Пт, 30.09.2022
Україна

Історичний саміт ЄС. Чи отримає Україна статус кандидата

BBC News Украïна
Історичний саміт ЄС. Чи отримає Україна статус кандидата
Facebook LinkedIn Twitter
Comments
BBC
Photo: JOHN MACDOUGALL

У четвер, 23 червня, лідери Євросоюзу повинні ухвалити рішення - чи надавати Україні статус кандидата на вступ в ЄС. Ще чотири місяці тому уявити собі такий прорив у відносинах Києва та Брюсселю було неможливо, але нині практично не залишилося сумнівів, що історичне рішення таки ухвалять, переконані експерти.

Україна офіційно задекларувала намір вступити в ЄС ще в 90-х роках, але процес її євроінтеграції то пришвидшувався, то гальмував. Почасти через політичні потрясіння, почасти через брак реформ з боку Києва, а часом і через скепсис країн ЄС щодо східної сусідки.

Але на тлі військового вторгнення Росії рух України до Євросоюзу різко пришвидшився.

Українська влада в перші ж дні виступила з вимогою якомога швидше прийняти країну в ЄС, а вже 28 лютого президент Володимир Зеленський підписав заявку на вступ, яку офіційно передали до Брюсселю.

https://ichef.bbci.co.uk/news/800/cpsprodpb/3C6C/production/_125586451_ua-eu-nc.png.webp

Відтоді в ЄС тривали дискусії щодо того, в якому форматі краще дозволити Україні подальшу євроінтеграцію. Серед країн-членів було чимало противників надання країні відразу ж статусу кандидата, але, як виглядає, цей скепсис вдалося подолати.

17 червня Єврокомісія оприлюднила офіційний висновок, яким рекомендувала надати Україні та Молдові статус кандидата на вступ до ЄС.

Photo: president.gov.ua

21 червня Bloomberg повідомив з посиланням на свої джерела, що жодна з країн-членів ЄС більше не має заперечень щодо кандидатства для України.

А день потому видання Euractiv навіть оприлюднило проєкт рішення, яке начебто вже підгодували до саміту ЄС. Відповідно до нього, Україна та Молдова у четвер отримають схвалення щодо статусу кандидатів на вступ до Євросоюзу.

Останнє слово буде за лідерами Євросоюзу, які голосуватимуть у четвер. Україна отримає статус кандидата лише якщо рішення буде одноголосним.

Кандидатство з умовами

Якщо статус кандидата для України погодять на цьому саміті, це рішення буде певним чином унікальне.

Фактично Єврокомісія рекомендувала надати Україні кандидатство авансом. Але щоб не втратити цей статус, Україні доведеться виконати сім вимог щодо реформ у різних сферах. Якщо вона цього не зробить, статус кандидата заберуть.

Photo: JULIEN WARNAND

Відповідно до цих вимог офіційний Київ має:

  • впровадити законодавство щодо процедури відбору суддів Конституційного суду
  • завершити відбір кандидатів у члени Вищої ради юстиції та відбір кандидатів до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України
  • посилити боротьбу з корупцією, призначити нових керівників Спеціальної антикорупційної прокуратури та Національного антикорупційного бюро
  • забезпечити відповідність законодавства про боротьбу з відмиванням грошей стандартам FATF
  • запровадити антиолігархічний закон
  • ухвалити закон про ЗМІ, який наблизить Україну до європейського законодавства
  • завершити реформу законодавства щодо захисту нацменшин

Таке кандидатство з умовами було одним з компромісів для того, щоб зняти заперечення країн, які раніше виступали проти пришвидшеної євроінтеграції України.

Офіційно ці країни ніколи не називали ні в Брюсселі, ні в Києві, але найчастіше у ЗМІ фігурували Данія, Франція, Німеччина, Австрія, Швеція та Нідерланди.

Як повідомляє профільне видання "Європейська правда", щоб "задобрити" останні дві країни Україна після дев'яти років дискусій навіть екстрено ратифікувала Стамбульську конвенцію щодо захисту жертв домашнього насильства.

Водночас аналітикиня Центру "Нова Європа" Маріанна Фахурдінова наголошує, що, якщо до членства в ЄС Україна ще не готова, то до кандидатства - цілком.

Зокрема, за її словами, Україна вже виконала понад 60% вимог, передбачених угодою про асоціацію та зону вільної торгівлі, яку підписали в 2014 році. Повне виконання вимог цієї угоди на 90% інтегрує Україну до спільного ринку ЄС.

Фахурдінова підкреслює - якщо порівнювати Україну з країнами Західних Балкан або з Туреччиною, які теж мають статус кандидата на вступ і ще не інтегрувались до ЄС, Україна зараз набагато більш кваліфікована, ніж ці країни були на момент отримання такого статусу.

"Згадаємо, наприклад, Туреччину, яка на момент отримання статусу кандидата взагалі мала смертну кару, а в країнах Західних Балкан ситуація була набагато гірша, ніж в Україні. Якщо коротко говорити про Україну, то насправді ми вже дуже суттєво інтегровані з Європейським Союзом у певних сферах", - вважає вона.

Коли Україна зможе стати членом ЄС

Photo: Pavlo Bagmut/Ukrinform

Не варто очікувати, що відразу після набуття статусу кандидата з Україною розпочнуть перемовини щодо вступу, які самі по собі можуть тривати роками.

Надання статусу кандидата на вступ - лише перший крок на шляху до ЄС, підкреслив на підсумковій пресконференції Єврокомісії єврокомісар з питань розширення та політики сусідства Олівер Варгеї.

Після цього Україна має виконати визначені Єврокомісією умови і лише після цього можна буде перейти до власне перемовин щодо вступу до ЄС. І рішення про це знову має погодити Брюссель на рівні лідерів країн.

"Нам треба буде повернутися і подумати, чи дотримано всіх критеріїв, щоб зробити наступний крок, яким буде початок переговорів про вступ. Але це інша низка рішень, які треба буде ухвалити", - зазначив Варгеї.

Коли перемовини офіційно почнуться, країна-кандидат повинна буде привести своє законодавство у повну відповідність із законодавством ЄС практично у всіх галузях політики.

Йдеться про роботу по 35 напрямках, що може зайняти багато років.

Наприклад, остання країна, яка вступила в ЄС - Хорватія - отримала статус кандидата в 2004 році. Перемовний процес щодо членства тривав з 2005 по 2011 роки, а потім ще два роки пішло на підписання угоди про приєднання, відповідний референдум в країні та ратифікацію угоди. В підсумку Хорватія вступила до ЄС у липні 2013 року.

Туреччина, яка має статус кандидата з 1999 року, вела перемовини щодо членства з 2005 року по 2016 рік, але через незгоду з політикою країни у сфері прав людини переговори фактично заморозили.

До того ж малоймовірно, що перемовини щодо власне вступу розпочнуться, доки в Україні триває активна фаза війни, визнають експерти. Хоча це не привід вже зараз не готуватися та не проводити потрібні реформи.

"Попри те, що триває війна, ми все одно будемо активно готуватися до самих перемовин. Єврокомісія незабаром опублікує ширший документ щодо готовності України по кожному з розділів права ЄС. Там будуть рекомендації щодо того, що треба зробити, щоб почати перемовний процес", - прогнозує радник віцепрем'єрки з європейської та євроатлантичної інтеграції Іван Нагорняк..

"Переговорний процес буде досить важкий, але в цьому немає нічого поганого, бо нам потрібно повністю підготовити економіку до функціонування за правилами ЄС", - наголошує він.

Велика геополітика

Photo: Shutterstock

Надати Україні статус кандидата на вступ саме зараз - має геополітичну необхідність для самого Євросоюзу, вважає експерт ради зовнішньої політики "Українська призма" Олександр Краєв.

"Зовсім недавно Європа перейшла на нові зовнішньополітичні рейки - на формат глобальної Європи, - пояснює він. - А яку ще історію успіху, як не історію успіху України, яка багато років на полях бою буквально б'ється за свою європейську ідентичність і за європейську мрію, ЄС може ще собі уявити".

"Європейці дуже багато вклалися іміджево, політично і фінансово в Україну. З бізнесової точки зору інвестиції не мають пропадати", - підсумовує він.

Статус кандидата потенційно підштовхне в Україні реформи, підвищить інвестиційну привабливість країни та дасть їй доступ до європейських фондів, наголошує старший аналітик центру "Нова Європа" Лео Літра.

Врешті-решт, експерт вважає, що це завдасть удару також стратегії Росії і посилить позиції України на майбутніх перемовинах щодо припинення війни.

"Статус кандидата чітко дає Путіну зрозуміти - та мантра, що Україна нікому не потрібна і повернеться до російської сфери впливу, провалилася. Україна отримує білет, щоб стати членом ЄС. Це сильно похитне його аргументацію", - каже Лео Літра.

У Росії новини про пришвидшену євроінтеграцію України сприймають прохолодно. Прессекретар російського президента Дмитро Пєсков заявив, що надання їй статусу кандидата вимагатиме від Москви "підвищеної уваги".

"Ми всі знаємо про інтенсифікацію в Європі дискусій на предмет посилення оборонної складової Євросоюзу - військової, оборонної і складової в області безпеки", - заявив Пєсков.

У російському МЗС останні події назвали "махінаціями" та "комбінаціями провокаційно-руйнівного характеру".

Водночас президент РФ Володимир Путін, коментуючи рекомендацію Єврокомісії щодо статусу кандидата на вступ в ЄС для України, тримався підкреслено байдуже.

Він заявив, що ЄС не є військово-політичним блоком, на відміну від НАТО, тому Росія "нічого не має проти".

"Це суверенне рішення країни - приєднуватися чи ні до економічних об'єднань, а справа економічних об'єднань - приєднувати нові країни чи ні, - заявив він. - Ми ніколи не були проти цього".

Ключовi слова
Нагору