Українка: військовим біженцям важко отримати роботу через віддаленість місця проживання

Photo: Finesta

Станом на сьогодні до Естонії прибуло понад 40 000 українських біженців, переважно жінки та діти. Хоча багато людей працездатного віку готові брати активну участь у місцевому ринку праці та могли б зробити свій внесок у вирішення проблеми гострої нестачі робочої сили в Естонії, основною перешкодою залишається проживання військових біженців у регіонах, де не так багато вакансій.

Валентина Книш з України ділиться своїм досвідом прибуття в Естонію та пошуку тут роботи, а також дає практичні рекомендації щодо цього питання.

Як і багато її співвітчизниць, Валентина Книш була змушена тікати з дітьми з України від кошмару війни. Незважаючи на довгий шлях та переживання, молода жінка після приїзду в Естонію ясно дивилася в майбутнє і тому почала шукати тут роботу. Валентина, яка працювала на батьківщині вчителем української мови та літератури, влаштувалася консультантом з підбору персоналу і тепер допомагає іншим своїм співвітчизникам зорієнтуватися на місцевому ринку праці та знайти потрібну роботу. У своїй роботі вона бачить, що найбільшою перешкодою для працевлаштування українських біженців є розміщення військових біженців у тих районах, де не вистачає пропозицій роботи.

Історія приїзду Валентини до Естонії розпочалася 7 березня, коли вона разом із дітьми покинула свій український будинок. Триденна подорож до польського кордону означала постійний пошук інформації про працюючі станції заправки, очікування в нескінченних чергах та пробках, проходження контрольно-пропускних пунктів. Усе це супроводжувалося страхом і незнанням як того, що чекає попереду, так і того, що залишилося позаду.

Відповідальність перед своїми дітьми – десятирічними двійнятами Ксенією та Світланою – і бажання діяти, а не просто чекати на допомогу, послужили для неї необхідним поштовхом до того, щоб негайно почати активно шукати роботу в Естонії. «Я не хотіла сидіти склавши руки і покладатися тільки на підтримку, а хотілося зробити якнайбільше для своєї сім'ї. Саме тому, окрім оформлення необхідних документів, я одразу зайнялася активним вивченням можливостей працевлаштування», — пояснила Валентина.

Вона почала шукати роботу в групах для українських біженців у Facebook одразу ж наступного ранку після прибуття до Естонії. «Я почала шукати пропозиції щодо роботи з великою відкритістю, бо кожна робота приносить дохід. Хоча перші листи роботодавцям не принесли очікуваних результатів одразу, я не втрачала надії та продовжувала пошуки», — сказала Валентина про початок свого пошуку роботи, наголосивши, що дуже важливо постійно дивитися вакансії та не бути збентеженими першими відмовими.

Від претендента до кадровика з вакансіями за один день

«Коли я побачила оголошення про пошук людей, які розмовляють українською, російською та англійською мовами, то я не роздумуючи зв'язалася з роботодавцем. Після швидкого обміну повідомленнями та телефонного дзвінка за кілька днів мене запросили на співбесіду. Там мене зустріли дружелюбні інтерв'юери, а після знайомства з підприємством та вакансіями мені показали офіс та представили співробітникам. Все пройшло гладко і легко, і ось я стала працівником Finesta, і тепер допомагаю людям з такою ж долею як і моя, щоб знайти роботу», — описала Валентина шлях, коли здобувач до кінця дня вже став помічником для своїх співвітчизників у їхніх трудових пошуках.

Валентина наголошує, що дуже важливо бути активною, і, хоча їй ще потрібен час, щоб пристосуватися до життя в Естонії, робота допомагає їй адаптуватися до місцевих умов. «Багато підтримки та сил я отримую від своїх дітей, рідних, близьких та друзів. Крім того, я маю велику підтримку від моїх колег і керівництва. Довіра, дружелюбне і підтримуюче ставлення, і терплячі роз'яснення допомагають мені освоїтися на новій роботі та адаптуватися до правил як естонських, так і загалом європейських трудових відносин», — наголосила Валентина на важливості підтримки не лише сім'ї, а й робочого колективу в адаптації до нових умов.

Щодня консультуючи співвітчизників з питань працевлаштування, Валентина бачить, що найскладніше з працевлаштуванням доводиться тим, хто переселений із великих міст до інших регіонів. Якщо спочатку військових біженців розміщували у великих містах, потім їх стали розподіляти по всій Естонії. На жаль, для багатьох виявилося несподіванкою, що більшість робочих місць в Естонії зосереджено в Харьюмаа та великих містах. На жаль, пропозицій про роботу в інших місцях дуже мало, але є варіанти – наприклад, віддалена робота», — пояснила Валентина, при цьому визнавши, що робота в домашній конторі підходить не для всіх робочих місць.

«Я переконана, що якщо людина має сильну волю, то вона в будь-якій ситуації знайде можливість», — оптимістично налаштована Валентина.

Валентина також дала три поради людям, які перебувають у пошуку роботи:

- активний пошук та неупередженість мають першорядне значення;

- не засмучуйтесь через негативні відповіді. Продовжуйте шукати;

- для будь-якої ситуації є рішення. Не бійтеся питати поради!

Крім того, при влаштуванні на роботу вона порекомендувала переконатися, що пропонується саме естонський трудовий договір та що працівник отримує копію договору.