У російському парламенті зазвучали погрози на адресу Литви, які пояснюються проблемами транзиту російських вантажів в Калінінградську область через території Вільнюса. Rus.Postimees нагадує хронологію загострення риторики між Вільнюсом і Москвою на тлі нападу Кремля на Україну.
За блокаду Калінінграда Москва загрожує Литві «розв'язаними руками»
Заступник голови комітету Ради Федерації (верхня палата російського парламенту – прикл.ред.) у міжнародних справах Андрій Клімов 20 червня заявив, що Литва блокує перевалку половини вантажів у західний російський анклав на Балтиці.
«До 20-річчя «спільної заяви про транзит між Калінінградською областю та рештою території РФ» між Росією та Євросоюзом Литва вирішила в односторонньому порядку зупинити майже ½ вантажів, що йдуть по залізниці через неї в калінінградському напрямку. Тим самим, Вільнюс вибив стілець, на якому сам сидів усі ці роки як країна-член ЄС», - стверджує російський сенатор у своєму телеграм-каналі.
Після цього член російського парламенту переходить до погроз.
«Євросоюз, якщо він негайно не виправить нахабну витівку Вільнюса, сам же дезавуює для нас легітимність усіх документів про членство Литви в ЄС і розв'яже руки для вирішення створеної Литвою проблеми транзиту Калінінграда будь-якими обраними нами способами», - заявляє сенатор Клімов, прописуючи слово «будь-якими» великими літерами.
Політик, який уже багато років на тимчасовій основі займається у Раді Федерації пошуками іноземного втручання у справи РФ, після цього ставить під сумнів легітимність членства Литви в НАТО.
«Що ж до НАТО, то й туди Литву взяли у 2004 році з урахуванням проблеми калінінградського транзиту. Таким чином, неприпустима поведінка Вільнюса тепер ставить під удар весь цей військово-політичний блок, який де-юре починає руками однієї зі своїх країн-членів неприйнятну блокаду суб'єкта РФ. Останню можна оцінити як пряму агресію щодо Росії, яка буквально змушує нас негайно вдатися до належного самозахисту», - каже сенатор Клімов.
Минулої суботи про обмеження транзиту вантажів до Калінінграда повідомив губернатор регіону Антон Аліханов. Російський чиновник послався на повідомлення залізниць Литви, які, спираючись на роз'яснення Єврокомісії щодо санкцій щодо РФ, припиняють транзит великого переліку товарів. Це стосується від 40 до 50 відсотків усієї номенклатури транзитних вантажів: будівельні вантажі, цемент, метали та інші важливі товари. При цьому губернатор західного регіону РФ уточнив, що ситуація вимагатиме від влади постановки на залізничну поромну лінію Балтійськ – Усть-Луга нових судів, і така робота профільних російських відомств вже йде.
Литва є послідовним критиком Росії після початку війни з Україною. 10 травня Сейм країни одноголосно ухвалив резолюцію, в якій Росія названа державою-терористом. 16 червня Вільнюс визнав вивіз українців до Росії депортацією.
Наратив про блокаду Калінінграда як обґрунтування для початку Москвою військових дій на Балтиці прокремлівські експерти повторюють уже кілька місяців. На початку червня російські парламентарі підготували законопроект, який покликаний скасувати незалежність Литви від СРСР, що нібито позбавить Вільнюс статусу члена НАТО. Батько-засновник сучасної Литви Вітаутас Ландсбергіс із характерним для нього сарказмом тоді зауважив: «Те, що вони кажуть, - це повний нуль, це не має значення. Це просто сигнал, що вони можуть збожеволіти і напасти. І скажуть: «Такої держави не існує, а якщо її немає, то ми й не нападали».
Після цього в Держдумі РФ заявили про можливість відкликати визнання незалежності Латвії та Естонії.
На цьому фоні влада США у спілкуванні з керівництвом країн Балтії підкреслює непохитну відданість Вашингтона статті 5 статуту НАТО, яка гарантує солідарну військову відповідь країн учасниць альянсу у разі військової агресії на будь-якого члена організації.
«Військові загрози на Півночі [після вступу до НАТО Фінляндії та Швеції] Росія спробує наростити, але безпека в Балтії все-таки швидше зросте – їх з півночі тепер прикриватимуть повноцінні союзники, а Росії свої загрози доведеться тепер розподіляти на великі простори», - Раніше коментував Rus.Postimees нові військові ризики для країн Балтії політолог Олександр Баунов.
«Талін був би дуже поганим місцем, навіть вкрай небезпечним, якби у Росії вийшов бліц-кріг в Україні. Тоді доба відводилася на Молдову. Потім був би рух до Прибалтики. Це вже було заплановано. Тож Україна врятувала», - говорив в інтерв'ю Rus.Postimees політолог Валерій Соловей про плани Кремля на інші колишні республіки СРСР.
Очікується, що на найближчому саміті НАТО наприкінці червня Росія у 6 офіційних документах альянсу змінить статус із партнера на супротивника. На цьому фоні Росія рапортує про успішність навчальних стрільб на Балтиці з використанням систем крилатих ракет, якими завдаються удари по Україні.
Одночасно йде скорочення енергозалежності країн Балтії від Москви. Президент Литви Гітанас Науседа 13 червня заявив, що енергетична незалежність від Росії має стати стратегічною метою ЄС, а швидка синхронізація з мережами континентальної Європи збільшить безпеку всього ЄС.