Саміт НАТО в Мадриді, який відбудеться з 28 по 30 червня, для генсека альянсу Єнса Столтенберга мав би стати прощальним. Однак через вторгнення Росії в Україну норвежцю доведеться затриматись на своїй посаді. 30 держав-членів альянсу хочуть, щоб під час кризи його очолював досвідчений дипломат.
63-річний Столтенберг, який займає посаду генерального секретаря НАТО з 2014 року, задає чіткий курс. 27 червня, виступаючи в Брюсселі на тлі війни, що триває в Україні, він оголосив про намір привести істотно більше 300 000 солдатів альянсу в режим підвищеної бойової готовності.
Раніше, 24 червня, в інтерв'ю журналу Der Spiegel Столтенберг пообіцяв, що «в Мадриді буде ухвалено ключові рішення для майбутнього НАТО». «Ми схвалимо нову стратегічну концепцію, зміцнимо нашу обороноздатність та ухвалимо рішення про комплексний пакет допомоги Україні», - запевнив він.
Питання членства Швеції та Фінляндії в НАТО
Питання про вступ Швеції та Фінляндії до НАТО також може відіграти важливу роль у порядку денному саміту. Столтенберг та інші політики з країн НАТО намагаються зменшити суперечності між Туреччиною та двома скандинавськими державами, які бажають приєднатися до альянсу.
А представники США вважають, що президента Туреччини Реджепа Тайіпа Ердогана скоро переконають перестати чинити опір розширенню альянсу. Адже решта 29 країн-членів НАТО вважають свою солідарність із цього приводу знаком згуртованості.
До закидів Ердогана про те, що Стокгольм і Хельсінкі підтримують «курдських терористів», потрібно поставитися серйозно, але не більше, каже Столтенберг. У НАТО активно працюють над пошуком вирішення цієї проблеми, запевняє він.
Посилення східного флангу НАТО
Однією із центральних тем саміту, швидше за все, буде зміцнення східного флангу альянсу. Після початку війни Росії проти України те, що протягом кількох років обговорювалося в рамках численних раундів планування в НАТО, усвідомили всі. Загроза застосування неядерної зброї з боку Москви вища, ніж передбачалося. Саме тому у новій стратегічній концепції альянсу Росію називають уже не партнером, а супротивником.
Два тижні тому міністри оборони країн НАТО дійшли висновку, що східний фланг, тобто територію від Балтійського до Чорного моря, необхідно зміцнити якнайшвидше. Генсекретар НАТО Єнс Столтенберг сподівається, що на саміті в Мадриді західні країни-члени НАТО візьмуть на себе зобов'язання щодо надання бойових частин, які в разі потреби можуть бути розгорнуті в заздалегідь визначених країнах на східному фланзі.
Концепція, що обговорюється в даний час, не передбачає довгострокового розгортання великих бойових підрозділів чисельністю в кілька тисяч військових.
Бундесвер направить військових до Литви
Половина бойової бригади, про яку говорив канцлер ФРН Олаф Шольц (Olaf Scholz) на початку червня під час свого візиту до Вільнюса, у звичайних умовах залишиться в місцях своєї постійної дислокації в Німеччині і лише в кризовій ситуації буде відправлена до Литви. Інша половина (близько 1500 осіб) перебуватиме у країнах Балтії на ротаційній основі. Крім того, підрозділ поповнять 2000 солдатів із інших країн НАТО. Таким чином, додаткова бригада НАТО під керівництвом Німеччини налічуватиме близько 5000 осіб.
Єнс Столтенберг сподівається, що поданий Німеччиною приклад «нового виду розгортання військ» створить прецедент, і інші члени НАТО на саміті в Мадриді також вирішать «закріпити» певні бойові бригади своїх ЗС за країнами-членами альянсу з його східного флангу. Великобританія, Франція, Данія і, можливо, Канада можуть оголосити про взяття на себе подібних зобов'язань, вважають дипломати, які займаються підготовкою саміту.
Скорочення часу реагування
Міністр оборони Великобританії Бен Уоллес на зустрічі міністрів оборони держав-членів НАТО, що відбулася два тижні тому у Брюсселі, дав зрозуміти, що часу на ухвалення рішень у зв'язку з цим залишається мало. «У нас немає 60 днів, щоб доставляти танки до Естонії. Після цього часу Естонії вже не залишиться, якщо подивитися на те, що росіяни роблять в Україні», - заявив він.
Досі альянс покладався на свої «сили швидкого реагування», включаючи «Вістря списа» - передове угруповання стримування потенційного супротивника, яке в найкоротші терміни може бути перекинуто в країни Балтії, Польщу, Румунію чи Болгарію, щоб відбивати там напад, доки не підійдуть інші частини швидкого реагування союзу. Однак, згідно з попередніми планами розгортання, силам швидкого реагування НАТО досі вимагалося до 60 днів, щоб прибути до району бойових операцій. Тепер це має відбуватися набагато швидше – лише за кілька днів.
Необхідною умовою цього є відповідна логістика, до якої країнам НАТО ще далеко. У 2018 році НАТО створила в Ульмі командний пункт під назвою «Об'єднане командування підтримки та забезпечення» (Joint Support und Enabling Command). До його завдань входить розробка транспортних маршрутів, зміцнення інфраструктури та усунення бюрократичних перешкод.
Однак підходящих поїздів, мостів і портів для швидкого перекидання важкої військової техніки з узбережжя Атлантичного океану або Німеччини на схід не вистачає. У період холодної війни така логістика існувала, але після возз'єднання Німеччини була ліквідована, тому що загроза просто перестала існувати. Генерал бундесверу Александер Золльфранк (Alexander Sollfrank), який очолює командний пункт в Ульмі, хоче прискорити транспортування військ, щоб політика стримування могла працювати переконливіше.
Ротація або постійне розміщення
Президент Литви Гітанас Науседа в інтерв'ю DW минулого тижня не приховував, що хоче розмістити у своїй країні ще більше військ: «Нам потрібні солдати в країні, бо це найкращий спосіб стримування Росії». За словами Науседи, все більше російських військових розташовується в Білорусі в безпосередній близькості від литовського кордону. «Звичайно, ми не маємо часу реагувати, і у НАТО було б дуже мало часу», - коментує литовський лідер дії РФ.
«Я дуже радий, що Німеччина вирішила направити (до Литви. – Ред.) додаткові сили», - додає він, відзначаючи, що набагато краще було б все ж таки, якби німецька бойова бригада дислокувалася в Литві на постійній основі. «Ми створимо для солдатів кращі умови, ніж у Німеччині. У військовому відношенні, щоб посилити свої можливості (проводити бойові операції. – ред.) на литовській землі, краще координувати дії вже на місці, стояти пліч-о-пліч, тренуватися і проводити навчання разом», - наголосив він.
Однак постійне розміщення додаткових сил НАТО в Литві було б надто дорогим, а також стало б останнім ударом по основному акту Росія – НАТО від 1997 року, який РФ грубо порушила, розпочавши вторгнення в Україну. Проте, на відміну від Великобританії, Німеччина наполягає, щоб альянс першим не оголошував про припинення дії цієї угоди.
Єдність НАТО
За останні місяці НАТО вже посилило свою присутність на своєму східному фланзі. При цьому було збільшено чисельність так званих «бойових груп» (battle groups), підрозділів чисельністю від 1000 до 2000 осіб, у Польщі, Естонії, Латвії та Литві. У Словаччині, Угорщині, Румунії та Болгарії було створено нові бойові групи, чисельність яких також поступово зростає.
За даними НАТО, через російську загрозу в березні 100 000 американських солдатів були знову розміщені в Європі, майже 10 000 з них – в одній лише Польщі. 40 000 військовослужбовців перебувають під безпосереднім командуванням НАТО. Країни на східному фланзі НАТО, які відносно недавно вступили до альянсу, наполягають на постійному розміщенні в них ще більшої кількості американських військ.
Водночас, західні політики та дипломати закликають бути готовими до того, що підтримка, яку надає НАТО адміністрація Байдена, незабаром може закінчитися. Якщо республіканці переможуть на президентських виборах 2024 року в США, і Дональд Трамп повернеться до Білого дому, солідарність у лавах альянсу, що відродилася, може виявитися в минулому.
Очікується, що за лаштунками саміту в Мадриді президент Франції Емманюель Макрон, який більше не вважає, що у НАТО настала «смерть мозку», боротиметься за зміцнення європейської опори альянсу і надання їй «суверенішого» характеру.