ЦЕ УВІЙДЕ В ІСТОРІЮ ⟩ Не лише статус кандидата. Що ще вирішили на саміті ЄС щодо України

Photo: Carol Guzy

Саміт Євросоюзу у червні 2022 року увійде в історію, адже на ньому ЄС вперше офіційно заявив, що хоче у майбутньому бачити Україну у своїх лавах. Те саме стосується Молдови та Грузії. Втім, на саміті не лише дали Україні статус кандидата, а й ухвалили низку інших важливих рішень.

Зброя та макрофінансова допомога Україні

Наступ російських військ на Донбасі не слабшає, тому Україна найбільше зараз потребує зброї. «Європейська Рада має намір надавати подальшу військову підтримку, щоб допомогти Україні реалізувати її невід'ємне право на самооборону від російської агресії та захистити свою територіальну цілісність і суверенітет. Для цього Європейська Рада закликає Раду ЄС швидко працювати над подальшим посиленням військової підтримки», - йдеться в підсумковій заяві саміту.

Останньою пропозицією лідери країн ЄС натякнули на виділення додаткових грошей на закупівлю зброї для України. Досі Євросоюз надав на ці цілі 2 млрд євро. Чи буде наступний транш складати 500 млн євро і коли буде остаточне рішення по ньому - поки невідомо.

Також лідери ЄС чекають від Єврокомісії на проект програми макрофінансової допомоги у безпрецедентному розмірі 9 млрд євро. Ця пропозиція має з'явитися найближчими тижнями.

У комюніке не скупилися на засудження, зокрема, російські атаки проти мирного населення та громадянської інфраструктури. У ньому також вимагали від РФ «негайно» повернути насильно вивезених із України дітей. «Росія, Білорусь і всі відповідальні за військові злочини та інші серйозні злочини будуть притягнуті до відповіді за їхні дії відповідно до міжнародного права», - обіцяють у Єврораді. Саміт також звинуватив Москву у застосуванні продовольчого шантажу як зброю у війні проти України. Лідери країн ЄС вимагали від РФ «негайно припинити атаки на сільськогосподарські об'єкти, припинити вивіз зерна (з України – прикл.ред.) і розблокувати Чорне море, перш за все, Одеський порт».

У комюніке обіцяють далі працювати над санкціями, але сьомий пакет не згадують. Це означає, що найближчим часом його не слід очікувати.

Чи запросить Макрон РФ до європейської політичної спільноти?

Коли президент Франції Емманюель Макрон у травні висунув ідею європейської політичної спільноти (ЄПС), до неї поставилися без ентузіазму. В Україні зокрема побоювалися, що цю спільноту можуть запропонувати як заміну членства в ЄС. Але ці побоювання зняли і навіть прописали у комюніке саміту: «Ці рамки не замінять існуючу політику та інструменти ЄС, насамперед розширення».

Голова Євроради Шарль Мішель на прес-конференції за підсумками саміту 24 червня розповів, для чого потрібна ця спільнота: «Ідея полягає у досягненні безпеки та стабільності на європейському континенті». Форматом буде «майданчик для політичного діалогу у координації з нашими європейськими партнерами на рівних правах». Зустрічі проводитимуться, за словами Мішеля, лише на рівні глав держав та урядів.

Кого запросять до ЄПС? На це запитання відповів автор ініціативи. «Ми запросимо (країни – прикл.ред.) від Ісландії до України», - заявив Макрон на прес-конференції з Мішелем та головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляйєн. Він уточнив, що це будуть також, наприклад, Норвегія, Великобританія (її Макрон згадав лише як «країну, яка нещодавно вийшла з ЄС»), держави Західних Балкан та учасників програми «Східне партнерство». Президент Франції дав зрозуміти, що Росію запрошувати не будуть: згадуючи попередні ініціативи, які включали РФ, він наголосив: «Це те, що ми не пропонуємо».

Тепер Макрон, Мішель і Петр Фіала, прем'єр-міністр Чехії, який переймає у Франції в наступному півріччі головування в ЄС, візьмуться за подальшу роботу над ідеєю, зокрема, над списком питань, якими займатиметься співтовариство.

Як заощадити газ, що постачається «Північним потоком»

Другий день саміту присвятили питанням економіки, включаючи енергетику. Фон дер Ляйєн розповіла, що «Газпром» або повністю перекрив постачання, або їх скоротив уже 12 країнам ЄС. Великих рішень на цю тему на саміті не ухвалювали. У комюніке знову закликали подумати, чи можна ввести обмеження на ціну імпорту енергоносіїв. Втім, щоб ця ідея спрацювала, до неї має приєднатися багато держав світу.

«В умовах використання Росією газу в якості зброї, Європейська Рада запрошує Єврокомісію у невідкладному порядку вести роботу над забезпеченням постачання енергоносіїв за доступними цінами», - йдеться у комюніке.

Фон дер Ляйєн нагадала, що ця робота ведеться за трьома напрямками: пошук інших постачальників газу, економія енергії та відновлювана енергетика. Скільки мільярдів кубометрів російського газу вже вдалось замінити? Глава Єврокомісії не навела конкретних цифр, але розповіла, що трубопроводами вже надходить більше газу: з Норвегії на 15%, а з Азербайджану – на 90%. Постачання скрапленого газу на 75% вище, ніж торік.

Говорячи про економію енергії, фон дер Ляйєн наголосила, що якщо всі в ЄС знизять температуру опалення на два градуси і на стільки ж підвищать температуру кондиціонерів, це дозволить заощадити всі поставки по «Північному потоку».