Прокремлівські ідеологи можуть спробувати показати Путіна, як нового "збирача земель" - за аналогією з Іваном Грозним та Петром Першим.
"Путін шукатиме, що проголосити тріумфом". Як у Кремлі шукають вихід з війни
14 червня 2022, 12:00
Це може знадобитися, коли війна з Україною затягуватиметься - проте успішно просувати цей образ навряд чи вдасться. Про це розмірковує у колонці для Sunday Times професор Марк Галеотті, автор книги "Коротка історія Росії" ("A Short History of Russia").
Бої у східній Україні ніколи не були більш запеклими, ніж зараз. Проте все очевидніше, що жодна зі сторін ще довго не зможе здобути перемогу. При цьому політична ціна, яку Путін платить за війну, лише зростатиме. В результаті, всередині Кремля йде пошук життєздатної стратегії того, як представити президента переможцем за будь-якого результату.
Одна з ідей полягає в тому, щоб Росія "поглинула" розрізнені пострадянські території, які і так суттєво залежать від Москви, а потім представити Путіна як "збирача руських земель", пише Галеотті.
На це російський президент натякнув минулого четверга, коли в Росії відзначалося 350-річчя від дня народження Петра Великого. У своїх походах на Швецію, зазначив Путін, Петро "повертав" те, що й так було російським.
"Ну, зважаючи на все, на нашу долю теж, значить, випало повертати і зміцнювати", - сказав Путін.
До осені Росія може відчути на собі всі наслідки війни та санкцій. Зокрема, інфляцію, безробіття та усвідомлення кількості втрат. Таким чином, Путін може проявити себе у пошуках чогось, що він може проголосити своєю перемогою.
Тепер, коли впали надії на швидку та легку перемогу, саме це і відбувається. Ідуть закулісні "дебати", в яких усі - від міністрів уряду до інсайдерських аналітичних центрів - пропонують різні варіанти, сподіваючись привернути увагу Путіна і завоювати його прихильність. Однією з дискусій є те, чи слід повністю анексувати ті частини України, які перебувають під контролем Росії.
Потім усе це можна представити російському народу як відновлення погано продуманого розпаду радянської держави наприкінці 1991 року і національний тріумф.
Зрештою Путіна можна було б зобразити як сучасного Івана Великого, котрий переміг татар і "зібрав російські землі" під владою Москви наприкінці XV століття.
Проте такий підхід породить одразу кілька проблем. По-перше, на міжнародній арені це сприйматиметься як ненаситний імперіалізм, рішучість відновити царську чи радянську імперії, пише Галеотті.
Водночас з фінансової та адміністративної точок зору, а також з точки зору безпеки утримувати нові території - зокрема захоплені території України - буде дуже складним завданням.
Тим не менш, Путін схильний до того, щоб обирати очевидно короткострокову вигоду за рахунок довгострокових проблем (ймовірно, анексія Криму була прикладом цього), пише Марк Галеотті. Крім того, з огляду на сталість чуток про його здоров'я, зараз він може не так дбати про довгострокову перспективу.
"Він явно ще не визначився зі своїм наступним кроком, але його прагнення піти стопами тих "великих" Петра та Івана ще може спокусити його на сміливішу і, зрештою, більш дорогу політику, яка, зрештою, може призвести до його загибелі", - робить висновок Марк Галеотті.
