вони планують залишитися в Естонії, ми знову зустрінемося з ними через рік, а потім, за потреби, також дамо припис про набуття необхідних мовних навичок», - сказав Томуск.
Томуск нагадав, що підприємства мають право наймати військових біженців, але прийом на роботу співробітників, які не говорять естонською, не звільняє підприємство від зобов'язання надавати інформацію та послуги естонською мовою, яке передбачено на підставі Закону про мову та Закону про захист прав споживачів. Якщо один працівник не говорить естонською, йому повинен допомагати у наданні послуг естонською мовою працівник, який розмовляє естонською.
Проте поганою є практика, коли по-естонськи не говорить єдиний офіціант чи продавець, незалежно від того, є він військовим біженцем чи ні. Інформація та послуги естонською мовою повинні надаватися завжди.