На площі Іспанії в Мадриді, неподалік від пам'ятника Мігелю Сервантесу, вже три місяці кожної неділі проходять демонстрації української громади. Багато мітингувальників опинилися на Іберійському півострові зовсім недавно, і деякі спеціально приїжджають на щотижневу демонстрацію в Мадрид з інших міст. У мирній і далекій від лінії фронту Іспанії публічні зібрання українців нагадують жителям європейської столиці, які проходять повз у своїх справах, що в Європі, як і раніше, йде війна, яка завдає величезного болю мільйонам людей.
ФОТО ⟩ Українці Іспанії виходять на демонстрацію з естонським прапором
Складається враження, що після ста днів війни українська громада в Європі працює не менш старанно на перемогу, ніж у самій Україні. На демонстрації кожен має свою роль у спільній справі – як у дні Революції Гідності, на цьому маленькому іспанському «Майдані» українці спонтанно організовують свою роботу, не потребуючи додаткових вказівок. Переважно жінки вишиковуються півколом на площі з українською символікою та плакатами. У центрі сцени швидко підключається звукопідсилювальна техніка. Люди з господарським виглядом підносять і розпаковують коробки з прапорами, між рядів свої обходи здійснюють діти, що продають стрічки, а дорослі жінки продають прикраси. Виручені гроші відправляються навіть не на гуманітарну підтримку інших біженців, а прямо на екіпірування фронтовикам. I support Ukrainian army (Підтримую українську армію) - написано на футболці рукодільниці Наталії.
Крім традиційних українських прапорів і прапорів українського опору, група маніфестантів дбайливо демонструє прапори інших держав. Найбільший серед них, звичайно, прапор Іспанії, за ним очікувано йдуть Сполучені Штати Америки, потім Грузія, а там - і Естонія, Латвія і Литва. Враховуючи, що Україну так чи інакше підтримують десятки країн починаючи з сусідньої Португалії і закінчуючи Австралією, синьо-чорно-білі кольори тут викликають гордість за те, як наша країна зуміла стати одним з лідерів з відбиття російської агресії. Першою думкою було, що естонський прапор привезли друзі України з Естонії. Однак, виявилося, що справа не в особистих зв'язках, а просто в бажанні висловити подяку. Українці як в самій Україні, так і в Європі, відчувають найсильнішу допомогу від країн Балтії.
«Прапор - це символ того, що ми дуже вдячні країнам, які підтримують Україну в її війні проти Росії», - говорить Оксана, яка стоїть з естонським прапором. Люди, які опинилися поруч, підтверджують, що чули про Естонію, хоч там ніколи і не були.
Чітко видно, що кожен на цьому мирному мітингу теж відчуває себе в стані війни. Після вступних промов українською та іспанською мовами, що супроводжуються піснями воєнного часу, починається коротка молитва, присвячена захисникам України. Обличчя кількох чоловіків хмуряться, деякі жінки не витримують і починають ридати. Це й не дивно, адже у кожного в Україні залишаються родичі і друзі, які щодня наражаються на небезпеку. Потім присутні схиляють коліна перед загиблими. Рухи людей показують, через кого пройшла війна сильніше. Нарешті, люди знову випрямляються. Звучить гімн України.
Говорячи про Іспанію, українці, які опинилися тут, розповідають, що прийняли їх досить добре. Прихильність можновладців побічно підтверджується і тим, що на маніфестації виступає представник правлячої в столиці правоконсервативної «Народної партії» - «Пепе» (Partido Popular - ісп.). Чомусь згадується, що в Естонії на проукраїнських демонстраціях частим гостем є Урмас Рейнсалу з близької за духом «Вітчизни». При цьому іспанський колега відрізняється особливою прямотою. «Народна партія з вами, шановні українці», - говорить він зі сцени іспанською, і потім англійською.
Інші політики не вважали за потрібне заявити таким чином про свою підтримку. Однак, авторитетне видання El Paás нещодавно повідомило, що уряд Іспанії збирається передати українській армії системи ППО і танки «Леопард» на додачу до раніше поставленої техніки. Тож як опозиційна права «Пепе», так і уряд соціал-демократа Педро Санчеса, схоже, солідарні в питанні допомоги Україні.
«Ми хочемо, щоб тема війни проти України залишалася в центрі уваги в Європі, ми не хочемо, щоб люди забували про війну і всі страшні воєнні злочини, вчинені Росією в Україні», – кажуть військові біженці Дар'я та Ірина хорошою англійською мовою.
Багато з тих, хто тимчасово перебуває за кордоном, вже вільно володіють іспанською мовою, особливо діти, які граються. Однак, якщо не знаєш української, не з кожним з мітингувальників вдається поговорити. Безпрецедентна жорстокість росіян і насильницька русифікація на окупованих територіях викликають неприховану підозрілість щодо чужинців, які звертаються з питаннями російською мовою. Втім, після всього побаченого вимагати від українців розуміння російської мови і язик не повертається. Тим більше, що українці давно чекають від світу менше розмов і більше справ. Очевидно, поки йде війна, подібні демонстрації триватимуть у європейських столицях до переможного кінця.