/nginx/o/2023/01/24/15098212t1h4956.jpg)
Так швидко, як від війни в Україні, людям не доводилося тікати з часів Другої світової війни, йдеться в недавньому щорічному звіті Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН), пише Postimees.
Опублікована сьогодні доповідь про світові тенденції повинна охоплювати минулий рік. Однак, як випливає з передмови УВКБ ООН, неможливо ігнорувати те, що сталося з початку цього року: понад сім мільйонів українців втекли від війни в інші частини своєї країни, а понад шість мільйонів шукають притулку за межами кордонів батьківщини.
«Це одна з найбільших криз з людьми, змушеними стати біженцями, з часів Другої світової війни і, безумовно, найстрімкіша», - йдеться у звіті.
Українські біженці в порівняно непоганому стані
Крім того, УВКБ ООН підкреслює, що більшість українців знайшли притулок в європейських країнах з високим рівнем доходів і отримали тимчасовий захист від ЄС в рамках щодо швидкої процедури діловодства. Цей статус отримали 2,8 млн українців. У цьому сенсі українці у своїй трагедії перебувають у дещо кращому становищі, ніж більшість біженців у світі.
Польща 1 152 364
Німеччина 780 000
Чехія 366 632
Туреччина 145 000
Італія 125 907
Іспанія 118 199
Болгарія 78 291
Австрія 70 153
Голландія 62 970
Литва 53 913
* За даними УВКБ ООН, приблизно 1 136 243 українці прибули в Росію в результаті війни, але це при цьому числі вказується, що багато з них, можливо, рушили далі.
* * За тими ж даними, Естонія прийняла 39 802 українських біженця.
Джерело: УВКБ ООН.
«Велика частина з 36,2 млн біженців, що просять притулку і інших людей, які були змушені тікати через кордон до кінця 2021 року, опинилися в набагато гірших умовах», - йдеться у звіті. За їхніми даними, близько 40 відсотків усіх біженців і тих, що клопочуть про притулок у світі, втекли в країни, які самі страждають від гострої нестачі продовольства.
До кінця 2021 року Туреччина прийняла найбільшу в світі спільноту біженців - 3,8 млн осіб. За нею йдуть Колумбія з 1,8 млн осіб, Уганда з 1,53 млн осіб і Пакистан з 1,49 млн осіб. На п'ятому місці опинилася Німеччина, єдина країна ЄС у першій десятці країн, які прийняли біженців, з 1,26 млн осіб. За нею пішли Судан, Бангладеш, Ліван, Ефіопія та Іран.
У зв'язку з війною в Україні дані цього року обіцяють підняти позицію Німеччини в першій десятці країн, що приймають біженців, а також ввести туди Польщу.
До кінця 2021 року Туреччина прийняла найбільшу в світі спільноту біженців - 3,8 млн осіб.
Станом на 2 червня до біженців, які вже перебувають у Німеччині, приєдналися 780 тисяч українців. Польща, якій раніше часто дорікали за ворожий настрій щодо мігрантів починаючи з міграційної кризи 2015 року, так і під час минулорічної гібридної атаки на Білорусь, станом на цей тиждень надала тимчасовий захист 1 152 364 українцям, більше, ніж будь-яка інша країна ЄС.
Війна в Україні обіцяє все більш жалюгідне становище біженців в інших кризових зонах. До 24 лютого цього року прогнозувалося, що світова економіка, яка постраждала від коронакризи, відновиться до допандемійного рівня в період з 2022 по 2024 рік. Однак зараз ціни на продовольство і паливо різко зросли, і прогнози економістів стали набагато похмурішими.
«Країни з низьким рівнем доходу, які приймають майже чверть всіх біженців у світі і більше двох третин тих, хто покинув свої будинки всередині країни, швидше за все, постраждають незрівнянно більше», - йдеться у звіті.
Майже мільярд людей були залучені в конфлікти
За даними Світового банку, на кінець минулого року в 23 країнах вирували середні і масштабні конфлікти, в яких постраждали 850 млн осіб.
У доповіді УВКБ ООН також піднімалося питання про те, скільки біженців і внутрішніх мігрантів повернуться до своїх колишніх місць проживання, якщо там буде можливий тривалий мир.
Згідно з цим, наприклад, сім з десяти сирійців, які переховуються зараз у сусідніх країнах, хотіли б повернутися додому. Однак більш типовим є те, що додому готові повернутися від третини до половини біженців.
"Найбільш поширеними причинами, чому біженці кажуть, що неможливо повернутися, є триваюча нестабільність, відсутність засобів до існування або житла в своїх будинках", - йдеться в доповіді. «Без політичної волі досягти миру, щоб велика кількість біженців повернулася додому найближчим часом, залишається недосяжною метою».