/nginx/o/2022/03/11/14420197t1he9a0.png)
:format(webp)/nginx/o/2019/12/01/12779702t1h46d8.jpg)
Посланець США з питань зміни клімату Джон Керрі попередив, що війну в Україні не можна використовувати як привід для продовження світової залежності від вугілля.
"Ми зваримося". Через війну всі забули про клімат
У розмові з BBC Керрі розкритикував низку великих країн за те, що вони не виконали обіцянок, які дали на кліматичному саміті COP26.
Дипломати, що займаються питаннями клімату, знову зустрілися в Бонні на тлі нових хвилювань щодо енергетичної безпеки.
Якщо країни розширять свою залежність від вугілля у відповідь на війну, то "ми зваримося", сказав пан Керрі.
За словами пана Керрі, світ занадто повільно рухається у напрямку зниження викидів парникових газів.
"Ми все ще можемо виграти цю битву", - сказав колишній сенатор і додав, що для цього країни мають докладати більших зусиль.
Заклик пана Керрі повторила провідна українська вчена, який закликала делегатів прискорити відмову від викопного палива.
Докторка Світлана Краковська сказала, що нафта і газ "уможливлюють війну".
Кліматичний саміт у Бонні, який триватиме до кінця тижня, менший, ніж COP26, і зосереджений переважно на технічних переговорах.
Якого прогресу щодо клімату досягли після COP26
Відверто кажучи, не дуже.
Після саміту у Глазго розпочалась енергетична криза, викликана швидким зростанням ціни на газ. Її значною мірою посилило вторгнення Росії в Україну та проблеми в глобальних лініях постачання.
Ціни на викопні енергоносії різко зросли, оскільки уряди занепокоєні безпекою поставок.
Країни також повільно подають нові плани скорочення викидів вуглецю, які вони обіцяли зробити до вересня. Серед тих, хто пасе задніх, - дуже важливі у кліматичному плані країни, такі як Індія та Єгипет, який прийматиме наступний саміт СОP27.
"Я думаю, що переговори в Бонні стануть справжнім випробуванням того, чи політична воля - це лише слова, - каже Алекс Скотт з екологічного аналітичного центру E3G. - Чи є реальні, справжні зобов'язання внести зміни в політику та плани витрат, які необхідні для вирішення цих проблем".
Чи вплине війна в Україні на кліматичні переговори?
Україна та Росія зазвичай відправляють делегатів на цей захід, але невідомо, чи візьмуть вони участь цього разу.
Світлана Краковська, яка очолювала українську делегацію на сесіях Міжурядової групи експертів з питань змін клімату (МГЕЗК), каже, що клімат зараз не є критичним питанням.
Але вона сподівається, що учасники переговорів визнають роль викопного палива у війні, і поквапляться, щоб відмовитися від нього.
"Причина цієї війни, стимул для цієї війни - нафта і газ", - сказала вона BBC News.
"Тож це точка для всіх, щоб подумати про це і використати цю можливість, щоб перестати витрачати стільки енергії та подумати про наш спосіб життя", - каже вона.
Чи справді світ просто зараз повертається до викопного палива?
"Глобальна річ, яка сталася - це безпрецедентно високі ціни на викопне паливо", - каже Лорі Міллівірта з Центру досліджень енергії та чистого повітря.
"Це означає, що екологічно чиста енергетика зараз надзвичайно конкурентоспроможна з економічної точки зору", - додає він.
Деякі країни дійсно збільшують видобуток вугілля, наприклад Індія, де уряд вирішив знову відкрити понад 100 вугільних шахт, які раніше вважалися неекономічними.
Але в першому кварталі 2022 року Індія також додала 3 гігават потужності сонячної енергії.
Це приблизно п'ята частина потужності усіх сонячних установок Британії.
У Європі, яка представила плани щодо швидкого відходу від російської енергетики, багато країн шукають альтернативні джерела викопного палива напередодні очікуваної енергетичної кризи цієї зими.
Занепокоєння екологів полягає в тому, що деякі країни, як-от Німеччина, зараз витрачають гроші на довгострокову інфраструктуру викопних ресурсів, наприклад, нещодавно оголошені плани щодо нових терміналів СПГ. Це може продовжити використання природного газу та зберегти високий рівень викидів.
Що відбувається у країнах з дійсно великими викидами?
За останніми оцінками, у Китаї, найбільшому у світі джерелі викидів вуглецю, спостерігалося найдовше зниження викидів вуглецю принаймні за десять років.
Згідно з даними Carbon Brief, викиди знизилися з минулого літа, і у першому кварталі 2022 року були на 1,4% меншими.
Це сталося через торішнє сповільнення на ринку нерухомості й триває через карантинні заходи, пов'язані зі спалахом коронавірусу.
У Китаї відбувається також й інші зміни - виробництво електричних автомобілів і вантажівок за рік подвоїлося - до 20% усіх нових транспортних засобів.
Кількість вітрогенераторів і сонячних електростанцій, які введені в експлуатацію за перші чотири місяці 2022 року, зросла на 100% порівняно з рекордним рівнем, встановленим у 2021 році.
Хоча видобуток вугілля збільшився, спостерігачі вважають, що цього року викиди в Китаї скоротяться, що матиме наслідки для решти світу.
Навпаки, у США, де президент Байден мав проблеми із запровадженням кліматичного законодавства, спостерігається черговий нафтовий бум.
Згідно з аналізом Rystad Energy, очікується, що потоки нафти з Пермського басейну в Техасі цього року зростуть приблизно на мільйон барелів на день.
Цей регіон зараз має вищий обсяг виробництва, ніж будь-яка країна, крім Росії та Саудівської Аравії.
Що буде з температурним порогом у 1,5°C?
Щоб досягти цієї ключової мети Паризької кліматичної угоди, до 2030 року необхідно скоротити викиди вуглецю майже вдвічі.
Але згідно з нещодавніми даними Метеорологічного бюро Британії, зараз існує 50% вірогідність тимчасово перевищити температурний поріг протягом наступних п'яти років.
:format(webp)/nginx/o/2018/05/16/7847514t1h0e3f.jpg)
Для багатьох країн, що розвиваються, і малих острівних держав підвищення температури на 1,5°C із негативним впливом на рівень моря - це питання виживання.
І вони побоюються, що відсутність політичної зосередженості багатих країн на цьому ключовому питанні посилює загрозу.
"Війна та вартість життя не повинні використовуватися як привід для того, щоб мета у 1,5°C вислизнула за межі досяжності", - сказав посол Конрод Хант з Антигуа і Барбуди, який є провідним учасником переговорів від Альянсу малих острівних держав.
Чи є якість ознаку прогресу в Бонні?
Попри багато проблем, учасники вважають, що є підстави для обережного оптимізму.
Нинішня енергетична криза зробила дискусії про теплові насоси та електромобілі частиною мейнстриму, чого не вдалося досягти на кліматичному саміті в Глазго.
Боннські переговори також можуть стати моментом, коли вирішення проблеми клімату стане ключем до розв'язання інших проблем.
"Сьогодні існує низка взаємопов'язаних криз, і уряди можуть скористатися цією можливістю, щоб подолати ці кризи, скористатися можливостями та побудувати необхідне глобальне співробітництво", - каже Девід Васков, з Інституту світових ресурсів.
