ОСОБА ⟩ Президент Польщі Дуда – європейський криголам України

Photo: Канцелярия президента республики

Ворожнеча зникла. Президент Польщі Анджей Дуда зумів пом'якшити багатовікові чвари, які розділяли поляків та українців. І тепер саме Польща прокладає для України європейський маршрут.

Мабуть, зараз ми живемо в такий час, коли майже кожен день відбуваються події, які на наших очах входять в історію та змінюють долю народів Європи. Після того, як російські війська відступили від Києва, політичне життя в Україні знову пожвавилося – зокрема, відновилися візити світових лідерів. 22 травня 2022 року відбувся, на перший погляд, штатний захід. Президент Польщі Анджей Дуда прибув до Києва з робочим візитом та виступив із трибуни Верховної Ради перед українським парламентом, урядом та Президентом. Чим же цей епізод такий важливий для майбутнього Європи?

Безумовно, ця промова польського лідера увійде до підручників історії, і не лише у контексті подій, свідками яких ми є. Навмисне чи ні, але Дуді вдалося розірвати хибне коло польсько-українського протистояння, яке в різні історичні моменти то утримувалося в діапазоні холодної війни, то зривалося в криваву міжусобицю.

«Вороги багаторазово намагалися нас посварити. Вони роблять ці спроби і зараз, – заявив із трибуни Верховної Ради президент Польщі. – Для цього використовуються болючі теми з нашого минулого та нашої спільної історії. Але це їм не вдасться. Напруга в польсько-українських відносинах слугує виключно чужим інтересам, а полякам та українцям – заважають. Ми зробили багато помилок з обох сторін і заплатили за це високу ціну. Своєрідний парадокс полягає в тому, що зло, яке окупанти зараз творять в Україні, водночас спровокувало так багато добра. Я вірю, що нова дружба між мільйонами поляків та українців стане каталізатором вічної дружби», – підсумував Анджей Дуда.

Темні часи

Майже кожне слово, яке сказано польським лідером 22 травня, супроводжувалося оваціями. Він, звичайно, дещо прикрасив картину. Історія Польщі та України – це вікові образи та масштабні битви, а також епізоди, які кваліфікуються тією чи іншою стороною як геноцид. Це тягнеться з часів глухого середньовіччя і щільно укорінилося у вигляді забобонів, одержуючи вираз у звичних побутових конфліктах.

Можна нескінченно перераховувати польсько-українські війни з моменту підписання Кревської унії у 1385 році, коли литовський великий князь Ягайло, який одружився з польською королевою Ядвігою, проголосив себе польським королем. Вважається, що це і започаткувало втрату українськими землями суб'єктності аж до 1991 року. У проміжку, звісно, ​​були повстання Богдана Хмельницького проти польської шляхти у 1648 році, і польсько-українська війна 1918 року, і бойові дії повстанців УПА проти всіх за часів Другої Світової війни. Що не призвело до жодних позитивних змін у відносинах двох країн.

Було б дивно, якби російські спецслужби не використовували такий родючий ґрунт у своїх інтересах. Адже союз двох сусідніх, культурно близьких народів зі схожими мовами, нерідко загальним віросповіданням і тісними родинними зв'язками загрожує звести плани Кремля на відновлення колишньої імперії.

З моменту здобуття Україною незалежності у 1991 році всередині країни йшла масована інформаційна атака на розум та душі її мешканців. Аналогічна робота велася й у Польщі. На гроші Кремля з обох боків кордону відкривалися інформаційні агенції, радіостанції, газети, численні інтернет-ресурси, знімалися пропагандистські документальні фільми, писалися книги, підкуповувалися місцеві лідери думок. Метою всього цього було лише розпалити міжнаціональну ворожнечу.

І, треба сказати, ці зусилля були небезуспішними. З високих трибун обох країн дедалі частіше можна було чути різкі та навіть радикальні заяви у бік опонентів. Аж до наших днів відчутною була й побутова напруга. Особливо помітним був цей ефект серед українських «заробітчан» – заробітчан, які виїжджали до Польщі на заробітки. У свою чергу, польські праві часто звинувачували українців у тому, що вони заповнюють ринок праці в Польщі, оскільки готові отримувати низьку зарплату і цим залишати місцевих без роботи. Хоча якщо зі статистичної похибки прибрати лівих і правих, нейтральне польське суспільство ставилося до українців терпляче.

Нездатність бути між

Так могло б ще довго продовжуватись. Але 24 лютого настільки прискорило події, що «бути над сутичкою» або «між двома вогнями» стало неможливо. І ось Анджей Дуда на користь України йде на відкриту конфронтацію зі своїм колишнім другом та партнером у Європейському Союзі – прем'єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном, коли той відмовляється підтримати енергетичне ембарго проти Росії. До початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації до України Анджей Дуда часто зустрічався з Віктором Орбаном. Лідери обох країн будували далекосяжні плани щодо створення коаліції для захисту своїх інтересів у Європейському парламенті. Але зараз польська партія влади «Право і справедливість» заморозила всі контакти з угорською «Фідес», керованою Орбаном, а вербальні випади Варшави у бік Будапешта щоразу звучать дедалі жорсткіше.

Сьогодні можна сміливо говорити, що Польща стала основним союзником та адвокатом України у Євросоюзі, перейнявши пальму першості у Литви. Жодна країна Європи не прийняла стільки біженців із України, як Польща. Саме через польський кордон йдуть основні гуманітарні та військові постачання. У кожній малій чи великій перемозі України на фронтах слід підкреслити частку Польщі. Під час візиту Анджея Дуди до Києва Володимир Зеленський з трибуни Верховної Ради подякував усім польським містам, які допомагають Україні впоратися з російською агресією. Особливо було виділено Жешув – президент України підписав указ про присвоєння йому звання «Місто-рятівник».

Історичні страхи

Можливо, такому зближенню певною мірою сприяла історична пам'ять поляків, їхній страх перед імперськими амбіціями Росії щодо самої Польщі. Варшава добре пам'ятає радянську окупацію після Другої світової війни. Крім того, ще раніше значна частина польської держави протягом сторіччя перебувала під керуванням Царської Росії. Але це деталі минулого, тоді як сьогодні залишається погодитися зі словами Анджея Дуди, що за всю багатовікову історію відносин двох країн Польща та Україна ніколи не були такі близькі, як зараз. І у Києві, і у Варшаві практично «дмуть на воду», щоб цей союз не загинув у зародку. Сам Дуда постійно заявляє, що Польща не зупиниться, доки Україна не стане повноправним членом Європейського Союзу та НАТО. Події розвиваються стрімко. Швидше за все, вже скоро ми побачимо, чи вдалося польському лідеру розколоти лід скептицизму єврочиновників щодо майбутнього входження України до єдиної європейської родини.

     Анджей Дуда

• Народився 16 травня 1972 року
• Закінчив Ягеллонський університет у Кракові, факультет права та адміністрації (1996)
• Здобув ступінь доктора права (2005)
• Робота в канцелярії Президента Польщі Леха Качинського (2006–2007)
• Член Сейму від партії «Право та справедливість» (2011–2014)
• Складає повноваження у Сеймі, стає депутатом Європарламенту (2014)
• За результатами другого туру виборів обрано Президентом Польщі, набравши 53 відсотки голосів (2015)

Переобраний на другий термін у другому турі з результатом 51,03 відсотка (2020)

 

Анджей Дуда срывает овации после выступления в Верховной Раде.