Огляд українських ЗМІ: проблема корупції, очікування перелому та позиція Казахстану

Photo: Postimees

Екс-президент Естонії в ролі експерта для України, смілива заява президента Казахстану Токаєва, проблеми з корупцією та нові технології війни – в огляді українських ЗМІ за минулий тиждень.

Українські видання активно обговорюють важливі міжнародні зустрічі минулого тижня. Точніше, яскравий контраст, що виник між ними, демонструє відмінність міжнародної уваги до подій у різних країнах. Експерт київського Інституту світової політики Євген Магда зіставляє візити лідерів Великобританії, Франції, Німеччини, Італії та Румунії до Києва, з одного боку, і черговий Санкт-Петербурзький економічний форум.

У минулі роки захід у російській «північній столиці» викликав високий інтерес міжнародних спостерігачів, його відвідували лідери провідних західних країн. Однак після початку війни в Україні цей форум став наочним доказом того, в яку міжнародну ізоляцію Росія сама себе загнала.

На форумі Путін продовжив свою відому антизахідну риторику, але показово, що його слухачами виявилися такі «видні економісти», як ватажки маріонеткових донбаських «республік», а також делегація афганських талібів. Останні в Росії досі офіційно заборонені як терористична організація, проте у Петербурзі їх ніхто не заарештував, але навпаки – вони зустріли пишний прийом. Це ще раз свідчить про те, що всі кремлівські юридичні категорії є суто умовними і легко підпорядковуються поточній кон'юнктурі моменту. Потрібно продемонструвати «міжнародний» статус форуму – підійдуть і таліби…

Євразійський союз "розсипається?

І все ж таки досить великий закордонний гість на Петербурзькому форумі був – це президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв. Однак, як пише УНІАН, там він зробив дуже «диссидентський» жест – заявив про підтримку територіальної цілісності України та невизнання «ЛНР» і «ДНР». Казахстан також має підстави побоюватися кремлівських імперських амбіцій, тому проект «Євразійського Союзу», за допомогою якого Москва намагається утримати у своїй орбіті країни пострадянського простору, очевидно, почав давати тріщини.

Це проявляється вже й у конкретних економічних рішеннях. Газета «Сегодня» повідомляє, що Росія призупинила відвантаження казахстанської нафти в порту Новоросійськ на узбережжі Чорного моря. У відповідь влада Казахстану заблокувала на своїй території 1700 вагонів з вугіллям, який транзитом доставлявся до Росії.

Керсті Кальюлайд виступила як експерт з євроінтеграції

А інтеграція України до Європейського Союзу продовжується, незважаючи на розв'язану Росією війну. «Українська правда» публікує статтю екс-президента Естонії Керсті Кальюлайд, написану нею у співавторстві з організатором Мюнхенської конференції з безпеки Вольфгангом Ішингером, про те, які кроки має зробити українська влада для якнайшвидшого вступу до ЄС.

На думку авторів, швидкість цього процесу здебільшого залежить від дій самої України, правова система якої має повністю відповідати європейським стандартам. Але з іншого боку, вони також закликають європейських діячів сприяти цьому процесу та розпочати процедуру інтеграції на саміті ЄС 24 червня.

Гранти для малого бізнесу та візи з Росією

Показником європеїзації української економічної системи може стати система грантів для розвитку малого бізнесу, розроблена урядом цієї країни. Видання «Дело» повідомляє, що підприємці можуть отримати гранти у розмірі 250 тисяч гривень (близько 8 тисяч євро). Це стане важливим заходом для підтримки української економіки у важких військових умовах, а прозорість звітності допоможе впоратися з корупційними явищами, які, на жаль, все ще притаманні українській економіці та викликають нарікання європейських інститутів.

При цьому Україна вирішила з 1 липня запровадити візи з Росією – країною, яка, крім військової агресії, довгі роки також сприяла корупції в українській економіці.

«Годинник розпочав зворотний відлік»

- упевнений радник Офісу українського президента Михайло Подоляк, який порівняв нинішню ситуацію із «переломним» 1943 роком у Другій світовій війні.

Аналітичне видання «Новий час» публікує експертну статтю Івана Верстюка, який перераховує технології війни, що змінилися, порівняно з 2014-2015 рр. Це колосальне зростання значущості авіації, у тому числі безпілотників, та нове покоління західної артилерії, яке дозволяє ЗСУ успішно стримувати вторгнення.

Також суттєвою позитивною відмінністю української оборони від військ окупантів, на думку автора, є децентралізований характер першої, коли самостійні тактичні рішення ухвалюють офіцери, що діють на лінії фронту. Тоді як російські війська, за своєю звичкою до «вертикалі влади», чекають наказів від далеких командирів, які можуть не розбиратися в поточній обстановці, і тому окупанти зазнають значних втрат. А «на боці української армії – добре знання ландшафту та географії районів бойових дій».

Історично автор зіставляє нинішню війну з «війною Греції за незалежність від імперії Османа в 1821-1829 роках, коли армія грецьких волонтерів зуміла перемогти турецьку армію, яка мала значну перевагу в особовому складі та озброєнні». Однак щодо термінів він все ж таки більш оптимістичний і стверджує, що «нинішнє планування має будуватися на принципі обчислення місяців, а не років».

Як вижити під час війни?

Вже майже чотири місяці повномасштабного російського вторгнення в Україну, звісно, ​​радикально змінили стан суспільства. Зрозуміло, першочергова увага має бути приділена підтримці армії, що обороняється, і порятунку мирних жителів, які опинилися в зоні бойових дій або під окупацією. Проте проблема виживання торкається і тих українців, які проживають у тилу, і це проблема пошуку «life-war balance».

Психолог Олена Любченко рекомендує максимально уникати панічних настроїв, які не допомагають нічого вирішити, а лише ускладнюють пошук розумних рішень. Діяти свідомо та ефективно, стежити за своїм здоров'ям і частіше замість негативних емоцій включати почуття гумору: «посміхатися корисно для наближення перемоги».