Як війна в Україні змінила роль Німеччини на світовій арені

Photo: JOACHIM HERRMANN/REUTERS

Вторгнення Росії в Україну спонукало ФРН відмовитись від багаторічної зовнішньополітичної стриманості. Deutsche Welle – про виступ у бундестазі канцлера Шольца напередодні трьох самітів: ЄС, G7 та НАТО.

«З нашою країною пов'язують великі очікування і ми готові взяти на себе таку відповідальність». Таким чином, канцлер Німеччини Олаф Шольц завершив свою урядову заяву, присвячену майбутнім трьом самітам – Європейському Союзу в Брюсселі, G7 в німецькому Ельмау і НАТО в Мадриді.

Виступаючи в середу, 22 червня, в бундестазі, глава німецького уряду фактично зробив заявку на лідируючу роль Німеччини, щонайменше, у Європі – чи то у питаннях вироблення політики ЄС щодо Росії, забезпечення безпеки європейських союзників по НАТО, прийому до Євросоюзу нових членів, створення спеціального фонду для повоєнного відновлення України або вирішення проблеми дефіциту зерна внаслідок війни Росії проти України.

Особлива відповідальність Німеччини за безпеку у Європі

Про спричинену цією війною зміну віх Шольц вперше заявив ще 27 лютого – через три дні після початку широкомасштабного російського вторгнення в Україну. Тепер канцлер «розшифрував», якою бачиться ця зміна віх і що вона означає для Німеччини.

«У найгострішій за кілька десятиліть кризи безпеки Європи Німеччина – економічно найсильніша європейська країна і з найчисленнішим у ЄС населенням – бере на себе особливу відповідальність. Причому не лише за свою власну безпеку, а й за безпеку своїх союзників», - заявив Шольц. І, маючи на увазі країни Балтії та Східної Європи, пообіцяв «захищати кожен квадратний метр території альянсу». «Наші партнери НАТО на сході Європи, - додав він, - можуть покластися на Німеччину».

Центральним елементом нової політики НАТО та ЄС у питаннях безпеки, за його словами, стануть новий курс щодо Росії. Шольц нагадав, що у 2010 році стратегічною метою Німеччини та Євросоюзу було названо досягнення партнерства з Росією. «Така концепція в найближчому майбутньому неможлива щодо путінської агресивної імперіалістичної Росії», - констатував канцлер.

Він не сумнівається в тому, що саміт НАТО продемонструє «згуртованість та рішучість» альянсу, що його членами незабаром стануть також Швеція та Фінляндія, а саміт ЄС одностайно підтримає заявки України та Молдови на статус кандидата в члени Євросоюзу.

«Путін колосально помилився в оцінці ситуації»

Війну Росії проти України канцлер назвав «нещадною» та «варварським злочином», Україні пообіцяв всебічну підтримку у відбитті агресії. «Ми й надалі надаватимемо Україні допомогу у великому обсязі – фінансову, економічну, політичну і не в останню чергу поставками озброєнь, причому доти, поки Україна потребуватиме нашої підтримки, - запевнив Шольц. – Доти, поки Путін, нарешті, не зрозуміє, наскільки він колосально помилився в оцінці ситуації».

Раніше цього дня, відповідаючи на запитання депутатів бундестагу, міністр оборони ФРН Крістіне Ламбрехт розповіла, що ще до кінця червня в Німеччині почнуть навчати українських військовослужбовців поводженню з реактивними системами залпового вогню Mars II, розробленими в США спеціально для поразки танків супротивника. По три такі установки українській армії передадуть Німеччина та Великобританія, чотири – Сполучені Штати.

У вівторок цього тижня німецький уряд вперше опублікував список озброєнь, які Німеччина вже передала чи пообіцяла поставити Україні. У цьому списку, розміщеному на урядовому сайті, поки що немає ні бронетранспортерів Marder, ні танків Leopard, також запрошених Києвом у Берліна. Це прохання залишається незадоволеним.

Як пояснила Ламбрехт, країни НАТО вирішили поки що не передавати Україні танки західного виробництва. Marder та Leopard, за словами міністра, належать до категорії саме танків. На відміну від зенітних самохідних установок Gepard, що передаються Україні, хоча зовні вони дуже схожі на танки, а калібр їх зеніток навіть більший, ніж гармат на бронетранспортерах Marder.

Німеччина у новій системі світових координат

Про зміну віх на тлі війни Росії проти України, нову більш відповідальну роль ФРН на європейській та світовій арені говорить не тільки канцлер Олаф Шольц, а й у його Соціал-демократичній партії Німеччини. Дуже примітна в цьому відношенні промова, з якою напередодні урядової заяви Шольца виступив співголова СДПН Ларс Клінгбайль у близькому до цієї партії Фонді імені Фрідріха Еберта.

Як і канцлер через три дні після початку війни в Україні, він говорив про «зміну віх», що відбувається. При цьому Клінгбайль цілком однозначно пояснив, що це, на його думку, означає для Німеччини. Так, вважає співголова СДПН, «після закінчення майже 80 років стриманості тепер Німеччина набула нової ролі в міжнародній системі координат». Країна, за його словами, має претендувати на статус «провідної держави».

Іншими словами, розв'язавши війну проти сусідньої країни, російський президент своїми руками позбавив Німеччину комплексу історичної відповідальності за злочини «третього рейху» та самообмежень. Схоже, що Путін підвів остаточну межу під тим періодом, що тривав кілька десятиліть, який у Європі було прийнято називати повоєнним, маючи на увазі Другу світову війну.

Новий погляд соціал-демократів на військову силу

Німецькі соціал-демократи переглядають свої погляди не лише на зовнішню, а й на внутрішню, зокрема оборонну політику ФРН. Клінгбайль бореться за «нову нормальність» щодо німців до власних збройних сил, за «вираження поваги та вдячності тим, хто служить нашій країні і готові йти на крайність».

Для СДПН, партії, яка завжди вважала себе «партією світу», була схильна до пацифізму і скоріше критично ставилася до всього військового, така заява багато чого варта. Можна нагадати, що ще зовсім недавно СДПН виступала проти закупівлі ударних безпілотників або оснащення озброєнням бундесверу.

Вона була проти придбання застарілих «Торнадо» нових винищувачів-бомбардувальників, здатних нести ядерну зброю. Проти розробки разом із Францією танка – наступника «Леопарда». Тепер же, каже Клінгбайль, політика збереження миру означає, що «і військова сила має розглядатися як легітимний засіб проведення політики».

Німецько-французький ядерний тандем?

Визнають у СДПН і великі помилки, допущені в минулому стосовно Росії та країн Східної Європи. «Ми не помітили, що ситуація давно розвивається інакше, нам слід по-іншому сприймати сигнали з Росії, - каже Клінгбайль. – Коли ми чуємо з країн Балтії або Польщі, що вони бояться стати наступними цілями Росії, ми маємо серйозно до цього ставитися» .

Одне табу, втім, для співголови СДПН залишається чинним: безпосередня участь Німеччини в ядерному стримуванні. Багато німецьких експертів давно вимагають хоча б почати дискусію про створення німецько-французького атомного тандему для того, щоб знизити європейську залежність від американської ядерної парасольки. Але на цю тему Ларс Клінгбайль (поки що) говорити не хоче.