/nginx/o/2022/06/23/14650309t1h16a6.jpg)
Між Росією та Литвою спалахнув конфлікт через санкції ЄС на низку товарів, які постачалися литовською територією до Калінінградської області - російського анклаву на Балтійському морі - з інших регіонів РФ. У Росії звинуватили Литву у блокаді регіону, а російські пропагандистські телеканали заполонили ідеї помсти балтійській державі.
Як завершиться цей конфлікт і чим може Росія зашкодити Литві, яку багато українців сприймають як одного з найближчих союзників?
Калінінградська область - це анклав, який раніше був частиною Німеччини. СРСР отримав його 1945 року після поразки Гітлера. І після розпаду Радянського союзу він не має сухопутних меж з іншими російськими регіонами, тож транзит російських товарів здійснюється через території Латвії, Білорусі та обов'язково - Литви.
Калінінград має для Росії стратегічне значення. Тут базується найбільша військово-морська база російського флоту. Москва також розмістила у Калінінградській області комплекси "Іскандер" з ядерним боєзарядом.
Тепер Литва заборонила транзит санкційних товарів між Росією та Калінінградською областю. Міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс заявив, що заборона на транзит продукції з РФ - це не рішення Литви, а санкції Євросоюзу щодо Росії.
"Це не дії Литви, це європейські санкції, які почнуть діяти з 17 червня… Це здійснюється у консультаціях з Європейською комісією", — заявив Ландсбергіс 20 червня перед зустріччю міністрів закордонних справ ЄС у Люксембурзі.
До списку санкцій ЄС потрапили метали, вугілля, будівельні матеріали та передові технології.
"Литва по суті робить те, що має робити в умовах режиму санкцій", - наголосив 21 червня представник Європейської комісії Ерік Мамер.
/nginx/o/2022/06/09/14615369t1hfad3.jpg)
За даними губернатора Калінінградської області Антона Аліханова, під обмеження потрапили автомобілі, алкоголь, сигарети, низка промислових товарів. З 10 серпня мають вступити в дію обмеження на транзит вугілля, а з 5 грудня - транзит дизеля та бензину.
"Ми вважаємо це серйозним порушенням... права на вільний в'їзд і виїзд з Калінінградської області", - сказав він.
Оскільки заборона стосується і автоперевезень, низку товарів Росія зможе доставляти лише Балтійським морем. Аліханов заявив, що регіону доведеться перерозподілити потоки так, щоб підсанкційні товари ввозити морем, а інші - залізницею через Литву.
Литва проінформувала Росію про обмеження транзиту 17 червня.
"На подібні ворожі дії Росія, безумовно, відреагує. Відповідні заходи опрацьовуються в міжвідомчому форматі і будуть вжиті найближчим часом. Їхні наслідки вплинуть на населення Литви серйозно", - заявив 21 червня очільник Ради безпеки Росії Микола Патрушев.
Міністр оборони Литви назвав його слова погрозою.
:format(webp)/nginx/o/2022/05/24/14573425t1h8abf.jpg)
Голова комісії Ради федерації щодо захисту держсуверенітету Андрій Клімов звинуватив Литву у порушенні спільної заяви ЄС та Росії про транзит до Калінінграда, підписаної 2002 року.
"Вільнюс "вибив стілець", на якому сам сидів усі ці роки як країна-член ЄС. А Євросоюз, якщо він негайно не виправить зухвалу витівку Вільнюса, сам же дезавуює для нас легітимність усіх документів про членство Литви в ЄС і розв'яже руки для вирішення створеної Литвою проблеми калінінградського транзиту будь-якими обраними нами способами", - написав він 20 червня у телеграмі.
"Поведінка Вільнюса ставить під удар весь цей військово-політичний блок (НАТО. - Ред.), який де-юре починає руками однієї зі своїх країн-членів неприйнятну блокаду суб'єкта РФ. Останню можна оцінити як пряму агресію щодо Росії, яка буквально змушує нас невідкладно вдатися до належного самозахисту", - вважає Клімов.
24 червня губернатор Аліханов заявив, що очікує ухвалення ЄС поправок для скасування обмежень на транзит до області.
Речник Путіна Дмитро Пєсков сказав, що Росія налаштована рішуче у зв'язку з "транспортною блокадою" Калінінграда, але не поспішає з ухваленням рішень.
За його словами, хоча Кремль сподівається на скасування Литвою рішень про обмеження транзиту вантажів до Калінінграда, треба готуватися до гірших сценаріїв.
У Литві будь-які розмови про "блокаду Калінінграда" називають брехнею.
"Будь-які розмови про блокаду Калінінграда - брехня. Литва дотримується санкцій, запроваджених ЄС щодо Росії за її агресію та війну проти України. Після тримісячного перехідного періоду минулими вихідними набули чинності санкції ЄС щодо сталі та чорних металів, що перевозяться через територію ЄС", - заявила очільниця уряду Литви Інгріда Шимоніте.
23 червня литовський президент Гітанас Науседа заявив, що Європейська комісія детально пояснить, як реалізувати обмеження щодо транзиту товарів, які потрапили під санкції ЄС.
Найбільш радикальні прогнози стосуються нападу Росії на Сувалкський коридор - райони Литви та Польщі на польсько-литовському кордоні, які відокремлюють Калінінградську область від Білорусі.
На російських пропагандистських каналах можна почути і погрози окупації Литви та перейменування Вільнюса на Вільно.
/nginx/o/2022/06/20/14644113t1h922a.jpg)
Втім, Литва є країною НАТО, і агресія проти неї чи Польщі буде агресією проти всього альянсу.
Тож такі заяви можуть лунати для споживання внутрішньою аудиторією.
Набагато більше припущень, що Росія захоче завдати шкоди литовській економіці та енергетиці.
Аліханов, наприклад, погрожував санкціями щодо транзиту литовських товарів.
Голова комітету Держдуми з міжнародних справ Леонід Слуцький 22 червня заявив, про можливе від'єднання Литви від енергетичного кільця, через яке йде енергія до країн Балтії.
"Розглянемо можливий розрив енергетичного кільця. Проєкт, звичайно, дуже чутливий для Литви, так само як і для Латвії, для Естонії. Якщо Литва поводитиметься абсолютно необґрунтованим чином, залишаємо за собою право розглянути можливість кроків у відповідь", - сказав Слуцький в ефірі телеканалу "Росія 24", повідомляє Інтерфакс.
Електричне кільце Білорусії, Росії, Естонії, Латвії та Литви (БРЕЛЛ) - це синхронний режим роботи енергетичних систем цих країн, який існує з 2001 року і забезпечує частку потреб країн Балтії в електроенергії.
"Кільце" доживає свої останні роки, оскільки 2017 року країни Балтії оголосили про вихід з цього режиму з 2025 року, а Росія з 2018 року створює ізольовану систему енергозабезпечення для Калінінградської області з будівництвом нових ТЕС на території регіону.
Після повномасштабного вторгнення Росії до України країни Балтії домовилися у березні не тягнути, а відключитися від БРЕЛЛ раніше 2025 року і підключитися до енергомережі країн ЄС.
Безпосередньо для Литви загрози у цьому випадку немає. Міністр енергетики Дайнюс Крейвіс заявив у червні, що мета Литви зараз полягає в тому, щоб синхронізувати енергосистему з ЄС і наголосив, що країна не купує енергоресурси в Росії.
/nginx/o/2022/04/13/14483526t1hf4c7.jpg)
Існує ще припущення щодо блокади російським флотом, під приводом військових навчань, головного литовського порту Клайпеда.
Це місто має велике значення не тільки для торгівлі країни, але й її енергетичної безпеки. Адже тут з 2014 року працює термінал скрапленого природного газу, потужністю в 3,75 млрд кубометрів. Цей термінал дозволив Литві стати незалежною від російського газу, є плани збільшення цієї потужності для забезпечення імпортним газом всіх країн Балтії.
У квітні 2022 року президент Гітанас Науседа оголосив, що країна припиняє купівлю російського газу: "З цього місяця ніякого російського газу у Литві".
Ймовірна блокада Клайпеди може стати ударом по країні.
Проте слід враховувати, що Калінінградська область переважно залежить від газопостачання через Литву - російський газ вона отримує через газопровід Мінськ-Вільнюс-Каунас-Калінінград, певну кількість отримує завдяки судну-регазіфікатору "Маршал Василевський".
Тема можливої зупинки постачання російського газу до Калінінграда пролунала від російського видання РИА Новости 22 червня, яке процитувало статтю хорватського журналіста Антуна Роша.
Офіційно Литва ніколи не погрожувала застосувати подібний важіль проти Росії.
22 червня в Сеймі міністр оборони Литви Арвідас Анушаускас попередив, що Росія може вдатися до провокації, але у НАТО стежать за ситуацією в регіоні.
"Коли в тебе є збройні сили і ними командують недоумки, перепрошую за вираз, звичайно, можна очікувати всього, але ми реалісти, у нас є союзники, ми бачимо загальну картину на Балтійському морі, ми знаємо, до яких заходів ми можемо вдатися, так що в даному випадку я спокійний щодо наших можливостей", - заявив він, повідомляє Delfi.lt.
Дискусії про блокаду Клайпедського порту Анушаускас назвав спекуляцією, у якої немає шансів.
Втім, за словами міністра, Росія може застосувати кібератаки проти Литви.
На думку литовського політолога, керівника Центру досліджень Східної Європи у Вільнюсі Лінаса Кояли неправдивим є сам термін "блокада Калінінграда", який використовують росіяни.
"Багато товарів можна постачати в Калінінград, не дозволено лише частину", - каже він.
За його словами, така ситуація не є новою для Литви, конфлікти через калінінградський транзит траплялися ще до того, як країна вступила в Європейський союз, відбувалися тристоронні перемовини, ЄС-Литва-Росія, щоб уможливити постачання вантажів та подорожі росіян до Калінінграда.
На його думку, якась форма компромісу між ЄС та Росією щодо застосування санкцій є можливою, але не їхнє скасування, і вирішуватиме ситуацію Євросоюз.
/nginx/o/2022/04/11/14478800t1he140.jpg)
"Ці санкції можуть переглянути в майбутньому з технічної точки зору. Тобто їх не скасують, а пояснять, як застосувати. Але це не питання до Литви та Росії, а для ЄС в цілому і Росії", - наголошує він.
Водночас у Литві готуються до певних проявів агресії проти Росії і будуть намагатися збільшити присутність військ НАТО в країні, які розміщуються на ротаційній основі з 2017 року.
Наразі у Литві перебуває контингент НАТО, до якого входять військові з Німеччини, Бельгії, Нідерландів, Люксембургу, Чехії, Ісландії та Норвегії. Станом на квітень 2022 року в країні було 1 600 військових з інших країн НАТО, а міністерство оборони Литви підтвердило намір просити про збільшення контингенту на Мадридському саміті НАТО 29-30 червня.
Лінас Кояла зазначає, що Калінінград є лише маленькою частиною "пазла" складних відносин між країнами Балтії та Росією, які роками супроводжуються, наприклад, кібератаками та порушеннями авіапростору російськими літаками.
Але не варто виключати військового нападу Росії у майбутньому. На думку Лінаса Кояли, після 24 лютого готовність Путіна йти на ризик збільшилася.
"Він вже почав напад на суверенну країну Європи. Чи готовий він саме зараз перетнути іншу межу, провокувати НАТО на військову відповідь - впевненості немає. Я сумніваюся, я не думаю, що він готовий військовим шляхом провокувати НАТО, але не можна сказати і що в такого сценарію 0% вірогідності".
На думку литовського політолога, зараз важко уявити атаку на Сувалкський коридор, адже Росія концентрує війська на війні проти України, а частину російських військових, які перебували в Калініграді та інших областях Росії, суміжних з країнами Балтії, перекинули в Україну.
"В цій конкретній ситуації Росія не здатна почати новий напад, особливо проти країни НАТО. Будь-яка атака на країни Балтії зараз - це напад на весь альянс, і міжнародні військові контингенти країн НАТО в цих країнах. Проте через пару років, якщо Росія зможе досягти своїх цілей в Україні, щоб це не означало, такий напад буде значно більш реалістичним сценарієм", - каже він.
"Багато людей занепокоєні, що Росія робить один крок в Україні, і готується до нового кроку щодо балтійських держав", - відзначає литовський політолог.
Лінас Кояла вважає, аби запобігти російській загрозі, країни Балтії будуть і далі домагатися збільшення кількості і можливостей військ НАТО в регіоні.
"Є міжнародний батальйон НАТО в кожній балтійській країні. Можливо, на саміті НАТО ухвалять рішення про присутність на рівні бригади в кожній з балтійських країн, що означатиме, що набагато більше інфраструктури варто збудувати для цих військ. Але я думаю, що бригада - це лише крок вперед, далі навіть більша присутність буде необхідною. І це розмова не тільки про кількість військових, а про їхні можливості - мають бути ППО, інші оборонні технології", - пояснює політолог.
/nginx/o/2022/03/11/14420197t1he9a0.png)
