Без Достоєвського і Лермонтова, але з українським Гоголем. Що може зникнути зі шкільних програм

BBC News Украïна
Copy
BBC
Photo: Wikipedia

Зі шкільної програми 6-11 класів можуть вилучити усіх російських та білоруських авторів, а Гоголя та кримського татарина Таїла Халілова - вивчати на уроках української літератури, а не зарубіжної. Таке рішення ухвалила група експертів при МОН, куди входять шкільні вчителі, філологи, інші освітяни, а також депутатка від "Голосу" Наталія Піпа та її помічниця.

Але усе це лише рекомендації - тепер міністерство має з ними ознайомитися і вирішити, чи оновлювати навчальні програми.

"Коли буде наказ МОН, тоді можна буде говорити про те, що рішення прийнято, - пояснює Вікторія Топол, головна редакторка сайту "Нова українська школа". - Ця (робоча - Ред.) група не може наказати внести комусь зміни, це проміжне рішення, яке має затвердити МОН"

Основна причина для зміни програми - вторгнення РФ. Деякі твори також пропонують вилучити через "складність розуміння історичного контексту", та замість російських та білоруських авторів більше та детальніше вивчати інших зарубіжних письменників.

"У наказі МОН вже мають бути виписані детальніші завдання, в які програми та які зміни потрібно внести", - говорить Топол.

Що рекомендують забрати з програми?

Ось короткий список порад експертів для МОН:

  • Забрати з підручників байки Крилова, оповідання Чехова, билини "Ілля Муромець і Соловей-Розбійник", повісті Бикова "Альпійська балада", де йдеться про радянських військовополонених.
  • У 7 класі не вивчати Пушкіна, а натомість читати більше Бернса, Гете, Гейне та Міцкевича.
  • Викреслити з програми "Пурпурові вітрила" Олександра Гріна.
  • Замість Пушкіна та Лермонтова у 9 класі більше вивчати творчість Шарлотти Бронте, Джейн Остін, Джозефа Конрада та Віктора Гюго.
  • Не вивчати у 8 класі "Собаче серце" Булгакова, де сам образ "собачого серця" - "це метафора соціальних експериментів революційної доби. Конфлікт натовпу, масової свідомості та інтелекту, культури", йдеться у висновках експертів.
  • Видалити зі списків додаткового читання "Людину-амфібію" Бєляєва, "Білий Бім Чорне Вухо" Троєпольського, "Три товстуни" Олеша, "Мцирі" Лермонтова, "Лихо з розуму" Грибоєдова, "Бабин Яр" Кузнєцова. Натомість 6-ті класи у вільний час можуть почитати "Гаррі Поттера і таємну кімнату".
  • У 10 класі радять не читати "Алхіміка" Паоло Коельйо, який був у програмі з 2017 року. "Твір важкий для сприйняття підлітків", вважають експерти. З початком війни Росії в Україні Коельйо написав у своєму твіттері, що "українська криза - це зручна відмазка для русофобії".
  • Не включати у списки додаткової літератури твори Достоєвського, у тому числі "Ідіот", "Злочин і кара", "Брати Карамазови", Толстого - "Анна Кареніна", Війна і мир". А також Чехова, Буніна, Єсеніна, Гумільова, "12 стільців" Ільфа і Петрова, Некрасова, Купріна, Тарковського, Цвєтаєву.
  • Не читати вірші Ахматової, Блока, Маяковського, Пастернака.
  • Замість "Майстра і Маргарити" Булгакова у 11 класі більше вивчати "Чуму" Альбера Камю.
  • Творчість Таїла Халілова, сучасного кримськотатарського письменника, перенести до української літератури, і те саме зробити з Миколою Гоголем.

Кінець дискусіям про Гоголя?

Микола Гоголь - уродженець Полтавщини, однак пів життя прожив у Російській імперії.

Після переїзду до Петербурга у 1828 році він написав твори, які принесли йому славу, відтак його вважають "російським класиком".

Photo: Internet

Однак писав він зокрема про Україну, і основою для багатьох його творів був український фольклор. Гоголь писав російською, та разом із тим на уроках в українських школах часто наголошують, що його лінгвістичні конструкції притаманні саме українській мові.

Відтак дискусії про те, називати Гоголя російським чи українським класиком, точаться роками.

Попри "українізацію" Гоголя, деякі його твори експерти після вторгнення Росії в Україну теж не рекомендують читати у школі.

Наприклад, у 6 класі на українській літературі діти тепер, можливо, вивчатимуть його "Ніч перед Різдвом". Натомість з програми 9 класу радять вилучити п'єси Гоголя "Ревізор" та "Шинель", де був акцент на "маленькій людині". Експерти вважають, що школярі складно сприймають ці твори через "складний і далекий історичний контекст".

Через складність "історичного контексту" у 10 класі може не стати й "Мертвих душ" Гоголя. Замість нього пропонують "Енн із Зелених Дахів" канадської письменниці Люсі Мод Монтгомері.

Додатково також не рекомендують читати "Ніс" і "Портрет" Гоголя.

Втім, рішення експертів - це лише рекомендації, а що вирішить МОН - поки що невідомо.

Міністр культури Олександр Ткаченко у коментарі BBC News Україна зізнається, що йому "важко сказати", чи повинні в шкільній програмі в Україні залишатися Достоєвський, Толстой та Пушкін.

Для розуміння він наводить приклад дискусію щодо перейменування вулиць, що зараз триває.

"Ну немає ніде в світі 100 чи більше вулиці Пушкіна в одній країні. Якщо це точно не людина, яка тут а) не народилася, б) не творила, і в) навряд чи її можна віднести тією чи іншою мірою до української культури. Але коли ми говоримо про Булгакова, який народився в Києві, у нього твори присвячені Києву - так, там уже можна по-різному ставитися до його політичної позиції - але відмовлятися і відкидати його мені, як киянину, було б дивно", - каже Ткаченко.

На думку міністра, все залежить від того, як українці самі себе сприймають.

"Якщо говоримо про те, що ми велика, толерантна, багатокультурна країна, то очевидно варто рухатися в цьому треку", - додав Ткаченко.

На його думку, було б добре, якби влада говорила з експертами і громадами, щоб відмова від "російського імперіалістичного та радянського" минулого проходила не у спосіб "давайте знесемо все і так все й залишиться", а шляхом заміщення.

Comments
Copy
Нагору