Президент Естонії: треба визнати Росію загрозою та посилити східний фланг НАТО

Photo: Teele Toova

Президент Алар Каріс на зустрічі лідерів країн східного флангу НАТО (B9) у Бухаресті сказав, що союзники повинні посилити військове стримування на східному фланзі, збільшити свої оборонні витрати, чітко сфокусуватися на колективній обороні та розглядати Росію як саму безпосередню і пряму загрозу для НАТО.

За словами Каріса, учасники зустрічі погодилися виступити на саміті в Мадриді з єдиною позицією, що колективна оборона повинна перебувати на центральному місці в НАТО і що слід прийняти рішення про посилення оборонної позиції на східному фланзі альянсу, передала прес-служба канцелярії президента.

«Стратегічна концепція НАТО має дивитися в майбутнє та спиратися на реалістичну оцінку обстановки у сфері безпеки, - сказав президент Естонії. – Нам потрібне сильніше військове стримування на східному фланзі. У Балтійському регіоні Росія, як і раніше, має військову перевагу над НАТО. Це має містити більшу присутність військ союзників, більше попередньо розміщеного спорядження та командування на рівні дивізії».

«Росію стримує лише переконлива військова сила і це те, що нам сьогодні потрібне. Стратегічні цілі Росії не змінилися», – сказав Каріс.

За словами президента, слід рішуче збільшити підтримку Україні. «Щоб виграти війну, Україні потрібне атакуюче озброєння, – сказав Каріс. – Багато країн надали допомогу у значному обсязі, але поточний хід війни показує, що на цей момент цього недостатньо, щоб виграти війну. Україні потрібно більше вогневої сили та зброю з більшою дальністю пострілу».

За словами Каріса, НАТО має підтвердити в Мадриді, що політика відкритих дверей є дійсною і що Фінляндія та Швеція зможуть розпочати процес вступу. «Я дуже сподіваюся на те, що пов'язані зі вступом Фінляндії та Швеції до НАТО розбіжності вирішаться якнайшвидше, - сказав Каріс. – Це стало б чітким сигналом про єдність НАТО і надало б надію й іншим кандидатам».

У Бухаресті у Каріса відбулася двостороння зустріч із президентом Болгарії Руменом Радєвим, де обговорили розширення ЄС, розвиток двосторонньої співпраці між Естонією та Болгарією та електронне управління.