/nginx/o/2022/05/23/14569878t1h37f4.jpg)
Перспектива затяжної війни виявила розбіжності серед європейських лідерів та експертів. Вони єдині у підтримці Києва, але розходяться щодо цілей: допомагати Україні здобути перемогу або домагатися якнайшвидшого перемир'я - навіть ціною поступок Кремлю.
За останній тиждень Росія кинула у бій величезні сили й змогла просунутися на Донбасі, загрожуючи оточити угруповання українських військ у районі Сєвєродонецька та Лисичанська. За словами української влади, на деяких напрямках російським військам вдалося створити перевагу в живій силі.
Але більш важливими у битві за Донбас є артилерія та важке озброєння. Однак партнери Києва затримують постачання сучасних озброєнь, побоюючись реакції Кремля. Крім того, серед них виникають публічні розбіжності щодо цілей війни.
У Європі та США лунають заклики до якнайшвидшого перемир'я, навіть якщо воно означатиме територіальні поступки з боку України. Їм протистоять ті, хто хоче перемоги України та звільнення її територій.
У Києві на заклики швидше миритися з Москвою відповідають жорстко, а часом навіть нецензурно. Українська влада каже, що для якнайшвидшого припинення війни США і Європа мають запровадити нові санкції проти Москви й прискорити постачання зброї, насамперед реактивних систем залпового вогню.
Поразка Путіна чи перемога України?
Якщо влада США, Британії, Польщі та низки інших країн Східної Європи підтримують Україну в прагненні звільнити її землі, то в Західній Європі говорять про припинення війни.
За якнайшвидше перемир'я вже висловилися президент Франції Еммануель Макрон, канцлер Німеччини Олаф Шольц та прем'єр-міністр Італії Маріо Драгі. Ці лідери залишилися на позиції, яку Захід займав на початку війни, - засудження російської агресії й бажання покарати Росію економічними санкціями.
Коли після виведення російських військ з Київської та Чернігівської областей Британія та США заговорили про можливу перемогу України, у Парижі, Берліні та Римі промовчали.
Вони продовжують повторювати, що у цій війні не повинен перемогти Путін. Але "поразку Путіна" можна трактувати широко - наприклад, нею можна вважати сам факт того, що Україна зберегла незалежність, а Київ не впав, вважає Чарльз Купчан, колишній помічник президента Обами та керівник відділу Європи у Раді нацбезпеки США.
У тому ж дусі виступив відділ думок газети New York Times: на думку авторів редакційної статті, США мають виступати за якнайшвидше перемир'я та вирішення питання мирним шляхом, а звільнення всієї території України - мета нереалістична, оскільки підтримка України з боку західних країн має межі, а Росія вже достатньо ослаблена, щоб не становити небезпеку в майбутньому.
Генрі Кісінджер, патріарх школи "реалізму" в американській зовнішній політиці, висловився за якнайшвидше припинення війни і перемир'я з відведенням військ на кордони до 24 лютого - і застеріг проти великої війни з Росією.
Влада України відкидає пропозиції про територіальні поступки - і, судячи з останнього соцопитування, їх у цьому підтримують 82% українців.
"Пішли б ви *****, ********, *****, з такими пропозиціями, *****, трохи поторгувати українською територією. Зовсім охеріли там, чи що? У нас кров, у нас діти вмирають…" - відповів на пропозиції щодо поступок радник офісу президента України Олексій Арестович.
Арестович каже, що Росія змогла поповнити свої резерви та кинути боєздатні підрозділи на Донбас, створивши реальну небезпеку захоплення Сєвєродонецька.
Успіхи на сході країни створили небезпеку нового наступу на Київ, вважає політик. Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба також заявив, що ситуація на Донбасі "надзвичайно погана" для українських військ. Певні успіхи Росії у цьому напрямі визнали у Вашингтоні та Лондоні.
Проте баланс сил може змінитись, якщо Україна продовжить отримувати нову західну техніку, кажуть експерти. Українські сили вже отримують гаубиці М777, і у Пентагоні кажуть, що 85 з обіцяних 108 установок вже - на полі бою. Керувати ними 200 українських артилеристів навчили на військовій базі в Німеччині.
Ракетна артилерія, щоб звільнити Херсон
Однак у Києві особливо чекають від США постачання американських РСЗВ (реактивних систем залпового вогню) MLRS та HIMARS, які дозволять завдавати більш точних ударів на більшій відстані.
Зеленський говорив про гостру потребу в них ще у квітні, а на початку травня головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний передав прохання генералу Марку Міллі, керівнику комітету начальників штабів США.
Однак Вашингтон довго не відповідав на цей запит. Байден побоювався передавати Києву ці системи через те, що цей крок сприймуть у Кремлі як ескалацію, писало видання Politico. Побоювання полягало в тому, що MLRS можуть використати для запуску ракет з дальністю до 300 км, що дозволить ЗСУ вражати об'єкти на території Росії, писали американські ЗМІ.
Лише наприкінці травня джерела CNN повідомили, що адміністрація готується передати РСЗВ наступного тижня.
Саме постачання Україні артилерії, зокрема ракетної, і важкої техніки - найкращий спосіб закінчити війну якнайшвидше, вважає українська влада. Вони кажуть, що західні союзники повинні зосередитись на цьому та на нових санкціях проти Москви, а не пропонувати поступитися їй територією.
"Скільки вже часу ми боремося, щоб Україні надали всю зброю, яка необхідна, щоб змінити характер боїв і почати рухатися швидше й більш упевнено до вигнання окупантів. Усю зброю, включно з MLRS. З тими системами, які реально необхідні, щоб зупинити цю агресію. Ми впевнені, що завдяки нашим зусиллям ми все ж таки будемо почуті", - сказав Зеленський.
За допомогою MLRS українська армія зможе звільнити Херсон, сказав голова МЗС Кулеба.
Не називаючи конкретних міст, подібну оцінку висловив американський військовий експерт Роб Лі - він вважає, що ці системи можуть допомогти Україні відвоювати у Росії захоплені території протягом цього літа.
Однак поки що невідомо, скільки таких систем передадуть найближчим часом, пише Wall Street Journal.
Щодо вимог нових озброєнь з Києвом солідарні Лондон та Варшава. Президент Польщі Анджей Дуда навіть звинуватив Німеччину у зволіканні.
За постачання Україні важкої техніки Бундестаг проголосував ще наприкінці квітня. Тоді Берлін обіцяв передати 50 самохідних зенітних установок "Гепард" - але за місяць уточнив, що відправить їх лише у липні.
Депутат Верховної Ради Анастасія Радіна назвала розмови про передачу "Гепардів" у липні принизливими. "Це ставить запитання: кого насправді підтримує Німеччина?" - наголосила вона на полях Всесвітнього економічного форуму в Давосі.
"Довгострокові зобов'язання"
Про ймовірність затяжної війни зараз каже і російське керівництво. На початку вторгнення очільник Росгвардії Віктор Золотов, чиї підлеглі воюють в Україні, визнав, що спецоперація "йде не так швидко, як хотілося б".
Але тепер в Москві все частіше кажуть, що поспішати немає куди. "Ми не женемося за строками. Нацизм потрібно або викорінити на 100%, або він підніме голову вже за кілька років, причому ще більш потворною формою", - заявив секретар Ради безпеки РФ Микола Патрушев.
Путін все ще намагається завоювати нові території в Україні й наполягає на поступках, які Київ не може прийняти, вважає британський військовий історик сер Лоуренс Фрідман.
"Розумним буде очікувати те, що це не короткострокова надзвичайна ситуація, а довгострокові зобов'язання для країн, які підтримують Україну; що немає простого дипломатичного рішення; і що Україна продовжуватиме воювати стільки, скільки потрібно для повернення своїх територій", - пише Фрідман.
