63-річний Столтенберг, який займає посаду генерального секретаря НАТО з 2014 року, задає чіткий курс. 27 червня, виступаючи в Брюсселі на тлі війни, що триває в Україні, він оголосив про намір привести істотно більше 300 000 солдатів альянсу в режим підвищеної бойової готовності.
Раніше, 24 червня, в інтерв'ю журналу Der Spiegel Столтенберг пообіцяв, що «в Мадриді буде ухвалено ключові рішення для майбутнього НАТО». «Ми схвалимо нову стратегічну концепцію, зміцнимо нашу обороноздатність та ухвалимо рішення про комплексний пакет допомоги Україні», - запевнив він.
Питання членства Швеції та Фінляндії в НАТО
Питання про вступ Швеції та Фінляндії до НАТО також може відіграти важливу роль у порядку денному саміту. Столтенберг та інші політики з країн НАТО намагаються зменшити суперечності між Туреччиною та двома скандинавськими державами, які бажають приєднатися до альянсу.
А представники США вважають, що президента Туреччини Реджепа Тайіпа Ердогана скоро переконають перестати чинити опір розширенню альянсу. Адже решта 29 країн-членів НАТО вважають свою солідарність із цього приводу знаком згуртованості.
До закидів Ердогана про те, що Стокгольм і Хельсінкі підтримують «курдських терористів», потрібно поставитися серйозно, але не більше, каже Столтенберг. У НАТО активно працюють над пошуком вирішення цієї проблеми, запевняє він.
Посилення східного флангу НАТО
Однією із центральних тем саміту, швидше за все, буде зміцнення східного флангу альянсу. Після початку війни Росії проти України те, що протягом кількох років обговорювалося в рамках численних раундів планування в НАТО, усвідомили всі. Загроза застосування неядерної зброї з боку Москви вища, ніж передбачалося. Саме тому у новій стратегічній концепції альянсу Росію називають уже не партнером, а супротивником.